 |
|
Опишіть жіночу консультацію та стаціонар пологового будинку: структура, функції, показники діяльності.
Жіноча консультація (ЖК) є підрозділом поліклініки, МСЧ або пологового будинку, надають амбулаторну лікувально-профілактичну, акушерсько-гінекологічну допомогу населенню.
Основними завданнями жіночої консультації є:
надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню прикріпленої території;
проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження ускладнень вагітності, післяпологового періоду, попередження гінекологічних захворювань;
надання жінкам соціально-правової допомоги відповідно до законодавства про охорону здоров'я матерії дитини;
впровадження в практику роботи сучасних методів профілактики, діагностики та лікування вагітних та гінекологічних хворих;
впровадження передових форм і методів амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги.
Відповідно з основними завданнями жіноча консультація повинна здійснювати:
організацію і проведення санітарно-профілактичної роботи серед жінок;
профілактичні огляди жіночого населення;
проведення роботи з контрацепції для попередження не планованої вагітності;
СТРУКТУРА ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ: реєстратура, кабінети лікарів акушерів-гінекологів для прийому вагітних, породіль, гінекологічних хворих, маніпуляційна кімната, фізіотерапевтичний кабінет, де проводять лікувальні процедури, кабінети терапевта, стоматолога, венеролога і юриста для консультацій з соціально-правових питань. Організовано кабінети спеціалізованого прийому для жінок, які страждають на безпліддя, невиношуванням вагітності, для консультацій з питань контрацепції, патології пременопаузального, клімактеричного і постменопаузального періодів, лабораторія, кабінет УЗД.
Стаціонар пологового будинку
Основні функції і завдання стаціонару пологового будинку - надання кваліфікованої стаціонарної медичної допомоги жінкам у період вагітності, в пологах, в післяпологовому періоді, при гінекологічних захворюваннях; надання кваліфікованої медичної допомоги і догляд за новонародженими в період їх перебування в пологовому будинку.
Стаціонар пологового будинку включає приміщення приймально-оглядові і для виписки; відділення: родове, післяпологове, патології вагітних, обсерваційне, гінекологічне, новонароджених, реанімаційне. Пологове та гінекологічні відділення рекомендується по можливості розміщувати в різних корпусах. Приймально-оглядові приміщення акушерських та гінекологічних відділень повинні бути роздільними. У них є кімната-фільтр і оглядові кімнати, звідки після санітарної • обробки жінка надходить у відповідне відділення.
Родове відділення (приміщення родового блоку) має передпологові палати з кількістю ліжок, що становить 12% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення (але не менше 2), палати інтенсивної терапії та пологові палати, в яких повинно бути 8% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення ( але не менше 2), операційну та оглядові палати.
Норми в стаціонарі пологового будинку
У післяпологовому фізіологічному відділенні має бути 50 – 55% розрахункової кількості ліжок акушерських відділень пологового будинку. У цьому відділенні організовують палати спільного перебування матері і дитини, що позитивно впливає на перебіг післяпологового періоду у жінок і стан новонароджених, сприяє підготовці молодих мам до самостійного догляду за дитиною, дає можливість годувати дитину на його вимогу.
Відділення патології вагітних повинно мати не менше 30% розрахункової кількості акушерських ліжок, а обсерваційне -20-25%.
Загальна кількість ліжок відділення новонароджених у пологових будинках (відділеннях) становить 105 – 107% розрахункової кількості ліжок післяпологового відділення. Кількість ліжок для новонароджених обсерваційного відділення відповідає кількості післяпологових ліжок і повинно складати не менше 20% загального числа акушерських ліжок у стаціонарі. У обсерваційному відділенні, крім того, повинен бути ізолятор на 1 – 3 ліжка, куди поступають діти, що народилися поза лікувального закладу, при перекладах з інших установ і т. д.
2.А)
-коефіцієнт народжуваності
‰; Кn=987/65800x1000=15‰
-коефіцієнт смертності
‰; Km=875/65800x1000=13.29‰
де кількість народжених за рік (N);
кількість померлих за рік (M);
природний приріст (M–N);
-коефіцієнт дитячої смертності
K=12/987x1000=12.15‰
Коефіцієнт перинатальної смертності=
BM +0−6 M/ BM +B x1000=12+4/12+987х1000=16.01 ‰
BM – кількість мертвонароджених, одиниць;
0−6 M – кількість померлих протягом перших 6 днів життя, осіб;
B – кількість живонароджених, осіб.