 |
|
Поняття про пам’ять. Види пам’яті.
Людина постійно живе не тільки в теперішньому, але й в майбутньому і в минулому. І все це завдяки тому, що в неї є пам’ять.
Пам’ять – це психічний процес фіксації, збереження і наступного відтворення людиною її досвіду.
Цю особливість своєї природи люди помітили дуже давно. Давні греки навіть придумали богиню пам’яті – Мнемозіну, показуючи таким чином важливість цього явища.
Види пам’яті:
І. Залежно від характеру психічної активності, яка переважає в людини: 1) образна [зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова] – образи, явища, властивості – наприклад, мелодії, образи людей, запах квітів;
2) рухова (моторна) – є підґрунтям утворення умінь і навичок, наприклад, ходити, писати (є найстарішою у філогенезі, найбільш довготривала);
3) емоційна (емоції, почуття – також дуже стійка; особливо розвинена у дітей; ми краще запам’ятовуємо те, що приємне; навчання лише в тому випадку буде ефективним, якщо буде позитивно забарвленим);
4) словесно-логічна – асоціативна (змістом є думки, поняття, умовиводи – властива тільки людині. Оскільки думка не існує без мови, тому цей тип має таку назву). Ця пам’ять розвивається разом з розвитком їх змісту є провідною у засвоєнні знань учнями в процесі навчальної діяльності.
У дітей найбільш розвинена рухова і зорова пам’ять; оскільки у них слабо розвинена друга сигнальна система, то запам’ятовування і згадування у дитини є здебільшого мимовільними. Майже не розвинена словесно-логічна пам’ять, тому дітям слід часто повторювати пройдений матеріал.
Особливі мнемічні образи — це ейдетичні (вигляд, образ), які зберігаються яскраво і чітко в пам'яті без будь-яких змін. Такий образ може зберігатися від декількох хвилин до декількох годин (а іноді навіть до декількох років), причому він зовсім не змінюється.
А. Лурія описав випадок видатної ейдетичної пам'яті журналіста Шерешевського, який відтворював практично все, що запам'яталося. Ейдетична пам'ять притаманна художникам, музикантам, а також дітям дошкільного і молодшого шкільного віку.
П: Яким професіям притаманне переваження певних видів пам’яті?
ІІ. Залежно від тривалості: 1. Сенсорна – зберігання наглядних образів у вигляді чіткого, повного відпечатку чуттєвих впливів об’єкта на короткий проміжок часу (Стерлінг в 1960 р. виявив, що “сліди” в ній зберігаються 0,25 с., і за цей час вирішується, чи приверне ретикулярна формація увагу вищих відділів головного мозку до сигналів, які поступили). Фіксується в периферичних частинах аналізаторів (у внутрішніх каналах вуха, на сітківці ока, в закінченнях шкірного, нюхового, смакового нервів). Якщо образи не зв’язані із закріпленням слідів, то за 1 с. вони швидко зникають. Цей вид пам’яті забезпечує безперервність, цілісність динамічних, швидкозмінюючих предметів (іконічна пам’ять – від гр. ikona – образ).
2. Оперативна – забезпечує вибіркове зберігання та відтворення оперативної інформації, потрібної для використання тільки в поточній діяльності. Тривалість оперативної пам’яті обмежується часом відповідної діяльності. наприклад, якщо потрібно помножити 17 на 13 – запам’ятовуванню проміжних цифр сприяє оперативна пам’ять.
3. Короткочасна – характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням. Образи яскраві і близькі до оригіналу при сильних сторонніх подразниках швидко зникають. Наприклад, роль актора, яку забувають на другий день. Петерсеном у 1959 р. було встановлено, що ця пам’ять діє у межах 20 с. (наприклад, запам’ятовування слова чи телефонного номера). Встановлено, що в основі короткочасної пам'яті лежать процеси активного проговорювання, повторення матеріалу (Р.Аткінсон).
З 1885 р. Герман Еббінгауз ставив експерименти по визначенню кількості предметів, чисел, букв, які одночасно зберігаються в пам’яті. Їх виявилось 7 + 2. Дослідження у 1956 р. було підтверджено Міллером. Це ефект Міллера: якщо необхідно протягом короткого часу зберегти інформацію, яка включає більше семи елементів, мозок майже безсвідомо групує цю інформацію таким чином, що число не перевищувало семи. Наприклад, банківський рахунок 30637402710 запам’ятається нам як 30 63 740 27 10 або словами.
4. Довготривала– виявляється у процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на їх тривале збереження та наступне використання в діяльності людини. Перехід інформації з короткочасної у довготривалу пам’ять проходить під час сну.
Якщо короткочасну пам’ять можна порівняти із стелажами у великій бібліотеці (книги то знімаються, то ставляться в залежності від теперішніх потреб), то довготривала пам’ять це скоріше всього архів. Тривале зберігання в пам’яті інформації пов’язане із змінами в нуклеїнових кислотах (ДНК і РНК) нервових клітин. Препарати РНК уже з успіхом застосовують для лікування хворих з послабленою пам’яттю.
Не існує спеціального відділу мозку, де є центр пам’яті. У збереженні інформації беруть участь уся кора великих півкуль і підкіркові відділи. У відтворенні довготривалої інформації основні роль належить скроневим часткам кори великих півкуль головного мозку.
ІІІ. Залежно від участі волі: 1. Мимовільна – запам’ятовування і відтворення інформації відбувається без поставленої мети. 2. Довільна – запам’ятовування і відтворення інформації відбувається із метою розуміння інформації.