Здавалка
Главная | Обратная связь

Екстрене втручання при агресивних проявах



У деяких випадках при проявах дитячої або підліткової агресії потрібне термінове втручання дорослих. Екстрене втручання націлене на зменшення або уникання агресивної поведінки в напружених, конфліктних ситуаціях. Для більш конструктивного впливу на агресивні реакції дітей і підлітків розроблені спеціальні рекомендації, що дозволять забезпечити позитивне розв’язання конфліктів.

1. Спокійне ставлення до дитини у випадку незначної агресії. У тих випадках, коли агресія дітей не є небезпечною та піддається поясненню, можна використовувати такі позитивні стратегії:

§ Повне ігнорування реакцій дитини – досить потужний спосіб припинення небажаної поведінки;

§ Вираження розуміння почуттів дитини («Звичайно, ти ображений…»);

§ Переключення уваги, пропозиція якого-небудь завдання (полити квіти, дістати посуд із верхньої полиці);

§ Позитивне позначення поведінки (Ти злий тому, що ти втомився).

Іноді буває, що агресивна реакція не вимагає втручання. Діти нерідко використовують агресію просто для привернення до них уваги. Якщо дитина чи підліток проявляє гнів у припустимих межах і через цілком зрозумілі причини, потрібно дозволити їй це, потім уважно вислухати і переключити її увагу на щось інше.

2. Акцентування уваги на вчинках (поведінці), а не на особистості. Після того як дитина заспокоїться, доцільно обговорити з нею її поведінку. Варто описати, як вона поводилася під час прояву агресії, які слова казала, які дії робила, не даючи при цьому ніякої оцінки. Аналізуючи поведінку дитини, важливо обмежитися обговоренням конкретних фактів, тільки того, що відбулося, не пригадуючи минулих вчинків. Інакше в дитини виникне почуття образи і вона буде не в змозі критично оцінити свою поведінку. Замість розповсюдженого «читання моралі» краще показати дитині негативні наслідки її поведінки, переконливо продемонструвавши, що агресія найбільше шкодить їй самій. Дуже важливо також дати приклади можливих конструктивних способів поведінки в конфліктній ситуації.

3. Контроль над власними негативними емоціями. Батькам чи дорослим, які взаємодіють із агресивними дітьми, необхідно дуже ретельно контролювати свої негативні емоції. Коли доросла людина керує своїми негативними емоціями, вона не підкріплює агресивну поведінку дитини, зберігає з нею гарні стосунки й демонструє як потрібно взаємодіяти з агресивною людиною.

4. Зниження напруження ситуації. Основне завдання дорослого, який стикається з дитячо-підлітковою агресією, - зменшити напруження ситуації. Типовими неправильними діями дорослого, які підсилюють напруження та агресію, є: підвищення голосу, демонстрація влади, крик, агресивні жести, глузування, висміювання, негативна оцінка особистості дитини, використання фізичної сили, втягування в конфлікт сторонніх людей, нотації, «читання моралі», узагальнення типу «Ви всі однакові», «Ти ніколи не можеш…», порівняння дитини з іншими дітьми, жорсткі вимоги, тиск, підкуп, нагороди. Деякі із цих реакцій можуть зупинити дитину на короткий час, але можливий ефект від такої поведінки дорослого шкодить куди більше, ніж сама агресивна поведінка.

5. Обговорення проступку. Аналізувати поведінку в момент прояву агресії не потрібно, цим варто займатися тільки після того, як ситуація з’ясується і всі заспокояться. Водночас обговорення інциденту необхідно провести якомога швидше. Краще це зробити наодинці, без свідків. Під час розмови варто зберігати спокій і об’єктивність. Потрібно докладно обговорити негативні наслідки агресивної поведінки, її руйнівність не тільки для оточуючих, але і насамперед для самого агресора.

6. Збереження позитивної репутації дитини. Дитині, тим більше підліткові, дуже важко визнати свою неправоту й поразку. Найстрашніше для нього – публічний осуд і негативна оцінка. Діти й підлітки намагаються уникнути цього будь-якою ціною, використовуючи різні механізми захисної поведінки. Для збереження позитивної репутації доцільно:

· Публічно знизити до мінімуму провину підлітка (Ти погано себе почуваєш, Ти не хотів його скривдити), але в бесіді віч-на-віч показати істину;

· Не вимагати повного підкорення,щоб не спровокувати новий вибух агресії, а дозволити дитині виконати ваші вимоги по-своєму;

· Запропонувати дитині компроміс, договір із взаємними поступками.

7. Демонстрація моделі неагресивної поведінки. Важлива умова виховання «контрольованої агресії» у дитини – демонстрація моделей неагресивної поведінки. Поведінка дорослого, яка дозволяє показати зразок конструктивної поведінки та спрямована на зниження напруження, включає такі прийоми:

ü Нерефлексивне слухання (слухання без аналізу).

ü Пауза, що дає можливість дитині заспокоїтися.

ü Прояснення ситуації за допомогою уточнюючих запитань.

ü Використання гумору.

ü Визнання почуттів дитини.

Діти досить швидко переймають неагресивні моделі поведінки. Головна умова – щирість дорослого, відповідність його невербальних реакцій словам.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.