Здавалка
Главная | Обратная связь

Войтович Ярослава Олександрівна



Білет №16

- Інтегральний коефіцієнт інтенсивності: методика визначення та оцінка. Інтегральний коефіцієнт інтенсивності(Кі) – похідне коефіцієнтів медичної результативності (Кр), соціальної задоволеності (Кс), об'єму виконаної роботи (Коб) і співвідношення витрат (Кз): Кі = Кр ? Кс ? Коб ? Кз. На перших етапах роботи у зв'язку з можливими труднощами у проведенні економічних розрахунків при визначенні Кз можна обмежитися тільки Кр, Кс і Коб. Показник інтенсивності характеризує рівень, частоту, поширеність явища у середовищі, де воно проходить та з яким органічно пов’язане.

Показники інтенсивності поділяють на: загальні – це загальні рівні смертності, народжуваності, захворюваності, інвалідності тощо; спеціальні – за окремими групами (вік, стать, причина, стаж роботи та інше).

Відносні величини можуть бути виражені у відсотках (%), якщо основа прийнята за 100, в промілях (0/00), якщо основа прийнята за 1000 і т. д.

Розмір основи для визначення явища, вибирають таким чином: чим більше воно розповсюджене, тим менша основа. Так, загальні показники смертності, народжуваності, захворюваності та інше визначаються на 1000 населення, спеціальні показники цих явищ – часто на 10000 чи 100000 населення, показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності – на 100 працюючих, летальності – на 100 хворих.

Для визначення інтенсивного показника потрібно брати тільки те середовище, де проходить явище, що вивчається. Наприклад, захворюваність серед всього населення, чи окремих його груп, летальність серед усіх госпіталізованих до лікарні, чи тільки серед хворих, госпіталізованих після 24 годин з початку захворювання та інше. Явище і середовище повинні бути пов’язані між собою.

Інтенсивні показники можна порівнювати в статиці та динаміці за часом та в просторі завдяки зведенню їх до спільного знаменника (100, 1000, 10000 та інше).

Показники відносної інтенсивності використовуються при вивченні структурних особливостей різних статистичних сукупностей, що мають відношення до одного середовища. Вони є чисельним співвідношенням двох структур.

Коефіцієнти відносної інтенсивності повинні використовуватись тільки у тих випадках, коли відсутня можливість визначити прямі інтенсивні коефіцієнти. Ці показники дозволяють визначити ступінь співвідношення (зменшення чи збільшення) аналогічних ознак.

Наприклад, питома вага хвороб системи кровообігу в структурі первинної захворюваності становить 15,2 %, в структурі інвалідності 32,4 %, в структурі смертності – 59,2 %. Коефіцієнти відносної інтенсивності показують, що хвороби системи кровообігу в 4 рази вагоміші, як причина смертності та у 2 рази, як причина інвалідності в зіставленні з ранговим місцем серед причин захворюваності.

Таким чином, коефіцієнти відносної інтенсивності є фактично коефіцієнтами диспропорції питомої ваги одноіменних елементів у структурі різних процесів. Вони не є критеріями частоти, а тільки мірою її порівняння.

При аналізі відносних величин іноді допускаються помилки, до основних з яких можна віднести:

- недооблік фактора часу (квартальні показники порівнюються з піврічними чи річними);

- помилковий вибір середовища при розрахунку погрупових показників (використання всього середовища);

- визначення рівня явища на основі екстенсивних показників, а не інтенсивних;

- проведення порівняння показників з різними одиницями виміру.

 

2.

 

а) коефіцієнт народжуваності: 955*1000\67700=14,1

коефіцієнт смертності: 745*1000\67700=11,00

коефіцієнт дитячої смертності: 15/955*1000=15,7

коефіцієнт мертвонароджуваності: 5*1000\955=5,2

коефіцієнт перинатальної смертності: (5+2\955+15 )*1000=7,22

коефіцієнт ранньої неонатальної смертності: 2*1000\955=2,09

коефіцієнт неонатальної смертності: 5*1000\955=5,23

коефіцієнт материнської смертності: 1*1000\955=1,05

коефіцієнт природного приросту:14,1-11,00=3,1

коефіцієнт міграції: (105*1000\67700)--(123*1000\67700)=1,55-1,82=-0,27

 

б) показник природного руху населення району за звітний рік ---середній(показник народжуваності незначно (3,1) перевищує показник смертності)

 

в)

структура причин дитячої смертності:

від хвороб немовлят: 6*100\15=40%

від пневмоній:4*100\15=27%

від шлунково-кишкових захворювань: 3*100\15=20%

від інших причин: 2*100\15=13%

 

3.

 

а) показник захворюваності: 271766*1000/212000=1282

показник хворобливості: 309932*1000\212000=1462

 

б) структура захворюваності

кір: 95*100\271766=0,035%

менінгококова інфекція: 36*100\271766=0,013%

скарлатина:882*100\271766=0,32%

 

в) Висновки: У м. Одесі із середньорічною чисельністю дитячого населення 212 тис. у звітному році загальні показники захворюваності 1282 %0, загальний показник хворобливості складає 1462%0. З них з приводу скарлатини-0,32%, кору - 0,035%, менінгококової інфекції-0,013%

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.