Здавалка
Главная | Обратная связь

Критеріями оцінки інновацій не можуть бути:



ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Економічне забезпечення управління інноваційним розвитком маркетингової діяльності підприємства має відповідати таким принципам:

1. Принцип пріоритету споживача над виробником.

2. Принцип субсидіарності.

3. Принцип новизни.

4. Принцип соціальної спрямованості інновацій.

2. Ідея інновацій – це:

1. Певний варіант ринкової поведінки організації.

2. Найбільш загальне уявлення про товар, який підприємство могло б запропонувати ринку.

3. Варіант щодо отримання максимального прибутку підприємством.

4. Певний варіант узгодження інноваційного потенціалу підприємства із новими викликами ринку.

3. Джерела ідей інновацій – це:

1. Результати ситуаційного й імітаційного моделювання поведінки споживачів.

2. Результати маркетингових ринкових досліджень.

3. Результати аналізу діяльності конкурентів.

4. Усі відповіді вірні

Критеріями оцінки інновацій не можуть бути:

1. Місткість ринку.

2. Потенційна тривалість життєвого циклу нової продукції.

3. Ступінь ризику і можливість запобігання йому.

4. Вимоги нормативних актів щодо впровадження інновацій.

5. Розроблення задуму інновації – це:

1. Вивчення місткості ринку.

2. Аналіз розробок у галузі науки і техніки.

3. Виражена в зрозумілій для споживачів формі ідея інновації і його перевірка.

4. Ситуаційне та імітаційне моделювання поведінки споживачів.

6. Формування критеріальної бази для оцінки альтернатив маркетингових інноваційних рішень необхідно здійснювати через:

1. Критерії оцінювання рівня ризику та якості маркетингового інноваційного рішення.

2. Критерії оцінювання рівня прибутковості та якості маркетингового інноваційного рішення.

3. Критерії оцінювання рівня рентабельності та ризику маркетингового інноваційного рішення.

4. Критерії оцінювання рівня спож

7. Які існують напрямки інноваційного розвитку відповідно до стратегічної спрямованості?

1. Збалансованого, наступального, захищаючого, абсорбуючого інноваційного розвитку.

2. Локального, глобального інноваційного розвитку.

3. Стратегічного, оперативного, тактичного інноваційного розвитку.

4. Довгострокового, середньострокового, короткострокового інноваційного розвитку.

8. Який напрямок інноваційного розвитку характеризує збитковість для підприємства-інноватора та прибутковість для споживача?

1. Ефект чорного кола.

2. Ефект іміджу.

3. Ефект симпатій споживача.

4. Всебічні переваги.

9. Який напрямок інноваційного розвитку характеризує прибутковість для підприємства-інноватора та збитковість для споживача?

1. Ефект чорного кола.

2. Ефект іміджу.

3. Завоювання симпатій споживача.

4. Всебічні переваги.

10. Зіставлення ринкових можливостей і загроз із сильними і слабкими сторонами діяльності підприємства використовується у:

1. GAP – аналізі.

2. STP – аналізі.

3. SWOT – аналізі.

4. Матриці БКГ.

11. Варіант глибокого впровадження на ринок передбачає:

1. Розширення ринку через охоплення нових сегментів у тих же регіонах.

2. Пропонування на нових ринках нових товарів, які розвивають традиційні напрямки діяльності підприємства.

3. Використання цінових стратегій.

4. Поповнення своєї номенклатури виробами, які з техніко-технологічного та маркетингового погляду схожі на наявні товари.

12. Варіант розширення меж ринку передбачає:

1. Розширення ринку через охоплення нових сегментів збуту тих же регіонах. 2. Пропонування на нових ринках нових товарів, які розвивають традиційні напрямки діяльності підприємства.

3. Використання цінових стратегій.

4. Поповнення своєї номенклатури виробами, які з техніко-технологічного та маркетингового погляду схожі на наявні товари.

13. Диверсифікація виробництва і збуту передбачає:

1. Розширення ринку через охоплення нових сегментів збуту тих же регіонах. 2. Пропонування на нових ринках нових товарів, які розвивають традиційні напрямки діяльності підприємства.

3. Використання цінових стратегій.

4. Поповнення своєї номенклатури виробами, які з техніко-технологічного та маркетингового погляду схожі на наявні товари.

14. Оцінку і попередній вибір найбільш перспективних напрямків інноваційного розвитку здійснюють з позицій:

1. Вимог ринку та вимог споживачів.

2. Прибутковості та витрат.

3. Підприємства-інноватора та споживача інновацій.

4. Ресурсозабезпеченості, ресурсонезалежності та зменшення ресурсоємності

15. Ціна споживання інноваційної продукції містить:

1. Величину вільного часу, отриманого в результаті використання інноваційної продукції.

2. Ціну товару та витрати, пов’язані з його експлуатацією.

3. Мінімальну серед цін на інноваційну або існуючу на ринку продукцію.

4. Показник споживацької привабливості продуктового напрямку інноваційного розвитку.

16. Абсорбуючий інноваційний розвиток підприємства передбачає:

1. Імітацію інноваційних перетворень.

