Здавалка
Главная | Обратная связь

Якість медичної допомоги: поняття, складові частини; методики оцінки (коректність, об’єктивність).



Якість– це сукупність властивостей, ознак продукції, послуг, що обумовлюють їх здатність задовольняти потреби людей, відповідати своєму призначенню і вимогам, що пред'являються. Для об’єктивізації оцінки якості товарів і послуг в кожній галузі виробництва розроблені відповідні стандарти щодо характеристик кінцевого продукту (послуги), технологічних умов виробництва, і якість визначається мірою відповідності товарів, робіт визначеним нормативам.

З огляду на це, якість медичної допомоги – це сукупність характеристик, які підтверджують відповідність наданої медичної допомоги потребам пацієнтів (населення), його очікуванням, сучасному рівню медичної науки і технології. Через багатоетапність надання медичної допомоги, унікальність кожного випадку захворювання, велику кількість факторів, що впливають на кінцевий результат лікувального процесу, підхід до оцінки якості медичної допомоги вимагає комплексності і багатоплановості.

Отже, якість надання медичних послуг - це багатокомпонентне поняття, яке включає такі складові, як:

- ефективність – показник співвідношення між фактичним впливом служби або програми в рамках діючої системи та максимальною дією, яку ця служба чи програма може забезпечити в ідеальних умовах,

- економічність – показник співвідношення між фактичним впливом служби або програми та її вартістю,

- адекватність – показник співвідношення фактичного обслуговування до потреб населення,

- науково-технічний рівень – ступінь застосування при наданні медичної допомоги наявних медичних знань і техніки,

- задоволеність споживачів і надавачів медичної допомоги (ступінь задоволеності споживачів медичної допомоги її кінцевим результатом, а надавачів допомоги – умовами праці),

- доступність – можливість отримання споживачем необхідної йому допомоги у відповідний час та в певному місці і в достатньому обсязі при оптимальних витратах. Цей параметр пов'язаний з поняттям «адекватність обслуговування» і може бути до нього включений,

- наступність – послідовне залучення спеціалістів необхідної кваліфікації для лікування конкретного захворювання (від первинної ланки до лікарів, що надають третинну медичну допомогу)

Використовуються 3 типи підходів до контролю якості в охороні здоров’я:

• Проведення експертних оцінок (опрацювання стандартів якості лікування, розрахунок рівня якості лікування (РЯЛ), моделей кінцевих результатів (МКР), інтегрального коефіцієнта ефективності);

• Акредитація;

• Ліцензування;

Стандарт якості лікування (СЯ) – це перелік оптимально-необхідних при даному захворюванні лабораторно-інструментальних обстежень, основних лікувальних заходів, оглядів хворих іншими спеціалістами, які повинні бути виконані при їх лікуванні і при цьому досягнуті критерії видужання. Стандарт якості розробляється для медичної установи, для лікаря і розробляється він для кожного ЛПЗ. Оскільки такі стандарти орієнтовані на регіональні особливості та фактичні можливості медичних установ (за нормативи беруться найкращі результати +5%), оцінки якості таким методом не можуть бути цілком об’єктивними, проте показують динаміку якості діяльності даної медичної установи.

Для визначення якості діяльності закладів охорони здоров’я застосовують такі показники діяльності закладів охорони здоров’я:

- частота ускладнень чи загострень хвороби;

- результати лікування (покращання, погіршення стану, без змін);

- летальність;

- первинний вихід на інвалідність;

- зміни в структурі диспансерних груп.

Оцінка якості проводиться шляхом порівняння фактичних параметрів зі стандартами.

Значення контролю для діяльності закладу охорони здоров’я

• Покращує остаточні результати

• Створює відчуття доцільності виконаної роботи, збільшує задоволення від роботи

• Зменшує можливість конфліктних ситуацій

• Дає матеріали для прогнозування і планування

• Сприяє відбору персоналу для кар’єрного зростання

 

Акредитація являє собою систему зовнішньої перевірки ЛПЗ щодо відповідності їх діяльності визначеним спеціалістами стандартам організаційних, правових, клінічних технологій і вимог, виконання яких забезпечує високий рівень діяльності всього закладу.

