Главная | Обратная связь

Причини виникнення та прояву агресії.

Особистісні:

· Нестійкість емоційного стану,збудливість, подразливість, репресивність, тривожність, скутість, невпевненість у собі;

· Генетична спадковість;

· Часті невдоволення;

· Низька самооцінка;

· Невміння контролювати сильні прояви негативних почуттів (злість, образи);

· Відсутність вміння конструктивно розв’язувати конфлікти;

· Фізіологічні особливості організму у підлітковому віці;

· Категоричність суджень і юнацький максималізм, надмірна критичність;

· Несумісність особистості з кризовим соціумом.

Сімейні:

· Порушення емоційного контакту між батьками і дітьми;

· Надмірна батьківська толерантність до агресивної поведінки дітей;

· Прояви агресивної поведінки між собою, щодо дітей та інших людей;

· Суворі фізичні покарання дітей;

· Відсутність тепла, розуміння у відносинах з дитиною;

· Надмірна свобода або надмірний контроль у ставленні до дітей;

· Непослідовність виховних впливів на дитину;

· Сирітство і напівсирітство;

· Нездатність сім’ї адаптуватися до стресів і соціальних негараздів.

Медіа-причини:

· Популяризація моди на твердість, силу, агресію;

· Систематичний показ брутальних і жорстоких сцен на екрані;

· Приглушення почуття емпатії та співпереживання;

· Жорстокі комп’ютерні ігри;

· Сприйняття соціального напруження та суспільного невдоволення;

· Пропаганда цинізму, сексуальної розбещеності, насильства;

· Віртуальне сприйняття дійсності.

Причини, вкорінені в шкільному середовищі:

· Забагато учнів у класі;

· Брак умов для творчості;

· Обмежена рухливість;

· Організаційна структура школи (навчання по змінах, «вікна»);

· Рівень шуму, надмір подразників, які сприяють агресії;

· Великі навчальні навантаження, що провокують втому і роздратування;

· Відсутність зміни видів діяльності;

· Велика кількість заборон;

· Негативний вплив референтних груп і неформальних лідерів.

Педагогічні причини:

· Неконструктивне розв’язання ситуації педагогом;

· Лихослів’я вчителя;

· Приниження учня, постійна критика, висміювання;

· Недооцінка досягнень учня, необ’єктивне оцінювання;

· Невміння вчителя контролювати сильні почуття та емоції;

· Навішування ярликів і стереотипне сприймання учня;

· Невдоволеність учителя своїм статусом, низьким матеріальним становищем, потенційна заздрість до успішних дітей.

 

Батьки можуть сприяти розвитку підліткової агресії та жорстокості, зокрема такими способами:

Емоційне нехтування.Зазвичай це відбувається тоді, коли вони вважають, що їхні діти виросли й повинні розв’язувати свої проблеми самостійно, або коли займаються тільки влаштуванням свого особистого життя. Тобто, батьки пасивні, усуваються від спілкування з дітьми, відштовхують дітей від себе, проявляють власний егоїзм та зверхність по відношенню до дітей – така позиція призводить до формування жорстокості характеру.

Підсилення контролю. Такі випадки характерні для тих родин, де батьки дуже налякані повідомленнями про зростання підліткової злочинності, наркоманії тощо й прагнуть контролювати кожний крок своєї дитини. Юнаки та дівчата, яким не дають перетворитися на самостійну особистість, перетворюються на бунтарів.

Під час конфлікту з батьками молодь зазвичай переносить свою агресивність на людей, архетипові їм відповідних: вчителів, лікарів, психологів та інших спеціалістів.