Здавалка
Главная | Обратная связь

Подгородня Тетяна Юріївна



Билет № 25

1) Медико-гігієнічне навчання та виховання населення, у т.ч. у закладах охорони здоров’я; особливості та переваги.

Медико-гігієнічне виховання – частина державної системи охорони здоров'я, що включає поширення медичних і гігієнічних знань, формування здорового способу життя і прищеплення населенню гігієнічних навичок з метою збереження та зміцнення здоров`я, підвищення працездатності та активного довголіття. Основною метою медико-гігієнічного виховання населення є формування знань і вмінь самостійно приймати рішення з питань збереження і зміцнення здоров'я.

Найважливіші завдання установ охорони здоров'я з гігієнічного навчання та виховання населення:

· формування здорового способу життя у населення

· пропаганда гігієнічних і мед. знань

· популяризація досягнень мед. науки

· виховання свідомого ставлення населення до охорони і зміцнення здоров'я. Робота по гігієнічному навчанню і вихованню і формуванню здорового способу життя обов'язкова в кожному ЛПЗ. Це складова частина професійних обов'язків всіх медичних працівників незалежно від спеціальності і посади. В основі роботи з гігієнічного навчання та виховання лежать наступні принципи:

1. Державний характер – держава фінансує діяльність установ з гігієнічного навчання та виховання населення, забезпечує розвиток матеріально-технічної бази, підготовку кадрів, правову основу діяльності державної служби.

2. Науковість – відповідність медичних і гігієнічних знань сучасного стану науки і практики.

3. Масовість – участь усіх мед. працівників, залучення спеціалістів з інших відомств і громадських організацій.

4. Доступність – при викладенні матеріалу слід уникати незрозумілих медичних термінів, мова повинна бути доступна для розуміння.

5. Цілеспрямованість – роботу слід проводити за обраним напрямом диференційовано з урахуванням різних груп населення.

6. Оптимістичність – для досягнення ефекту важливо підкреслювати можливість успішної боротьби із захворюваннями.

7. Актуальність – вибір напрямку роботи має бути актуальним в даний момент часу.

 

2)

а)Коефіцієнт народжуваності 1034/75400*1000=13,71‰

Коефіцієнт смертності 1198/75400*1000 = 15,88 ‰

Коефіцієнт дитячої смертності 12/1034 * 1000= 11,6‰

Коефіцієнт мертвонароджуванності 6/1034 *1000 = 5,8 ‰

Коефіцієнт перинатальної смертності 3/477*1000 = 6,28‰

Коефіцієнт ранньої неонатальної 3/1034*1000=2,9‰

Коефіцієнт неонатальної смертності 8/1034* 1000=7,7‰

Коефіцієнт материнської смертності 0/1034*100000 = 0

Коефіцієнт природного приросту 13,71‰ - 15,88 ‰ = - 2,17

Коефіцієнт міграції (170-210)/75400=-0,0005

б)Показник природного руху населення району за звітний рік середній

в) Питома вага дітей ,що вмерли від хвороб немовлят 5/12 *100=41,6%

Питома вага дітей ,що вмерли від пневмонії 5/12 *100= 41,6 %

Питома вага дітей ,що вмерли від шлунково-кишкових захворювань 1/12 *100 = 8,3%

Питома вага дітей ,що вмерли від інших причин 1/12 *100 = 8,3%

3.а) Загальна захворюваність 226119 /321708*1000= 702‰

Первинна захворюваність 210433 /321708*1000 = 654‰

б) структуру захворюванності з приводу травм:

побутових 9797/11276*100=86,88%

шляхово-транспортних 135/11276*100=1,19%

шкільний травматизм 403/11276*100= 3,57%

Висновок: У сільських районах Одеської області із середньорічною чисельністю дитячого населення 321708 у звітному році загальні показники захворюваності 702‰ , загальні показники хворобливості 654‰. Структура захворюваності з приводу травм складає : побутові 86,88%, шляхово- транспортні 1,19%, шкільний травматизм 3,57%

 

Білет 26 Полева Ганна

 

1.Система охорони здоров’я (складові частини) – сукупність організацій, закладів, ресурсів, людей, ціллю яких є покращення, збереження і відновлення здоров’я населення.

Існують приватні, державні (система Семашко) та змішані системи ОЗ.

 

Керується за допомогою нормативно-правової бази: Накази, нормативні акти та інструкції МОЗ, ЗУ про охорону здоров’я.

 

Чинники ефективності – об’єктивні критерії здоров’я населення:

6. демографічні показники (народжуваність, смертність, дитяча та материнська смертність, структура смертності)

7. захворюваність, смертність та їх структура

 

 

Система управління ОЗ – адміністративно-командна (мініс­терство, обласне (міське) управління, центральна районна лікарня, медичний заклад)

 

Недоліки адміністративно-командної системи:

2. поклоніння перед верхами;

3. мінімальне оновлення керівних кадрів;

4. перетворення кожного керівника зверху донизу лише у свого представника ("гвинтика"), а не правомірного управлінця в сфері своєї компе­тентності;

5. делегування прав лише "догори"; відсутність госпрозрахунку як антиподу;

6. боязнь неслуху перед "верхами".

 

2. А) Демографічні показники:

·

·

·

·

·

·

·

·

· Коефіцієнт механічного приросту =

 

Б) Оцінка показників природного руху – перший тип відтворення

Народжуваність 13‰ < 15‰ - низька

Смертність 10‰ – низька

 

В) Структура причин дитячої смертності:

2.

3.

4.

5.

 

 

3. А) Загальні та підгрупові показники захворюваності та хворобливості

2.

3.

Б) Структура захворюваності:

·

Структура травматизму:

·

·

·

В) Висновки:

Необхідні дані для порівняння дитячої захворюваності, хворобливості, травматизму і його структури у м. Білгород-Дністровський з даними по Одеській обл. та Україні за поточний рік для визначення особливостей регіону, а також дані про аналогічні показники м. Білгород-Дністровський за попередні роки для оцінки динаміки.

В структурі дитячого травматизму м. Білгород-Дністровський переважають побутові травми (32%).

Необхідно розробити план заходів для зменшення побутового травматизму.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.