Акредитація – це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям і гарантії високої якості професійної діяльності.

Проведення оцінки відповідності закладів ОЗ стандартам акредитації здійснюють експерти Головної акредитаційної комісії та комісій територіального рівня. В міжнародній практиці він є позавідомчим незалежним контролем якості, що проводиться недержавними комісіями.

Ліцензування - це одержання дозволу (ліцензії) суб’єктами підприємницької діяльності (юридичними і фізичними особами усіх форм власності), а також засіб контролю держави за дотриманням ними вимог законодавства, що пред’являються до ліцензованих видів діяльності. Процедура ліцензування заснована на всебічному аналізу стану закладів, його кадрів, оснащення, роботи. Ліцензія підтверджує визначений мінімально необхідний стандарт якості закладу для його участі в наданні медичних послуг.

 

 

2. На підставі наведеної нижче інформації необхідно:

а) Обчислити показники природного й механічного руху населення в районі за звітний період (коефіцієнти народжуваності, смертності, дитячої смертності, мертвонароджуванності, перинатальної смертності, ранньої неонатальної та неонатальної смертності, материнської смертності, природного приросту, міграції);

б) Дати санітарну оцінку показників природного руху населення району за звітний рік (низький, середній, високий);

в) Визначити структуру причин дитячої смертності.

 

У Кілійському районі Одеської області у звітному році:

Середньорічна чисельність населення - 65,8 тис. чіл.

Народилося - 1117

Умерло - 855

У числі померлих:

· породіль - 1

· дітей у віці до 1 року - 12

до 1 міс. - 5

до 1 нед. - 4

· мертвонароджених - 8

Серед дітей, що вмерли у віці до 1 року, було:

· від хвороб немовлят - 7

· від пневмонії - 3

· від шлунково-кишкових захворювань - 1

· від інших причин - 1

Іммігрувало - 610 чіл.

Емігрувало - 480 чіл.

 

 

а) загальний показник народжуваності Кілійського району

1117/65800*1000= 17 випадків живонародження на 1000 осіб

 

загальний показник смертності

855/65800*1000= 13 випадків смертей на 1000 осіб

 

показник малюкової смертності

12/1117*1000=10,7 випадків смерті дітей до 1 року на 1000 живонароджених у поточному році

 

показник перинатальної смертності

(8+4)/(1117+8)*1000=10,6 випадків перинатальної смертності на 1000 пологів, що закінчились пологами

 

показник ранньої неонатальної смертності

4/1117*1000=3,5 випадків ранньої неонатальної смертності на 1000 живонароджених

 

показник неонатальної смертності

5/1117*1000=3,6 випадків неонатальної смертності на 1000 живонароджених

 

показник материнської смертності

1/855*1000=1,2 випадків материнської смертності на 1000 померлих

 

показник природного приросту населення

17‰-13‰=4‰

 

показник міграції населення

(610-480)/65800=0,002

 

б)Показник природного руху населення району за звітний рік середній

 

в) питома вага смертей від хвороб немовлят серед дітей, що померли до 1-ого року

7/12*100%=58,4%

 

питома вага смертей від пневмонії серед дітей, що померли до 1-ого року

3/12*100%=25%

 

питома вага смертей від шлунково-кишкових захворювань серед дітей, що померли до 1-ого року

1/12*100%=8,3%

 

питома вага смертей від інших причин серед дітей, що померли до 1-ого року

1/12*100%=8,3%

 

3. На основі данних, приведенних нижче в ситуаційній задачі, вирахувати:

а) Загальні та підгрупові показники захворюваності та хворобливості.

б) Визначити структуру захворюванності.

