Главная | Обратная связь

Облов ставів, облік мальків, цьоголітків

На сучасних осетрових рибничих заводах існують кілька способів обліку чисельності посадкового матеріалу. Один з них, який отримав назву суцільний облік, має три варіанти - поштучній, об'ємний і ваговий. Поштучний облік поводять при невеликій кількості мальків за невисокої інтенсивності їх скату. У випадку, якщо скат приймає інтенсивний характер, використовують об'ємний або ваговий способи. Тут користуються мірними ємностями, обсягом не менш 0,5 дм³. Молодь набирають у накопичувальні ємності мірками, прораховуючи три поспіль мірки на початку скату із ставу, три мірки в середині і три мірки наприкінці вилову молоді Із ставу. Після відсадження партії молоді обчислюють середню арифметичну кількості молоді в ставу. Аналогічним образом проводять підраху­нок при ваговому способі, проба складає не менш 500 г.

У розглянутих способах маються свої особливості. Якщо випущена молодь відносно рівна за розміром, то обмежуються трьома пробами: на початку, у середині і наприкінці спуска води і вилову молоді. Якщо у взятій пробі (100 екз.) молодь різко відрізняється за розмірами, то аналізовану групу риб поділяють на три частини: дрібну, середню і крупну.

В окремих випадках може бути використаний бонітувальний облік, заснований на вибірковому способі іхтіологічного обстеження ставів. Він здійснюється за допомогою облову ставу мальковим тралом з розмірами 74 х 43 см у вигляді рамки і крил. Довжина мотні 160 см, довжина кутця - 40 см. Молодь обловлюють не менш, ніж у 10 точках ставу, рівномірно розподілених по його площі, при даній операції необхідно враховувати уловистість трала, а це відношення числа зловлених риб за один цикл роботи знаряддям лову, до їхньої кількості, яка знаходилась в зоні дії знаряддя лову.

Очевидно, що всі зазначені способи обліку мальків і цьоголітків осетрових риб недосконалі, мають відносну точність, травмують молодь, що випускається. Виходячи з цього, продовжується процес удосконалення, розробляються різного типу системи лічильників.

Поряд з широко відомою інформацією, що стосується питання створення сталої кормової бази і носить значною мірою нормативний характер, наявна інформація, що несе в собі особливості регіонального характеру і виключає уточнення, які отримані в останні роки завдяки спеціальним дослідженням вітчизняних фахівців.

В процесі вирощування мальків-покатників осетроподібних, як правило, не використовуються штучні корми і у цьому зв’язку виключного значення набуває природна кормова база, основу якої в вирощувальних ставах складає зоопланктон і зообентос.

Аналіз живлення мальків-покатників російського осетра переконливо свідчить про те, що існує певна вибірковість у співвідношенні спожитих кормів протягом періоду вирощування.

Матеріали таблиці пропонують середні показники, отримані при аналізі 27 ставів, що виключає можливість випадковості. Максимальна маса мальків-покатників була отримана на рівні 3,2 г, але вихід досяг рівня 76% за рибопродуктивності 278,8 кг/га.

Для потреб товарного вирощування осетроподібних з використанням ставів, лотків, саджалок, басейнів, УЗВ з різним рівнем інтенсивності в якості рибопосадкового матеріалу бажано мати не мальків-покатників, а цьоголітків, маса яких суттєво вище у порівнянні з мальками. При цьому перевагу надають видам, які адаптовані до прісної води і в цьому зв’язку в останні роки домінують стерлядь і веслоніс.

В умовах півдня України були виконані спеціальні дослідження, які дали можливість отримати певну інформацію по вирощуванню цьоголітків стерляді, які б відповідали доцільності їх використання в якості рибопосадкового матеріалу для вирощування товарної продукції.

При вирощуванні у монокультурі отримані цьоголітки мали достатньо високу середню масу, що супроводжувалося добрим виходом, а рибопродуктивність в середньому склала 357,19 кг/га. При вирощуванні стерляді сумісно з веслоносом середня маса цьоголітків стерляді в середньому складала 35.55 г, вихід - 59,63 %. середня рибопродуктивність - 158,99 кг/га.

Аналіз живлення цьоголітків стерляді показав, що спектр був представлений дафніями, їхніми яйцями і хірономідами.

Підвищення зацікавленості у культивуванні веслоноса призвело до спроб його вирощування як в монокультурі так і разом зі стерляддю, але не відпрацьована до відповідного рівню технологія призвела до значних втрат виходу веслоносу з вирощування.

Останнє безумовно відбилося на показнику рибопродуктивності, що вимагає подальшого доопрацювання технології вирощування в умовах ставів в регіонах із значним тиском рибоїдних птахів, які, завдячуючи етології веслоноса, активно вибирають його із ставів в ранньому онтогенезі.

Поряд з цим, необхідно акцентувати увагу на тому, що цьоголітки веслоносу продемонстрували високу потенцію росту, що переконливо свідчить про потенціальні можливості в досягненні великої продукції при вирощуванні цьоголітків.