Подгородня Тетяна Юріївна
Билет № 25 1) Медико-гігієнічне навчання та виховання населення, у т.ч. у закладах охорони здоров’я; особливості та переваги. Медико-гігієнічне виховання – частина державної системи охорони здоров'я, що включає поширення медичних і гігієнічних знань, формування здорового способу життя і прищеплення населенню гігієнічних навичок з метою збереження та зміцнення здоров`я, підвищення працездатності та активного довголіття. Основною метою медико-гігієнічного виховання населення є формування знань і вмінь самостійно приймати рішення з питань збереження і зміцнення здоров'я. Найважливіші завдання установ охорони здоров'я з гігієнічного навчання та виховання населення: · формування здорового способу життя у населення · пропаганда гігієнічних і мед. знань · популяризація досягнень мед. науки · виховання свідомого ставлення населення до охорони і зміцнення здоров'я. Робота по гігієнічному навчанню і вихованню і формуванню здорового способу життя обов'язкова в кожному ЛПЗ. Це складова частина професійних обов'язків всіх медичних працівників незалежно від спеціальності і посади. В основі роботи з гігієнічного навчання та виховання лежать наступні принципи: 1. Державний характер – держава фінансує діяльність установ з гігієнічного навчання та виховання населення, забезпечує розвиток матеріально-технічної бази, підготовку кадрів, правову основу діяльності державної служби. 2. Науковість – відповідність медичних і гігієнічних знань сучасного стану науки і практики. 3. Масовість – участь усіх мед. працівників, залучення спеціалістів з інших відомств і громадських організацій. 4. Доступність – при викладенні матеріалу слід уникати незрозумілих медичних термінів, мова повинна бути доступна для розуміння. 5. Цілеспрямованість – роботу слід проводити за обраним напрямом диференційовано з урахуванням різних груп населення. 6. Оптимістичність – для досягнення ефекту важливо підкреслювати можливість успішної боротьби із захворюваннями. 7. Актуальність – вибір напрямку роботи має бути актуальним в даний момент часу.
2) а)Коефіцієнт народжуваності 1034/75400*1000=13,71‰ Коефіцієнт смертності 1198/75400*1000 = 15,88 ‰ Коефіцієнт дитячої смертності 12/1034 * 1000= 11,6‰ Коефіцієнт мертвонароджуванності 6/1034 *1000 = 5,8 ‰ Коефіцієнт перинатальної смертності 3/477*1000 = 6,28‰ Коефіцієнт ранньої неонатальної 3/1034*1000=2,9‰ Коефіцієнт неонатальної смертності 8/1034* 1000=7,7‰ Коефіцієнт материнської смертності 0/1034*100000 = 0 Коефіцієнт природного приросту 13,71‰ - 15,88 ‰ = - 2,17 Коефіцієнт міграції (170-210)/75400=-0,0005 б)Показник природного руху населення району за звітний рік середній в) Питома вага дітей ,що вмерли від хвороб немовлят 5/12 *100=41,6% Питома вага дітей ,що вмерли від пневмонії 5/12 *100= 41,6 % Питома вага дітей ,що вмерли від шлунково-кишкових захворювань 1/12 *100 = 8,3% Питома вага дітей ,що вмерли від інших причин 1/12 *100 = 8,3% 3.а) Загальна захворюваність 226119 /321708*1000= 702‰ Первинна захворюваність 210433 /321708*1000 = 654‰ б) структуру захворюванності з приводу травм: побутових 9797/11276*100=86,88% шляхово-транспортних 135/11276*100=1,19% шкільний травматизм 403/11276*100= 3,57% Висновок: У сільських районах Одеської області із середньорічною чисельністю дитячого населення 321708 у звітному році загальні показники захворюваності 702‰ , загальні показники хворобливості 654‰. Структура захворюваності з приводу травм складає : побутові 86,88%, шляхово- транспортні 1,19%, шкільний травматизм 3,57%
Білет 26 Полева Ганна
1.Система охорони здоров’я (складові частини) – сукупність організацій, закладів, ресурсів, людей, ціллю яких є покращення, збереження і відновлення здоров’я населення. Існують приватні, державні (система Семашко) та змішані системи ОЗ.
Керується за допомогою нормативно-правової бази: Накази, нормативні акти та інструкції МОЗ, ЗУ про охорону здоров’я.
Чинники ефективності – об’єктивні критерії здоров’я населення: 6. демографічні показники (народжуваність, смертність, дитяча та материнська смертність, структура смертності) 7. захворюваність, смертність та їх структура
Система управління ОЗ – адміністративно-командна (міністерство, обласне (міське) управління, центральна районна лікарня, медичний заклад)
Недоліки адміністративно-командної системи: 2. поклоніння перед верхами; 3. мінімальне оновлення керівних кадрів; 4. перетворення кожного керівника зверху донизу лише у свого представника ("гвинтика"), а не правомірного управлінця в сфері своєї компетентності; 5. делегування прав лише "догори"; відсутність госпрозрахунку як антиподу; 6. боязнь неслуху перед "верхами".
2. А) Демографічні показники: · · · · · · · · · Коефіцієнт механічного приросту =
Б) Оцінка показників природного руху – перший тип відтворення Народжуваність 13‰ < 15‰ - низька Смертність 10‰ – низька
В) Структура причин дитячої смертності: 2. 3. 4. 5.
3. А) Загальні та підгрупові показники захворюваності та хворобливості 2. 3. Б) Структура захворюваності: · Структура травматизму: · · · В) Висновки: Необхідні дані для порівняння дитячої захворюваності, хворобливості, травматизму і його структури у м. Білгород-Дністровський з даними по Одеській обл. та Україні за поточний рік для визначення особливостей регіону, а також дані про аналогічні показники м. Білгород-Дністровський за попередні роки для оцінки динаміки. В структурі дитячого травматизму м. Білгород-Дністровський переважають побутові травми (32%). Необхідно розробити план заходів для зменшення побутового травматизму.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|