в) Написати висновки.

В Одеській області із середньорічною чисельністю населення 2 млн. 634 тис. 700 чол. у звітному році зареєстровано 315362 первинних звернень із приводу хвороб системи кровообігу, у т.ч. з діагнозом, установленим уперше - 39990, серед останніх: з гіпертонічною хворобою - 14120, з ішемічною хворобою серця - 9270, ОІМ - 1945, цереброваскулярними хворобами - 6776.

а) показник хворобливості системи кровообігу по Одеській області:

315362/2634700*1000=120 випадків патології системи кровообігу на 1000 осіб

 

загальний показник захворюваності на хвороби системи кровообігу:

39990/2634700*1000=15 випадків первинних звертань із приводу хвороб системи кровообігу на 1000 осіб

 

показник первинної захворюваності на гіпертонічну хворобу по Одеській області

14120/2634700*1000=53,5 випадків первинних звертань із приводу гіпертонічної хвороби на 1000 осіб

 

показник первинної захворюваності на ішемічну хворобу серця по Одеській області

9270/2634700*1000=35 випадків первинних звертань із приводу ішемічної хвороби серця на 1000 осіб

 

показник первинної захворюваності на цереброваскулярну хворобу по Одеській області

6776/2634700*1000=2,5 випадків первинних звертань із приводу цереброваскулярної хвороби на 1000 осіб

 

показник первинної захворюваності на гострий інфаркт міокарду по Одеській області

1945/2634700*1000=0,73 випадків звертань із приводу гострого інфаркту міокарду на 1000 осіб

 

 

б) питома вага вперше встановленої гіпертонічної хвороби серед усіх вперше виявлених захворювань системи кровообігу в Одеській області

14120/39990*10%=35,3%

 

питома вага вперше встановленої ішемічної хвороби серця серед усіх вперше виявлених захворювань системи кровообігу в Одеській області

9270/39990*100%=24,3%

 

питома вага вперше встановленої цереброваскулярної хвороби серед усіх вперше виявлених захворювань системи кровообігу в Одеській області

6776/39990*100%=16,9%

 

питома вага гострого інфаркту міокарду серед усіх вперше виявлених захворювань системи кровообігу в Одеській області

1945/39990*100%=4,9%

в) Висновок

 

Патологічна ураженість населення Одеської області на захворювання органів системи кровообігу складає 120 випадків патології системи кровообігу на 1000 осіб. Частота первинних звертань з приводу захворювань органів кровообігу складає 15 випадків на 1000 населення, що свідчить про прогресуюче зростання хворобливості серед населення Одеської області на захворювання серцево-судинної системи. В структурі первинної захворюваності на хвороби системи кровообігу найбільшу питому вагу мають гіпертонічна хвороба (35,3%) та ішемічна хвороба серця (24,3%) з її ускладненнями – цереброваскулярна хвороба (16,9%) та гострий інфаркт міокарда (4,9%), на іншу патогію припадає 18,6%. Таким чином для зниження захворюваності по Одеській області на хвороби органів кровообігу необхідні управлінські рішення щодо організації санітарно-просвітньої роботи населення з первинної профілактики гіпертонічної хвороби, заохочення до здорового способу життя, а також заходи вторинної профілактики розвитку ускладнень ішемічної хвороби – удосконалення стандартів якості лікування ГХ, контроль за виконанням лікарських призначень, раннє виявлення ГХ.

Билет 14 Сливчук

1.Модель конечных результатов (МКР) деятельности ЛПО – специальная методика, позволяющая достаточно объективно оценить работу учреждения и провести сравнительный анализ деятельности различных ЛПО.