2. Використання результатів успішних дій підприємств-лідерів ринку.

3. Стрімке подолання технологічних розривів з метою збереження лідерства на ринку.

4. Безперервне впровадження інновацій у виробничий та управлінський процес.

17. Захищаючий інноваційний розвиток підприємства передбачає:

1. Імітацію інноваційних перетворень.

2. Використання результатів успішних дій підприємств-лідерів ринку.

3. Стрімке подолання технологічних розривів з метою збереження лідерства на ринку.

4. Безперервне впровадження інновацій у виробничий та управлінський процес.

18. Наступальний інноваційний розвиток підприємства передбачає:

1. Імітацію інноваційних перетворень.

2. Використання результатів успішних дій підприємств-лідерів ринку.

3. Стрімке подолання технологічних розривів з метою збереження лідерства на ринку.

4. Безперервне впровадження інновацій у виробничий та управлінський процес.

19. Інноваційна інфраструктура – це:

1. Увесь спектр структур як державної, так і приватної форм власності, що необхідні для забезпечення розвитку і підтримки всіх стадій інноваційного процесу.

2. Об’єкти виробничо-технологічної структури.

3. Об’єкти інформаційної системи.

4. Фінансові структури та організації з підготовки та перепідготовки кадрів для підтримки всіх стадій інноваційного процесу

20. Результатами науково-технічного прогресу є:

1. Визначення пріоритетних напрямків розвитку та планування інноваційної діяльності.

2. Виробничо-технологічні досягнення.

3. Проведення НДДКР.

4. Здійснення виробничого процесу, надання матеріальної форми результатам науково-технологічної діяльності.

21. Ринок інновацій - це:

1. Середовище, що задовольняє потреби споживачів у реалізації чи придбанні інноваційної продукції.

2. Середовище, що оптимально формує попит і пропозицію на науково- технічну продукцію й інноваційні послуги.

3. Система економічних відносин між споживачами інноваційної продукції і суб’єктами пропозицій з приводу їх виробництва, придбання та їх використання.

4. Середовище, що звільняє ринок від неконкурентоспроможних учасників

22. Ринок науково-технічної інформації – це:

1. Телекомунікації пошта, телефонний або факсимільний зв’язок, консультаційна, бібліотечна, освітня, видавнича, рекламна діяльність.

2. Інформаційні центри, дилерські фірми, різноманітні спеціалізовані консалтингові та інформаційні організації, видання, організатори виставок, семінарів, науково-практичних конференцій.

3. Тип економічних взаємозв’язків і відносин, де формується попит і пропозиція на науково-технічну продукцію й інноваційні послуги.

4. Тип економічних взаємозв’язків і відносин між виробниками та споживачами з приводу виробництва, придбання і використання інформації.

23. До підсистем інноваційної інфраструктури не належить:

1. Інформаційно-консультаційне забезпечення.

2. Патентування та захист інтелектуальної власності.

3. Страхування фінансових ризиків інноваційних проектів.

4. Державні органи та органи місцевого самоврядування.

24. Система заходів державної інноваційної політики охоплює:

1. Конкурсне фінансування розробок.

2. Організаційно-економічні методи.

3. Програмно-цільове фінансування.

4. Контроль за дотриманням вимог законодавства щодо інноваційної діяльності.

25. Фінансово-економічний супровід інноваційної діяльності забезпечують:

1. Державні фонди підтримки інноваційного бізнесу.

2. Окремі юридичні особи.

3. Місцеві органи влади.

4. Державні органи влади.

26. Державні фонди підтримки інноваційного бізнесу характеризуються тим, що:

1. Створюються великими фінансово-промисловими групами.

2. Створюються пенсійними та пайовими інвестиційними фондами.

3. Фінансові резерви обмежуються підтримкою провідних вітчизняних наукових шкіл.

4. Виконують функцію страхування інноваційних ризиків.

27. Венчурні фонди характеризуються тим, що:

1. Створюються великими фінансово-промисловими групами.

2. Створюються пенсійними та пайовими інвестиційними фондами.

3. Фінансові резерви обмежуються підтримкою провідних вітчизняних наукових шкіл.

4. Виконують функцію страхування інноваційних ризиків.

28. Напрямками діяльності структур з підтримки інноваційної діяльності є:

1. Виробничо-технологічна підтримка створення високих технологій.

2. Інвестування інноваційних проектів.

3. Юридична підтримка інноваційних проектів.

4. Страхування інноваційних ризиків

29. Українське агентство з авторських і суміжних прав:

1. Приймає заявки на видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності.

2. Надає можливість розмістити інформацію підприємців про їх потреби в певних технологіях.

3. Забезпечує колективне управління майновими правами переданих йому суб’єктів авторського права.

4. Здійснює експертизу інноваційних проектів.

30. Український інститут промислової власності:

1. Приймає заявки на видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності.

2. Надає можливість розмістити інформацію підприємців про їх потреби в певних технологіях.

3. Забезпечує колективне управління майновими правами переданих йому суб’єктів авторського права.

4. Здійснює експертизу інноваційних проектів.

31. Інтернет-біржа промислової власності:

1. Приймає заявки на видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності.

