Здавалка
Главная | Обратная связь

Функції управління в туризмі та їх особливості



РЕФЕРАТ

з навчальної дисципліни « Аналіз діяльності підприємства туризму »

 

на тему:« Аналіз діяльності підприємства тургалузі - функції керування »

 

Студента (ки) 4 курсу

факультету МЕВ і МО

спеціальності

«Менеджмент»

Білоусової А.С.

 

 

Київ – 2013

Вступ

 

1.Теоретична частина

 

1.1.Функції управління в туризмі та їх особливості

 

1.2.Методи управління в туризмі та їх особливості

 

1.3.Принципи та методи управління в туризмі та їх особливості

 

1.4 Вплив особливостей функцій, методів, та принципів управління на роботу туристичного підприємства

 

Висновок

 

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Мета даної роботи – вивчення методів, функцій і принципів управління в туризмі. Завдання – дійти поставленої мети шляхом вивчення досвіду української туристичної організації у сфері організації та управління туристським бізнесом.

 

Втягуючись в бізнес, необхідно бути стратегом і тактиком, гнучко балансуючи відповідними діями, заснованими на твердих цілях. Варто бути готовим рухатися в нових напрямках, не відхиляючись від устояного плану навіть в угоду новизни, що захоплює. У той же час, остерігаючись небезпеки емоційної прихильності "сформованої надійності" продукції, не слід зволікати з внесками і вкладеннями, що гарантують еквівалент повернення.

 

Розкривається зміст і значення для туристської практики управлінських умінь, що ще недавно найчастіше заперечувалися працівниками державного управління і регулювання туризму, що є дуже актуальною темою в період становлення туристичної галузі в Україні. Ці уміння включають: рішення важкодоступних цілей, що поставлені виконавцями в повістку; делегування відповідальності першої лінії управління; посилення уваги технологічним змінам замість розробці заходів для раціоналізації і виправдання прихильності колишньої політики; уважне відстеження характеру конкуренції; підтримка атмосфери незадоволеності на всіх рівнях у офісі чи на підприємстві. Нагляд за оперативними планами управління до досягнення успіху; порівняння поточних результатів з первісними проектами (задумами); демонстрацію волі і здатності викликати чи запобігати відхиленням від плану і вчасно втрутитися, якщо управління не виявилося здатним задовільно завершити програму - все це є основними складовими управління в туризмі.

 

В остаточному підсумку успіх в управлінні туристським об'єднанням є особистою заповзятливістю, строго обумовленою темпераментом і здібностями керівництва, що несе відповідальність, краще чи гірше, за підтримку свого управлінського принципу.

 

Теоретична частина

Функції управління в туризмі та їх особливості

 

Функція менеджменту – організація управління туристичним підприємством і виражає процес створення структури управління. Ця функція має два аспекти: створення структурних підрозділів у відношенні з метою і стратегією підприємства і встановлення взаємовідносин між підрозділами різних рівнів для розподілення обов’язків і координації виконання завдань.

 

На сьогоднішній день будь-яка діяльність підприємства без застосування функцій менеджменту є недоцільною та неефективною.

 

Функції управління - це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами и способами, а також відповідна організація роботи.

 

Функції управління мають специфічний характер, особливий зміст і можуть здійснюватись самостійно. Вони можуть бути як нерозривно пов’язані, так і не пов’язані між собою. Частіше за все вони ніби взаємно проникають один в одного. Таким чином, функції управління можна представити як види управлінської праці, пов’язані з впливом на об’єкт управляння. існує декілька підходів до класифікації функцій управління. Для туристичної індустрії важливіше за все розглянути планування, організацію, мотивацію і контроль.

 

Кожна з цих функцій менеджменту життєво важлива для організації. Разом з тим планування як функція управління забезпечує основу для інших функцій і вважається найголовнішою з них, а функції організації, мотивації і контролю зорієнтовані на виконання тактичних і стратегічних планів організації.

 

Функція планування

 

Управління системою туризму повинно базуватись на стратегічному баченні і передбаченні. На основі бачення, який є ведучою ідеєю менеджменту, розробляється політика туристської фірма, яка представляє спільні цілі і норми відносин, що забезпечують життєздатність і розвиток цієї структури.

