 |
|
Характеризуйте сучасну систему акушерсько-гінекологічної допомоги міському та сільському населенню.
1. Сучасна система акушерсько-гінекологічної допомоги міському та сільському населенню базується на принципі єдності здоров'я матері та дитини, а удосконалення первинної медико-санітарної допомоги вагітним, жінкам, дівчаткам має пріоритетне значення. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги складається із основних трьох етапів:
2. 1. організації служби планування сім'ї як основи формування та збереження репродуктивного здоров'я;
2.організації акушерської допомоги на основі принципів безпечного материнства;
3.організації гінекологічної допомоги, заснованої на принципах реабілітації репродуктивного здоров'я як основного фактора профілактики онкогінекологічних захворювань.
3. Організація акушерської допомоги за сучасними підходами розглядається як організація
4. перинатальної допомоги, основними складовими якої є:
- підготовка сім'ї до народження дитини сьогодні розглядається як спільна відповідальність за народження дитини усієї родини, особливо майбутніх батьків у відповідності рекомендацій ВООЗ щодо залучення родини до народження дитини. Реорганізація "Школи материнства" у "Школи відповідального батьківства" передбачає через нові комунікаційні технології підготовку вагітної та її членів родини до партнерських пологів як вагомого психологічного заходу профілактики ускладнень у пологах, зменшення застосування медикаментів, зменшення кількості пологів шляхом кесаревого розтину і як результату поліпшення здоров'я новонароджених;
- формування та підтримка грудного вигодовування малюків дає надзвичайно важливі позитивні результати у зменшенні випадків інфекційних розладів у новонароджених та породіль, а також хвороб органів травлення та шлунково-кишкового тракту у новонароджених;
- профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ. Удосконалені технології у відповідності рекомендацій ВООЗ щодо 4-компонентного підходу, а саме: профілактики ВІЛ серед жіночого населення, профілактики небажаної вагітності у ВІЛ-інфікованих жінок, медикаментозної профілактики ВІЛ у новонароджених та соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей і їх сімей;
- медико-генетична допомога спрямована на профілактику вродженої та спадкової патології. Нормативи надання медико-генетичної допомоги визначають спільну діяльність спеціалістів з медичної генетики та акушерства і гінекології з питань впровадження преконцепційної підготовки до вагітності і пологів, своєчасної діагностики генетичної патології для її попередження у новонароджених.
В Україні створена 3-рівнева система акушерсько-гінекологічної допомоги.
5. Амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють у:
6. жіночих консультаціях,
гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень,
сільських лікарських амбулаторіях,
амбулаторіях загальної практики — сімейної медицини,
фельдшерсько-акушерських пунктах (ФАПах),
центрах планування сім'ї,
оглядових кабінетах поліклінік.
7.
8. В основі лікувально-профілактичної роботи цих закладів лежить принцип диспансерного спостереження жінок.
Основними принципами організації амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги є:
9. - етапність (рівні) надання медичної допомоги;
- надання медичної допомоги за узагальненими нормативами (стандартами);
- систематичний, кваліфікований, в рівній мірі доступний в селах і містах,
профілактичний нагляд за жінками.
10.
На І етапіамбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу жінки отримують на ФАПах, у лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях (без лікаря акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на І етапі, в основному, має профілактичний характер з метою попередження ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань.
На ІІ етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал сільської амбулаторії та ДЛ, лікар акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ. У лікувальних закладах ІІ етапу спостерігаються вагітні без ускладненого перебігу вагітності.
На ІІІ етапіамбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. У ЛПЗ ІІІ етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. За необхідності проводиться консультативне обстеження іншими спеціалістами.
11.
12.
2. На підставі наведеної нижче інформації необхідно:
а) Обчислити показники природного й механічного руху населення в районі за звітний період (коефіцієнти народжуваності, смертності, дитячої смертності, мертвонароджуваності, перинатальної смертності, ранньої неонатальної та неонатальної смертності, материнської смертності, природного приросту, міграції);
б) Дати санітарну оцінку показників природного руху населення району за звітний рік (низький, середній, високий);
в) Визначити структуру причин дитячої смертності.
В Овідіопольському районі у звітному році:
Середньорічна чисельність населення - 53,5 тис. чол.
Народилося - 861
Умерло - 610
У числі померлих:
· породіль - 0
· дітей у віці до 1 року - 7
до 1 міс. - 3
до 1 нед. - 2
· мертвонароджених - 5
Серед дітей, що вмерли у віці до 1 року, було:
· від хвороб немовлят - 3
· від пневмонії - 2
· від інших причин - 2
Іммігрувало - 450 чол.
Емігрувало - 810 чол.
Коефіцієнт народжуваності : 861*1000/53500=16.093
Коефіцієнт смертності :610*1000/53500=11.401
Коефіцієнт мертвонароджуваності: 5 *1000/(861+5)=5.77
Коефіцієнт перинатальної смертності : (5+2)/861*1000=8.13
Коефіцієнт ранньої неонатальної смертності: 2/861*1000=2,32
Коефіцієнт неонатальної смертності :3/861*1000=3,48
Коефіцієнт материнської смертності : 0/861*1000=0
Коефіцієнт природного приросту : 16.093-11,401=4.692
Коефіцієнт міграції: (450-810)/53500= - 0,0067
Санітарна оцінка показників природного руху населення району за звітний рік – низький.
Структура причин дитячої смертності:
від хвороб немовлят – 3:7* 100 = 42,8%
від пневмонії – 2:7* 100 = 28,5%
від інших причин – 2:7* 100 = 28,5%
3. На основі даних, приведених нижче в ситуаційній задачі, вирахувати:
а) Загальні та підгрупові показники захворюваності та хворобливості.
б) Визначити структуру захворюваності.
в) Написати висновки.
У м. Одесі із середньорічною чисельністю населення 1 млн. 159 тис. у звітному році зареєстровано 1183660 первинних звернень, у т.ч. із приводу захворювань із уперше встановленим діагнозом - 722217; серед останніх із приводу: ОКЗ - 3539, сальмонельозу - 669, черевного тифу - 2, дизентерії - 732.
Показники захворюваності:
Первинна захворюваність 722217/1 млн. 159 тис. * 1000 = 623,14‰
Загальна захворюваність 1183660/1 млн. 159 тис. * 1000 = 1021,27‰
Структура захворюваності:
ОКЗ: 3539/ 722217*100 = 0,49%
Сальмонельоз – 669/722217 *100 = 0,09%
Черевний тиф 2/722217 *100 = 0,00027%
Дизентерія 732/722217*100=0,11%
Висновок:
У м. Одесі із середньорічною чисельністю населення 1 млн. 159 тис. у звітному році
Показники первинної захворюваності 623.14%, показники загальної захворюваності 1021,27% . Структура захворюваності складає ОКЗ - 0.049% ; сальмонельоз - 0.09%; черевний тиф - 0.00027% ; дизентерія - 0,11%