Оценки деятельности учреждений ЗО проводятся по трем основным группам показателей:

1. Показатели здоровья:

- показатель общей смертности

- стандартизованный (по возрасту) показатель общей смер­тности (этот показатель учитывается за год, предшествующий отчет­ному)

- показатель младенческой смертности

- показатель перинатальной смертности (предоставляется на основании данных, полученных от терри­ториальных органов Министерства статистики и анализа)

- показатели заболеваемости: с ВУТ, с ВУТ медработников, заболеваемость острыми желудочно-кишечными заболеваниями, активным туберкулезом органов дыхания)

- первичный выход на инвалидность в трудоспособном возрасте

- первичный выход на инвалидность в возрасте до 18 лет (предоставляется на основании данных, полученных от Бело­русского НИИ экспертизы трудоспо­собности и организации труда инвалидов)

- годность к воинской службе

2. Показатели деятельности:

- возврат к труду лиц, перенесших инфаркт миокарда в тру­доспособном возрасте

- охват профосмотрами женшин (с цитологическим исследованием)

- распространенность абортов (вакуум-регуляции)

- выявление больных хроническим алкоголизмом и алкогольным психозом

- показатели выявления больных сифилисом и гонореей с впер­вые в жизни установленным диагнозом

- морфологическое подтверждение злокачественного новообра­зования

- периодические осмотры лиц, внесённых в госрегистр

- показатели полноты охвата периодическими осмотрами под­ростков

- полнота охвата профосмотрами инвалидов и участников ВОВ

- реабилитация инвалидов полная и частичная

- показатель состояния иммунизации детей

- обследование на туберкулез (рентгенофлюоорография)

- удельный вес коек дневного пребывания в больничных учреж­дениях

- удельный вес амбулаторно-поликлинических учреждений, имеющих дневные стационары

- патологоанатомические вскрытия

- досуточная летальность детей до 1 года в стационарах

- занятость коек

- средний срок лечения на койке

- частота производственного травматизма медработников

- деятельность физиотерапевтической служб

- повышение квалификации врачами

- повышение квалификации медработниками со средним образо­ванием

- удельный вес врачей, имеющих квалификационную категорию

- удельный вес средних медработников, имеющих квалифика­ционную категорию

3. Показатели дефектов:

- выявление больных в далеко зашедших стадиях онкологичес­ких заболеваний

- показатель выявления больных в далеко зашедших стадиях туберкулеза

- поздняя диагностика рака полочной железы

- материнская смертность от всех причин

- послеоперационная летальность при острых заболеваниях ор­ганов брюшной полости

- больничная летальность от острого инфаркта миокарда

- летальность от острой пневмонии (взрослые и подростки)

- заболеваемость дифтерией

- удельный вес несовпадений патологоанатомических и клини­ческих диагнозов

- несчастные случаи со смертельным исходом медработников из-за нарушения требований техники безопасности

- обоснованные жалобы.

Показатели здоровья, деятельности и дефектов при разработке МКР подбираются С учетом специфики учреждений:

А) для городской поликлиники: выход на инвалидность лиц трудоспособного возраста, реабилитация инвалидов, процент обострения заболеваний у диспансерных больных, выявление больных в запущенной стадии туберкулеза, онкозаболеваний и др.

Б) для детской поликлиники: заболеваемость детей корью, охват детей прививками, заболеваемость детей полиомиелитом и др.

В) для стоматологической поликлиники: доля санированных от числа первичных больных, соотношение неосложненного и осложненного кариеса, переделка зубных протезов и др.

Для проведения анализа по МКР органы управления ЗО утверждаютКонтрольные значения выше перечисленных показателей здоровья и показателей деятельности. Величина данных показателей устанавливается с учетом их динамики по данному учреждению за несколько лет, республиканских показателей, предполагаемого изменения данного показателя в результате выполнения планируемых организационных мероприятий. Значение контрольного показателя должно быть таково, чтобы его достижение потребовало от ЛПО усилий по мобилизации ресурсов, интенсификации труда работников, совершенствование работы. Желательно, чтобы контрольное значение превышало предыдущий уровень не менее, чем на 5%. В дальнейшем, когда будет достигнут этот результат, показатель должен быть пересмотрен в сторону повышения его значения. В связи с тем, что дефектов деятельность быть не должно, контрольные значения для них не устанавливаются.

