 |
|
Визначення можливих варіантів за кожною морфологічною ознакою шляхом складання морфологічної таблиці.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
ТЕМА:Використання морфологічного аналізу технічних систем
МЕТА:Вивчити алгоритм морфологічного аналізу технічних систем і йоговикористання в легкій промисловості.
ЗАВДАННЯ:Вибрати об’єкт(окремий технологічний процес привиготовленні пряжі, хімічних ниток, тканини чи нетканого полотна) і згідно алгоритму морфологічного аналізу вибрати раціональне рішення процесу.
Хід роботи
Чітке формулювання завдання (проблеми), яку потрібно вирішити.
Удосконалити технологічний процес (спосіб) розкрою текстильних матеріалів на деталі заготовок верху взуття.
Основна мета, яка ставиться перед інженером, використовуючи морфологічний аналіз – вирішення комплексу питань:
- підвищення продуктивності праці;
- економія матеріалу;
- покращення якості розкрою текстильних матеріалів.
Необхідно знайти як можна більше раціональних, ефективних систем розкрою текстильних матеріалів на деталі верху взуття.
Складання переліку всіх морфологічних ознак,тобто всіх можливиххарактеристик об’єкту, його параметрів, від яких залежить вирішення проблеми та досягнення основної мети.
В технічному об’єкті (розкрійна установка) виділяють чотири характерних для неї структурних або функціональних ознаки Р (головні ознаки):
Р1–вид ріжучого елемента;Р2–спосіб переміщення настилу;Р3–спосібфіксації (закріплення) настилу; Р4 – кількість шарів настилу.
Визначення можливих варіантів за кожною морфологічною ознакою шляхом складання морфологічної таблиці.
Для кожної морфологічної ознаки визначають конкретні варіанти реалізації технічного виразу та записують їх до морфологічної матриці (табл.1).
Таблиця 1–Морфологічна матриця способів розкрою текстильнихматеріалів на деталі заготовок верху взуття
| № варіанту | Морфологічні ознаки швейної машини DDL-8700H Juki | |||||
| Р1–розмір столу | Р2- швидкість переміщення матеріалу | Р3максимальна швибкість | Р4-довжина стібка | Р5- висота підйома лапки | Р6- хід голковитягувача | |
| Р 1 1 -1,2х0,6 | Р 2 1 -10ст/ 1 хв | Р3 1 -4500ст\мин | Р41- 5,0мм | Р51-6-13мм | Р61-35мм | |
| Р 1 2 -10х0,6 | Р 2 2 -15ст/ 1 хв | Р3 2 -6000ст\мин | Р42 - 7,0мм | Р52- 8-15мм | Р62-20мм | |
| Р 1 3 -1,2X0,6 | Р 2 3 -20ст/1 хв | Р3 3 -8000ст\мин | ||||
| Р 1 4 -10х0,6 |
В результаті аналізу даних матриці, наведеної в табл. 1 можна теоретично запропонувати N = 8*3*3*2 = 144 варіанти засобів та пристроїв, які забезпечать розкрій матеріалів.
Систе́ма(від дав.-гр. σύστημα — сполучення») — множина взаємопов'язаних елементів, що взаємодіє з середовищем, як єдине ціле і відокремлена від нього.
система - це відображення у свідомості суб'єкта (дослідника, спостерігача) властивостей об'єктів та їх відношень у вирішенні завдання дослідження, пізнання.
Термін "технологія" має декілька базисних значень.
· Технологія - сукупність знань про методи здійснення виробничих процесів. Сукупність і послідовність методів, способів виготовлення, видобутку, обробки або переробки й інших процесів, робіт і операцій, що змінюють стан сировини, матеріалів і напівфабрикатів, виробу та ін. у процесі виробництва продуктів з заданими показниками якості.
· Технологія - власне технологічні процеси одержання, обробки й переробки, складання або будівництва, опис цих процесів.
· Технологія - наукова дисципліна, що описує, розробляє і вдосконалює зазначені вище способи, процеси та порядок їх здійснення (регламенти, режими).
Будь-яка технологія передбачає:
· предмет праці (предмет технологічного впливу, технологічний об’єкт),
· засоби праці (технологічні засоби),
· носія технологічних функцій (працівника, колективу тощо),
· рівень технологічного розвитку суспільства.
Сутність методу морфологічного аналізу: грунтується на застосуванні комбінаторики, тобто на системному дослідженні всіх теоретично можливих варіантів, які випливають із закономірностей побудови (морфології) об'єкта, що аналізується. Синтез охоплює як відомі, так і нові, незвичайні варіанти. Шляхом комбінування варіантів можна отримати рішення, декілька з яких може мати практичний інтерес.
Класифікація, як елемент творчої діяльності, дозволяє швидше і точніше орієнтуватися у різноманітності понять і факторів. Тому не випадково, що морфологічний аналіз, як один з найбільш розповсюджених методів творчого пошуку, базується на класифікації.
Термін "морфологія" вживається в багатьох науках стосовно дослідження форм і структури об'єктів, що вивчаються. Сутність цього методу полягає у поділі будь-якої проблеми на відносно незалежні частинии, а потім в здійсненні пошуку всіх можливих рішень для практичної реалізації кожної з частин. На першому етапі загальне число всіх можливих рішень дорівнює числу можливих комбінацій. Наприклад, якщо проблему можна розділити на чотири частини, при чому є три рішення для першої частини, чотири рішення для другої частини і по п'ять рішень для третьої і четвертої частин, то загальна кількість рішень для реалізації проблеми, що досліджується, складає 3х4х5х5=300.
Морфологічна матриця містить:
1. проблема, яку необхідно описати.
2. Проблема розкладається на важливі, незалежні один від одного елементи проблеми (параметри).
3. Для кожного елемента фіксуються всі мислимі можливості (прояви), незалежно від первісної проблеми. Вони вносяться праворуч в поля поруч з параметрами.
4. Для кожного елемента основної проблеми вибирається найсприятливіший прояв, незалежно один від одного; кожна можлива комбінація по кожному прояву з кожного осередку являє собою можливе рішення основної проблеми.
5. Оптимальне рішення основної проблеми виділяється / маркується.
Загальна кількість параметрів має становити сім-десять параметрів, прояви, які взяті самі по собі не представляють оптимального рішення, в результаті комбінування з іншими проявами можуть також призвести до оптимального спільного рішення.