 |
|
Декрет РНК СРСР про українізацію шкіл, виховних і
Збройне повстання робітників у Харкові, Горлівці,
Олександрівську – 8 грудня 1905 р.
Діяльність першої Державної думи та української
парламентської громади в ній – 27 квітня-8 липня 1906 р.
Указ про вільний вихід селян із общини. Початок столипінської
аграрної реформи – 6 листопада 1906 р.
Діяльність другої Державної думи – 20 лютого-3 червня 1907 р.
Видання правил про обмеження автономії університетів – 11 липня 1907 р.
Утворення Товариства українських поступовців – 1908 р.
Початок першої світової війни – 28 липня 1914 р.
Демократична революція в Росії – лютий 1917 р.
Утворення Центральної Ради – 3-4 березня 1917 р.
І Універсал. Проголошення автономії України – 10 червня 1917 р.
Створення Генерального Секретаріату на чолі з В. Винниченко – 15 червня 1917 р.
ІІ Універсал – 3 липня 1917 р.
Падіння Тимчасового уряду. Більшовицький переворот в Росії – жовтень 1917 р.
ІІІ Універсал –7 листопада 1917 р.
Відкриття у Києві І Всеукраїнського з’їзду Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів – 4 грудня 1917 р.
Переїзд більшовицької частини І Всеукраїнського з’їзду Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів до Харкова та проголошення там України Республікою Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів – 11-12 грудня 1917 р.
IV Універсал. Проголошення незалежності України – 9 січня 1918 р.
Підписання російським радянським урядом Брестського мирного договору та визнання УНР незалежної державою – 3 березня 1918 р.
Переворот П. Скоропадського – 29 квітня 1918 р.
Проголошення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) – 13 листопада 1918 р.
Створення Директорії – 13-14 листопада 1918 р.
Акт злуки УНР і ЗУНР – 22 січня 1919 р.
Дозвіл Антанти на приєднання Східної Галичини до Польщі – 25 червня 1919 р.
Перехід Української галицької армії через р. Збруч
на допомогу армії УНР – 16-18 липня 1919 р.
Перехід військ УНР через р. Збруч на територію Польщі – 21 листопада 1920 р.
договір. Визнання Польським урядом Української Соціалістичної Радянської Республіки – 18 березня 1921 р.
Всеукраїнська нарада КП(б)У. Схвалення НЕП – 2-4 червня 1921 р.
VII Всеукраїнський з’їзд рад. Схвалення Декларації про утворення СРСР і проекту Конституції СРСР – 10 грудня 1922 р.
І з’їзд рад СРСР. Утворення СРСР – 30 грудня 1922 р.
Заміна продрозкладки продподатком – 19 травня 1923 р.
Декрет РНК СРСР про українізацію шкіл, виховних і
культурно-освітніх установ – 27 липня 1923 р.
Судовий розгляд «Шахтинської справи» - 18 травня-5 червня 1928 р.
Початок першої п’ятирічки – 1 жовтня 1928 р.
Відмова від НЕПу та проголошення року великого перелому. Створення організації українських націоналістів на конгресі у Відні – 21 січня-3 лютого 1929 р.
Постанова про здійснення в найкоротші строки колективізації – листопад 1929 р.
Справа по «Спілці визволення України» – 9 березня-19 квітня 1930 р.
Постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» – 30 січня 1930 р.
Голодомор – 1932-1933 р.
Рішення про перенесення столиці України із Харкова до Києва – 21 січня 1934 р.
Рекорд О. Стаханова на шахті «Центральна-Ірміне» – 31 серпня 1935 р.
Народництво – рух інтелігенції в Російській імперії спрямований на зближення із народом та пошуку свого коріння, свого міста у світі. Рух народників пов'язаний із відчуттям інтелігенцією втрати традиційних зв’язків із народною мудрістю, правдою
Москвофіли– руських рух в Прикарпатській Україні члени якого стверджували, що русини – це корінне східнослов’янське населення прикарпатських земель та є частиною загальноросійського народу
Промисловий переворот – перехід від переважно аграрної економіки до індустріального виробництва, в результаті якого відбувається трансформація аграрного суспільства в індустріальне
Політична партія – незалежне суспільне об’єднання людей, що має стійку структуру та виражає політичну волю своїх членів й прибічників. Вона приймає активну роль у політичному житті держави, формуванні органів влади та управління
«Просвіта» – суспільна організація що виникла на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст. та ставила собі за мету підняття рівня освіченості серед населення
Міграція (від лат. migratio, migro) – перехід, переселення
Державна дума – виборчий дорадчий орган в Російській імперії
Страйк ( від італ. та іспан. basta! - досить) або стачка – колективне організоване зупинення роботи в організації чи підприємстві з метою досягнення від роботодавця чи уряду виконання певних вимог
Маніфест (від. пізньолат. manifestum - заклик) – особливий акт голови держави чи вищого органу державної влади звернений до населення. Приймається у зв’язку із якимись важливими політичними подіями, визначними датами тощо
Монополія (від. грец. μονο (mono) – один та πωλέω (poleo) – продаю) – виключне (монопольне) право в якій не будь сфері діяльності держави, організації, фірми. В економіці монополія з’явилася коли монархи давали певному купцю привілеї на виробництво чи торгівлю певним товаром
Антанта ( від фр. entente – згода) – військово-політичний блок Англії, Франції, Росії, що називався «Тройственним союзом» та сформувався в 1904-1907 рр. Створенням цього союзу було завершено розстановку сил напередодні Першої світової війни
Четверний союз – військово-політичний блок держав (Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Туреччини), що протистояв країнам Антанти в першій світовій війні
Анархізм– політична теорія головна ціль якої полягає у встановлення анархії (від. герц. αναρχία – безвладдя), іншими словами створення суспільства в якому усі індивіди вільно співробітничають між собою як рівні. Анархізм протистоїть усім реформам ієрархічного контролю та домінування
Більшовик – член лівого (революційного) крила Російської соціал-демократичної робітничої партії РСДРП. Вони виникли після її розколу на більшовиків та меншовиків. В подальшому більшовики утворили власну партію РСДРП(б). Слово більшовик відображає той факт, що прибічники Леніна опинилися у більшості на виборах до керівних органів на другому з’їзді партії в 1903 р.