При анализе деятельности ЛПО проводится численная оценка показателей, для чего для каждого показателя утверждаетсяОценочная шкала (от 1 до 10 баллов). Шкала определяет относительную значимость данного показателя среди других показателей результативности (пример: оценка младенческой смертности – 2 балла, а годности к военной службе – 0,5 балла, что подчеркивает большую значимость первого показателя).

Отклонение величины фактического показателя от контрольного значения может быть как в сторону превышения, так и снижения, поэтому для каждого показателя определяется Знак отклонения «+» или «-». Знак «-» показывает, что при увеличении фактического значения показателя относительно контрольного оценка его будет уменьшена. Знак «+» означает, что увеличение значения показателя по сравнению с контрольным увеличивает его оценку (пример: фактический показатель общей смертности 13,2, контрольное значение 12,9; в оценочной шкале для показателя общей смертности определен знак «-», значит превышение фактического показателя по сравнению с контрольным означает, что балльная оценка должна быть уменьшена).

При утверждении контрольных показателей утверждается также и оценка (в баллах) отклонения на единицу измерения.

Конечная цель МКР – суммарная оценка результатов деятельности, которая выражаетсяКоэффициентом комплексной оценки (ККО) – определяет отношение реально достигнутой суммы баллов (за вычетом суммы баллов по показателям дефектов) к сумме баллов контрольных показателей. Величина ККО показывает, насколько достигнутые результаты отличаются от контрольных значений, утвержденных органами ЗО:

, где ОПЗ – оценка показателей здоровья, ОПД – оценка показателей деятельности, ОПДФ – оценка показателей дефектов, ОКЗ – оценка контрольных показателей здоровья, ОКД – оценка контрольных показателей деятельности.

Роль МКР в повышении эффективности работы ЛПО.

Оценка деятельности ЛПО по величине ККО позволяет сравнить результаты деятельности различных ЛПО (административных территорий), осуществить оперативный контроль и разработать управленческое решение. Если ККО имеет отрицательное значение, материальное поощрение сотрудникам данного ЛПО не выплачивается.

При подготовке информации о выполнении типовой модели МКР деятельности ЗО административных территорий республики используются как утвержденные Министерством статистики и анализа РБ отчетные формы, так и информация, предоставляемая ЛПО и местными органами управления ЗО.

 

 

2. а

Коэффициент рождаемости = число живорожденных / среднегодовая численность населения *1000 = 1139/71600 * 1000 = 15.9

 

Коэффициент смертности = число умерших за год / среднегодовая численность населения * 1000 = 992 / 71600 * 1000 = 13.9

 

Показатель детской смертности = число детей умерших в возрасте до 1 года / число детей, родившихся живыми в этом году * 1000 = 20/ 1139 * 1000 = 17.5

 

Показатель мертворожденности = число мертворожденных детей / число родившихся живыми и мертвыми в текущем году * 1000 = 10 / (1139 + 10) * 1000 = 8.7

 

Показатель перинатальной смертности = число мертворожденных + число умерших в возрасте до 7 дней/ число родившихся живыми и мертвыми * 1000 = 16/ 1149 * 1000 = 14

 

Показатель ранней неонатальной смертности = число детей умерших в возрасте до 6 дней / число родившихся живыми * 1000 = 6 / 1139 * 1000 = 5.3

 

 

Показатель неонатальной смертности = число детей умерших в возрасте до 1 месяца / число родившихся живыми * 1000 = 8 / 1139 * 1000 = 7.0

 

 

Показатель материнской смертности = число умерших рожениц / число живорожденных * 1000 = 1 / 1139 * 1000= 0.9

 

Коэффициент естественного прироста = Крождаемости – Ксмертности = 15.9 – 13.9 = 2
Естественная прибыль населения за отчетный период составляет 2 человека на 1000 населения.