2. Надає можливість розмістити інформацію підприємців про їх потреби в певних технологіях.

3. Забезпечує колективне управління майновими правами переданих йому суб’єктів авторського права.

4. Здійснює експертизу інноваційних проектів.

32. Технопарк - це:

1. Локальний науково-технічний комплекс, що включає наукові установи, підприємства, інформаційно-виставочні комплекси, служби сервісу.

2. Структура з підтримки малого інноваційного бізнесу для прискореної реалізації ними інноваційних проектів.

3. Конгломерат розміщених на одній території дослідницьких установ та фірм, зацікавлених у швидкій комерціалізації нових ідей.

4. Локальний науково-технічний комплекс, який орієнтований на розвиток інформаційних технологій та формування відповідного кадрового забезпечення

33. Інфопорт – це:

1. Локальний науково-технічний комплекс, що включає наукові установи, підприємства, інформаційно-виставочні комплекси, служби сервісу.

2. Структура з підтримки малого інноваційного бізнесу для прискореної реалізації ними інноваційних проектів.

3. Конгломерат розміщених на одній території дослідницьких уста-нов та фірм, зацікавлених у швидкій комерціалізації нових ідей.

4. Локальний науково-технічний комплекс, який орієнтований на розвиток інформаційних технологій та формування відповідного кадрового забезпечення.

34. Технополіс – це:

1. Локальний науково-технічний комплекс, що включає наукові установи, підприємства, інформаційно-виставочні комплекси, служби сервісу.

2. Структура з підтримки малого інноваційного бізнесу для прискореної реалізації ними інноваційних проектів.

3. Конгломерат розміщених на одній території дослідницьких установ та фірм, зацікавлених у швидкій комерціалізації нових ідей.

4. Локальний науково-технічний комплекс, який орієнтований на розвиток інформаційних технологій та формування відповідного кадрового забезпечення

35. Бізнес-інкубатор – це:

1. Локальний науково-технічний комплекс, що включає наукові установи, підприємства, інформаційно-виставочні комплекси, служби сервісу.

2. Структура з підтримки малого інноваційного бізнесу для прискореної реалізації ними інноваційних проектів.

3. Конгломерат розміщених на одній території дослідницьких установ та фірм, зацікавлених у швидкій комерціалізації нових ідей.

4. Локальний науково-технічний комплекс, який орієнтований на розвиток інформаційних технологій та формування відповідного кадрового забезпечення.

36. У чому полягає сутність «інкубаторних» програм:

1. Підтримка будь-яких підприємств.

2. Підтримка підприємств-посередників.

3. Першочергова підтримка малого інноваційного підприємництва.

4. Підтримка виробників

37. К. Маркс є автором:

1. Теорії циклічних криз.

2. Теорії довгих хвиль.

3. Теорії інноваційної економіки.

4. Теорії циклічності припливів та відпливів у промисловості.

38. М. Туган-Барановський є автором:

1. Теорії циклічних криз.

2. Теорії довгих хвиль.

3. Теорії інноваційної економіки.

4. Теорії циклічності припливів та відпливів у промисловості.

39. Автором «інноваційної економіки» є:

1. Й. Шумпетер.

2. П. Друкер.

3. Х. Кларк.

4. М. Туган-Барановський.

40. Поняття «технологічний розрив» у економічну термінологію впровадив:

1. П. Друкер.

2. Г. Менш.

3. Й. Шумпетер.

4. Р. Фостер.

41. Теорію циклічних криз, які ґрунтувалися на середньому терміні – життя основного капіталу, вкладеного у засоби виробництва, сформулював:

1. Й. Шумпетер.

2. Ф. Хайек.

3. К. Маркс.

4. X. Клар

42. Для обґрунтування своєї теорії М. Д. Кондратьєв здійснив аналіз статистичних даних таких країн:

1. Великобританії, Японії, США.

2. Великобританії, Франції, США, Німеччини.

3. Японії, США, Канади.

4. Великобританії, Японії, США, Канади.

43 Виходячи з циклічної концепції розвитку М. Д. Кондратьєва, головним чинником підйому в економіці країни є:

1. Підвищення попиту на продукцію виробництва.

2. Підвищення обсягу створення інновацій.

3. Значна кількість зареєстрованих патентів.

4. Зростання кількості наукових установ.

44. Виходячи з концепції розвитку М. Д. Кондратьєва, суттєві зміни в економічному житті суспільства відбуваються:

1. На початку хвилі, що підвищується.

2. Наприкінці хвилі, що підвищується.

3. На початку хвилі, що знижується.

4. Наприкінці хвилі, що знижується

45. Хто перший обґрунтував термін «інноваційна новаторська діяльність»:

1. Й. Шумпетер.

2. Ф. Кене.

3. Р. Кантільон.

4. А. Файоль.

46. Результатом інноваційної діяльності є:

1. Інтелектуальний продукт.

2. Інновації.

3. Інвенція.

4. Технології.

47. До стимулюючих чинників інноваційної діяльності відносять:

1. Розвиток товарно-грошових відносин.

2. Конкуренція на ринку.

3. Безробіття.

4. Пошук проблем.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.