 |
|
Гуцульське сватання
Учень.
Та була у нас година Злуки –
Свято наших зріднених сердець:
Це тоді, коли взялись за руки-
Гайдамака й Січовий Стрілець.
А сьогодні нас єднає знову,
Україно, твій Народний Рух:
Простянгувсь от Києва до Львова
Під твоїми стягами ланцюг.
Я – у ньому в живострічці, в ланці
Задивившись в небеса стою.
І, забувши, що немає санкцій,
Кличу піснь до життя твою.
Хай Москва і Варшава не лякають,
нас кордоном розбрату – Збручем.
Край уже ніхто нам не розкрає:
Ні кийком гумовим ні мечем.
Учень 2
Я — українець сутністю і кров’ю,
Моє коріння тут, у цій землі.
Вона моєю живиться любов’ю,
А я страждаю болями її.
Учень 3
Я — українець, син народу того,
Що відвикає нині від ярма.
Я не корюся, я молюся Богу.
І вірю в те, що все це не дарма.
Учень 4
Я — українець. Смутком оповите
Моє кохання, як гірке вино.
Моя рідня розкидана по світу,
Як буйним вітром золоте зерно.
Учень 5
Я — українець, цього не відняти,
В душі моїй співають солов’ї.
Були такими мої мама й тато.
Й такими будуть пращури мої!
Ведучий 1 Їз заходу на схід, із півночі на південь ми єдиний народ український, сильний, вільний і незламний. І сила наша і єдності наших традицій, звичаїв, обрядів.
Ведучий 2.Лемківщина, Бойківщина, Слабожанщина, Таврія – це все Українська земля. І хоч ми говоримо на різних діалектах, одягаємось в різне вбрання нас єднає споконвічне і міцне коріння спільних традицій. І саме через призму обрядовості ми хочемо показати що Україна – єдина держава.
Ведучий 1 Для цього ми обрали весільну обрядовість, бо чим – чим, а весіллям переймаюься молоді люди у всії регіонах.
Ведучий 2.Для цього ми обрами кілька спільних елементів весільних обрядів з різних куточків України.Цей обряд був прийнятий в усіх регіонах . Одже запрошуємо вас на Гуцульське сватання.
Гуцульське сватання
1 - Ведуча. Сватання традиційно є першим з обрядів передвесільного циклу. І першим яке носило правовий характер. Свататися можна було не в будь-який день, але у жодному випадку не в середу або п’ятницю! І лише після заходу сонця. Не прийнято було говорити про мету своєї подорожі, розмовляти по дорозі до дому нареченої, щоб на випадок відмови зберегти сватання у таємниці. Сам час виїзду на сватання не розголошувався, так само як і маршрут. Щоб залишитися непоміченими, свати їхали не по головній вулиці, а городами, ховаючись від лихого ока. Хліб несли загорненим в рушник, якщо пропозиція приймалася, хліб залишався в домі нареченої, якщо ні – свати забирали його з собою.
2 – Ведуча. З першого разу віддати дочку було не прийнято, потрібно було рази два відмовити, і сватам доводилося приходити ще і ще. Зовсім «осоружному» жениху виносили гарбуза чи макогона. Тоді про хлопця казали, що він ухопив гарбуза або облизав макогін. Щоб уникнути сорому, часом посилали «розвідника», котрий мав довідатися про наміри дівчини та її батьків. Якщо батьки нареченої відмовили сватам, а свати, виходячи за поріг, закривають двері за спиною не оглядаючись — це вірний знак, що дівчині надалі заміж не вийти. Для того, щоб уникнути подібного, не дозволяли сватам закривати двері, а закривали їх самі.
1 – Ведуча. Ми пропонуємо уривак з гуцульського сватання.
Інсценізація гуцульського сватання
1- й староста. Добрий вечір, файні ґазди!
2- й староста. Чи пустите на свій осадок?
Мати. Йой, ади старости вже на порозі. Ану, жєвко з хати, най-ти обзирают.
1- й староста. То пустіт-но в хату. Бо видите, шо надворі мреч і пластов налітає.
2- й с т а р о с т а. Чи то ви Бога не боїтеси і добрими людьми торге?
Б а т ь к о. Та бо-зна шо ви за люди, та й шо вам тре.
1- й староста. То зараз розкажим єку маєм до вас оборудку, ви за порогом нас не тримайте.
М а т и. То йди-но, клич уже їх, най вповідают свою причку.
2- й староста. Най вам пан Біг посилає щастя, здоров’є, помагає добре спати, а нам — що задумали — узяти.
Мати. Ой, то такі ви люди, просилистисі до хати, а тепер хочете нас обікрасти.
1- й с т а р о с т а. Та ні. Ми — газди порядні.
2- й староста. Вклоняємося вам хлібом-сіллю.
Батько. Дякуємо за хліб-сіль красно, та просимо вас на пригісне.
1- й старост а. До пригісного ми охочі, та-с мо коней гинди розлади і вуздечки погубили, то чи не займем у вас.
Б а т ь к о. Та ми не знаєм, чи наша вуздечка до ваших коней підійде.
! ви собі й підшукаєте її.
2- й староста. Ану, Йване, ти в нас легінь молодий, то й шукай дечки.
1- й староста. Йой, Іване, та це ж не вуздечка, це ади яка білявинка файна. То я вам скажу, поважні газди, раз така причка війшла, то сите свою Оксану за нашого Йвана віддати.
2- й староста. Ану, Йване, пройдиси по хаті. Адітсі, він у нас не якись талгар, не бахур, не горбатий, не сліпий, не безбокий
1- й староста. Дивись, Оксано, бо це тобі не бурішєнник з’їсти. З ним вік звікувати треба буде. Та й ти, Йване, уважєй би-с не нарікав на нас потім.
2 -й староста. Раз наші молодята примовкли, то шо будем воду варити, час і порядок робити. Несіть, мамко, фустку шальовану, а ви, неньку, подбайте про гуглі та й пацьорки для Оксани. Мем вісілє провадити, як належить у наших горах.
Мати. Хустку ми знайти не тєжко. А ти, Оксано, неси рушники для легеня свого. Чи не подбала та й встиду завдаш нам?
Молода. Йой, мамцю, та-ж вішила-м рушнйки.
2- 1-й староста. Дякувати Богу, що с мо спорідили се діло
3- Батько. Дєякувати Богу. А тепер просимо вас на пригісне
.1 – Ведуча. Наступним вже у власне весільный обрядовості
Розплітання коси
Ведича. Цей обряд був одним із основних перед тим як молоду віддавали заміж.Косу розплітали за участі дружок, сватів, світилок в сумній атмосфері, тому що дівчина покидала рідний дім, батька з матірю і периходила до хати свого молодого чоловіка.
Надвечір світилки і дружки збираються розплітати молоду. Стають на порозі і співають.