 

 

Показатели миграции

Коэффициент прибытия = число иммигрировавших / среднегодовая численность населения * 1000 = 14000 / 71600 * 1000 = 195.5

 

Коэффициент выбытия = число эмигрировавших / среднегодовая чиленность населения * 1000 = 1500 / 71600 * 1000 = 20.9

 

Коэффициент миграции = Кп – Кв = 195.5 – 20.9 = 174.6

 

Приток населения в районе за отчетный период составляет 174.6

 

2в Структура причин детской смертности

 

Удельный вес умерших от заболеваний новорожденных = число умерших от заболеваний новорожденных / число детей умерших в возрасте до 1 года * 1000 = 10 / 20 * 100= 50 %

 

Удельный вес умерших от пневмоний = число детей в возрасте до года , умерших от пневмонии/ число детей, умерших в возрасте до 1 года * 1000 = 6/ 20 * 100= 30%

 

Удельный вес смертности от ЖК заболеваний = число детей в возрасте до 1 года, умерших от ЖК заболеваний / число детей, умерших в возрасте до года * 100 = 2/20 * 100 = 10 %

 

Удельный вес смертности от других заболеваний = число детей умерших в возрасте до 1 года от других заболеваний / число умерших в возрасте до 1 года * 100 = 2/ 20 * 100 = 10 %

 

Вывод: в структуре ричин детской смертности , смертность от заболеваний новорожденных составляет 50 %, от пневмоний- 30 %, от заболеваний ЖКТ – 10%, от других заболеваний – 10 %. Необходимо совершенствовать уровень качества медпомощи новорожденным в роддомах, повышать уровень санитарно- гигиенических условий.

 

 

Задача 3

Показатель заболеваемости болезнями органов кровообращения = число впервые обратившихся по поводу болезни системы кровообращения / среднегодовая численность населения * 1000 = 315 362 / 2634 700 * 1000 = 119.7

 

 

Показатель болезненности болезнями органов дыхания = число обратившихся по поводу заболевания органов дыхания / среднегодовая численность населения * 1000 = 894055 / 2634700 * 1000 = 339.3

 

 

Показатель заболеваемости болезнями органов дыхания = число обратившихся свпервые установленным диагнозом заболевания органов дыхания / среднегодовая численность населения * 1000 = 800782 / 2634700 * 100 = 303.9

 

Структура заболеваемости болезнями органов дыхания:

Заболеваемость хроническим фарингитом, синуситом = число впервые диагностированных с хроническим фарингитом, синуситом / число впервые диагностированных заболеваний органов дыхания * 100 = 2778/ 800782 * 100 = 2.8 %

 

Заболеваемость хроническими заболеваниями миндалин и аденоидов = число впервые диагностированных с хроническими заболеваниями миндалин и аденоидов / число впервы диагностированных заболеваний органов дыхания * 100 = 7372 / 800782 * 100 = 9.2 %

 

Заболеваемость хроническим бронхитом и эмфиземой = число впервые диагностированных с хроническим бронхитом , эмфиземой/ число впервые диагностированных заболеваний органов дыхания * 100 = 2354 / 800782 * 100 = 2354/ 800782 * 100 = 2.9 %

Вывод : в структуре заболеваемости болезнями органов дыхания, высокий уровень заболеваемости хроническими заболеваниями, в т.ч. хроническими заболеваниями миндалин и аденоидов- 9.2 %, хроническим бронхитом, эмфиземой – 2.9 %, хроническим фарингитом, синуситом- 2.8 %, что свидетельствует о несвоевременной диагностике данных заболеваний. Следует проводить саниторно- просветительный работы среди населения для повышения своевременной обращаемости, укреплять первичное звено медико-санитарной помощи, повышать уровень качества медицинской помощи.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.