 

Планування - один з етапів процесу управління, на якому визначаються цілі будь-якої туристичної структури, а також методи їх досягнення. В одному випадку фірма закінчує своє існування після досягнення поставлених цілей, в інших ставляться нові, більш значимі цілі. Це вказує на те, що планування не представляє собою якоїсь одноразової дії. Це безперервний процес вивчення нових шляхів і методів удосконалення діяльності фірми за рахунок виявлених можливостей, умов і факторів.

 

Формування політики підприємства здійснюється частіше всього на вищому рівні управління.

 

Під плануванням діяльності туристичного підприємства слід розуміти систематичний, інформаційно-опрацьований процес якісного, кількісного і тимчасового визначення майбутніх цілей, засобів і методів формування, управління і розвитку підприємства.

 

План представляє собою складну соціально-економічну модель майбутнього стану організації Стадії процесу в основному універсальні. Що ж стосується конкретних методів і стратегії, то вони суттєво відрізняються. Звичайно, організація формує єдиний план для управління своєю спільної діяльності, але в її рамках окремі менеджери для досягнення конкретних цілей і задач організації застосовують різні методи.

 

Єдиного методу планування, який би відповідав кожній ситуації, не існує. Процес планування здійснюється відповідно рівнями організації. Так, стратегічне планування (вищий рівень) – це спроба поглянути в перспективі на основоположні складові організації; визначити якою вірогідніше за все буде поведінка конкурентів. Головна задача планування на цьому рівні полягає в тому, що визначити, як підприємство буде поводити себе в своїй ринковому місці.

 

На середньому рівні управління займаються тактичним планування, тобто визначають проміжкові цілі на шляху досягнення стратегічних цілей і задач. Тактичне планування за своєю суттю схоже зі стратегічним. Відмінність лише в тому, що якщо в організації, наприклад, є три начальника різних підрозділів, то кожен з них повинен координувати свою діяльність з іншими двома. І це повинно відображатись в плані. У зв’язку з цим їх відповідальність з точки зору тактичного планування полягає в тому, щоб в основу планування покласти ідеї, породженні при стратегічному плануванню.

 

Планування здійснюється і на нижньому рівні організації. Воно називається оперативним плануванням. Це основа основ планування. В оперативних планах стандарти діяльності, опис робіт і т.п. вписуються в таку систему, при якій кожен направляє свої зусилля на досягнення спільних і головних цілей організації.

 

Всі три типи планів складають загальну систему, яка називається генеральним, або спільним, або бізнес-планом функціонування організації.

 

Ефективність планування як функція управління в більшості залежить від того, якими з наступних принципів керуються при складанні планів:

 

повнота планування – при планування повинні враховуватись всі ситуації, які можуть мати значення для розвитку підприємства;

 

точність планування – при складанні планів використовуються такі сучасні методи, засоби, тактика і процедура, які забезпечують точність прогнозів;

 

ясність планування – ціль і спосіб планування повинні мати просте і легке при відтворенні формулювання, яке доступне всім членам організації;

 

безперервність планування – це не одноразовий акт, а безперервний процес;

 

економічність планування – витрати на планування повинно прирівнюватись з виграшем, який від нього отримують.

 

Планування передбачає використання всіх методів, тактик і процедур, які менеджери застосовують в своїй роботі.

 

Стратегічне планування яке здійснює фірма розділене на декілька послідовних етапів:

 

Постановка цілей.

 

Оцінка існуючого становища.

 

Вибір стратегії.

 

Розробка плану. Внесення змін.

 

Коригуючі дії.

 

Після вибору загальної стратегії бізнесу настає фаза її реалізації. Цей процес передбачає чітку послідовність таких кроків:

 

1)Місія організації.

 

2)Організаційні цілі ― довго, середньо та короткострокові.

 

3)Розробка забезпечуючих проектів, тобто політики, тактики, процедур, правил та бюджетів.

 

Для вдосконалення функції планування керівництво постійно аналізує внутрішнє і зовнішнє середовище фірми, досліджує її сильні та слабкі сторони.

 

Існують й інші методи планування, однак слід мати на увазі, що всі вони мають одну спільну мету – допомогти менеджеру найбільш точно передбачити майбутнє в розвитку організації, оскільки в управлінському житті постійно присутні випадковості.

 

За допомогою функції планування в певній мірі вирішується проблема невизначеності в організації. Слід пам’ятати, що невизначеність – це одна з основних причин, по якій планування в організації особливо необхідно, тому що воно допомагає їй більш ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.