Розповідь першого інформатора

Індивідуальна науково-дослідна робота

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Кафедра філософії соціально-політичних дисциплін та етнології

Польове дослідження з теми :

«Традиційні повсякденні та обрядові страви та напої»

(с. Джулинка, Бершадський район, Вінницька область)

Робота студентки

1 курсу ПДП групи,

Проценко Оксани

Зміст.

1. Вступ

2. Розповідь першого інформатора

3. Розповідь другого інформатора

4. Висновки

Вступ

У народному харчуванні українців чільне місце посідала святкова й обрядова їжа, яка, на відміну від повсякденної, виступала формою громадського і родинного спілкування, виконувала об'єднувальну та символічну функції. Вживання святкових і обрядових страв обов'язково супроводжувало низку звичаїв та обрядодій. Залежно від характеру таких звичаїв та обрядів учені розділяють їх на дві великі групи — сімейні (родини, весілля, поминки) і календарні (різдвяно-новорічні, великодні та ін.). До святкових і урочистих подій кожний селянин намагався приберегти і придбати необхідну кількість відповідних продуктів, а страви готував із них особливо старанно, суворо дотримуючись усталених традицій. Водночас, крім святкової та обрядової їжі, у такий день споживали також багато видів щоденних страв, про які вже згадувалося. Зазначимо лише, що для святкового столу готували їх або з більшою кількістю приправ і з м'ясом (рибою), або лише п У народному харчуванні українців чільне місце посідала святкова й обрядова їжа, яка, на відміну від повсякденної, виступала формою громадського і родинного спілкування, виконувала об'єднувальну та символічну функції. Вживання святкових і обрядових страв обов'язково супроводжувало низку звичаїв та обрядодій. Залежно від характеру таких звичаїв та обрядів учені розділяють їх на дві великі групи — сімейні (родини, весілля, поминки) і календарні (різдвяно-новорічні, великодні та ін.). До святкових і урочистих подій кожний селянин намагався приберегти і придбати необхідну кількість відповідних продуктів, а страви готував із них особливо старанно, суворо дотримуючись усталених традицій. Водночас, крім святкової та обрядової їжі, у такий день споживали також багато видів щоденних страв, про які вже згадувалося. Зазначимо лише, що для святкового столу готували їх або з більшою кількістю приправ і з м'ясом (рибою), або лише пісними, що залежало від характеру родинної події чи календарного свята, харчових заборон та інших факторів. існими, що залежало від характеру родинної події чи календарного свята, харчових заборон та інших факторів.

Основу святкового календаря складав 12-місячний рік. Він був пов'язаний з трьома сонячними фазами: зимовим і літнім сонцестоянням, а також літнім рівноденням. Найхарактернішим атрибутом свят було запалення священного "живого" вогню, який добувався тертям.

І зараз у багатьох дійствах, приурочених церковним святам, можна впізнати пережитки стародавніх язицьких традицій. На Поділлі язичницька обрядовість мала глибоке і міцне коріння.

В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний, створюючи замкнений цикл вічного кругооберта природи, чергування періодів роботи і відпочинку. Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами.

Розповідь першого інформатора

Святкова обрядова їжа на Андрія

Ну шо я тобі доцю можу сказать, як тоді празнували так і січас празнуємо, готовили канєшно більше, мнясо було всігда. Ну, на Андрія, то калиту кусали. Готовили великий корж, обмазаний медом або сахар кидали, чіпляли його на нитку і хто вкусить тому удача буде, а ні так сажою мастили.

Тоже ше балабушки робили, мастили салом і собаку в хату звали, якщо з’їсть твою балабушку собака, то візьмуть заміж.

Святкова обрядова їжа на день Святого Миколая

Ну, ше з дитинства помню, як січас, мама миколайчики пекла. Печенья таке. Ну, пикла печенья, любила його дуже. Ну я тоже печу на Миколая, але не печеня, то пиріжки, то ше шось, миколайчики вже давно не пекла.

Святкова обрядова трапеза напередодні Різдва

Різдво, було канєшно по традиціях, щас я такого не роблю, а от ще моя баба робила, та і я поки молода була. Щас вже нє, стара стала.

Ну от, на багату кутю, готовили кутю в горщику з пшеничної каші, я щас з перловки варю. Меду кидалі багато, мак, горіхи, ну шоб вкусна була. Обряди моя бабушка робила, клала під іконами сіно, солому в хаті стелили, небагато на долівці, горіхи ще розкидала, помню. Щас нє, такого не роблю, нема сил, тай внуки не понімають. Готовили 12 страв не більше не менше, строго, я щас тоже роблю так, починали їсти з куті, коли шли спати з столу не прибирали.

Святкова обрядова їжа на Великдень

На Велекодень, хліб пекли – паски. Паска, викладали його в бабинці тай в піч. Так, там яйця, сало, ковбасу, ну шо було то й несли до церкви, а коли приходили, то їли перш паску, а потім всьо шо посвятили. То так же і щас. Ну не знаю шо ше сказать, не помню я.

Обрядова їжа на похорони

Ну, ше на похорони коливо готовили. Коливо це як кутя, але на поминки. Щас тоже готовлять, от сосідка померла так вони тоже коливо готували. Так от, готується як кутя, з цього починали поминки, вона ще на дев’ять і сорок днів готовиться.

Їжа в звичайні дні

Та все їли, хліб, борщ, суп, салат, каші, сало, заливанці, голубці, вареники, та все що зварила то і їли. Якщо свиню різали, то кровянки наробимо, мняса, рибу жарили, як дід налове, молоко пили, корова була, це щас я вже тільки курей маю, а то було добре хозяйство

Інформатор – Гончар Лариса Йосипівна, 85 років, с. Джулика, Бершадський район, Вінницька область.