Генеральний секретаріат Центральної Ради – орган виконавчої влади в Українській народній республіці (УНР) протягом 1917-1918 рр. Створений 15 червня 1917 р.
Директорія – форма організації верховної влади в республіці у вигляді особливої власної колегії, «колективний президент». В українській історії існування директорії відноситься до 1918-1920 рр. Вона була створення для знищення Гетьманату та відновлення УНР, після чого мала передати владу Всеукраїнським зборам та саморозпуститися
Злука– об’єднання Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки в єдину державу
Тимчасовий уряд – уряд створений під час надзвичайного положення в країні чи падіння попереднього режиму. Він має повноваження для створення постійного уряду. Тимчасові уряді часто утворюються під час війн чи революцій
Універсал – грамота-прокламація, що видавав український парламент УНР протягом 1817-1918 рр. Вони визначали етапи створення української державності від автономії до самостійності
Індустріалізація – процес прискореного соціально-економічного переходу від традиційного розвитку до індустріального. Цей процес пов'язаний із розвитком нових технологій, особливо в таких галузях як енергетика та металургія
Колективізація – об’єднання маленьких одноосібних селянських господарств в колективні сільськогосподарські підприємства через кооперування. Політика колективізації проводилася в СРСР з кінця 1920-х рр. до початку 1930-х рр.
Коренізація – політика радянської влади спрямована на витіснення російської мови із державного та суспільного життя за рахунок її заміни національними мовами. Головне завдання коренізаціі полягало у зміцнені радянської влади в республіках шляхом залучення місцевих активістів. Ідея коренізаціі була вперше проголошена І. Сталіним на XII з’їзді РКП(б) (восени 1923 р.)
Комунізм(від лат. commūnis – загальний) – суспільно-економічна формація, що змінює капіталізм та спирається на суспільну власність й засоби виробництва. В ХХ ст. комунізм проявився у вигляді політичного вчення про рівність людей їх прав та загальну власність.
Кулак – багатий селянин, що використовував у своєму господарстві найману працю. Цей термін активно використовувався в Російській імперії до Жовтневої революції та в перші п'ятнадцять років після неї
НЕП – нова економічна політика, що проводилася в радянському Союзові починаючи з 1921 р. була прийнята восени 1921 р. на Х з’їзді РКП(б) та замінила політику військового комунізму, що активно реалізовувалася в роки громадянської війни. Нова економічна політика ставила за мети відновлення народного господарства та поступовий перехід до соціалізму. Головний зміст НЕПу полягав у заміні продрозкладки продподатком, використання ринку та різних форм власності, залучення іноземного капіталу, проведення грошової реформи 1922-1924 рр.
Політика воєнного комунізму – назва внутрішньої політики Радянського Союзу, що реалізовувалась в 1918-1921 рр. Головним її завданням було забезпечення міст та Червоної Армії зброєю, провіантом й іншими необхідними ресурсами в умовах коли усі нормальні економічні механізми і відносини були розвалені війною. Рішення про завершення політики військового комунізму було прийняте 21 березня 1921 р. на Х з’їзді РКП(б) та замінене Новою Економічною Політикою
Продподаток – продовольчий натуральний податок, що вводився в СРСР разом із НЕП. Він збирався у вигляді відсоткових чи дольових відрахувань із вироблених в господарстві продуктів, враховуючи розмір врожаю, кількість чоловік у сім’ї, наявність в господарстві худоби. Продподаток встановлювався як прогресивний податок із посиленням податкового тиску для заможної частини селян. Господарства бітних селян звільнялися від його уплати. Продрозкладка (скорочення від слів продовольча розкладка) – система заготівлі сільськогосподарської продукції, що полягала в обов’язковій здачі селянами державі за твердими цінами усіх надлишків хліба та інших харчів
Репресії (від лат. repressio) – каральні заходи, покарання. Зазвичай використовується у множині – репресії – для позначення періоду придушення політичних опонентів