Здавалка
Главная | Обратная связь

Поняття міжособистісної комунікації.



До числа базових понять теорії міжособистісного спілкування можна віднести такі, як «міжособистісний контакт», «міжособистісна взаємодія», «міжособистісні відносини», «міжособистісне спілкування», «міжособистісна комунікація». Кожне з них фіксує різноманітність цілей і завдань, які стоять перед людьми в процесі спілкування. Поняття «міжособистісний контакт» вказує на саму можливість спілкування, оскільки позначає те, що люди знаходяться в межах доступності для сприйняття один одного, при цьому фізично і психологічно спрямовані один на одного. Поняття «міжособистісна взаємодія» підкреслює активність спілкуються, дозволяючи більш пильно досліджувати форми і види індивідуальних дій, що призводять до взаємних змін поведінки, діяльності, відносин і установок. Поняття «міжособистісні відносини» акцентує емоційно-чуттєвий аспект взаємодії, тимчасові параметри спілкування, оскільки тільки за умови постійної міжособистісної зв'язку шляхом безперервного обміну особистісно значущою інформацією виникає взаємна емоційна залежність вступили в контакт людей. Поняття «міжособистісне спілкування» означає взаєморозуміння та узгодження дій між людьми. Поняття «міжособистісна комунікація» використовується в процесі аналізу способів обміну повідомленнями між партнер їх прийому і переробки. Поняття «міжособистісна комунікація» означає процес обміну повідомленнями та їх інтерпретацію двома або кількома індивідами, які вступили в контакт один з одним. Аналіз міжособистісної комунікації - це аналіз того, за яких умов і за допомогою яких засобів уявлення, ідеї, знання, настрої, тобто суб'єктивний досвід одного суб'єкта може бути повідомлений іншому і більш-менш точно витлумачений ним. Завданням дослідження тим самим стає виявлення та систематичний опис різних передумов і умов успішної (чи, навпаки, неуспішною, утрудненою) комунікації.

Міжособистісну комунікацію можна вважати ефективною, якщо цілі, поставлені комунікаторами, досягаються в найбільшою мірою. Будь-яка людина може оцінити ступінь ефективності взаємодії (як власного, так і іншої людини) з однолітками чи людьми іншої вікової групи, з родичами або колегами по роботі, з представниками свого або протилежної статі. Щоб оцінити рівень формування необхідних для ефективної комунікації умінь і навичок, використовується поняття комунікативної компетентності, яка складається з таких моментів: -Здатності людини прогнозувати комунікативну ситуацію, у якій доведеться спілкування; -Комунікативного виконавської майстерності, тобто уміння знайти адекватну темі спілкування комунікативну структуру і реалізувати комунікативний задум; -Здатності розбиратися в самому собі, власному психологічному потенціалі і потенціалі партнера; -Навичок самонастроювання, саморегуляції в спілкуванні, розподіляти свої зусилля в спілкуванні.

Аксіоми міжособистісної комунікації. Американському психологу П. Вацлавік належить заслуга опису деяких властивостей комунікації, що мають велике прикладне значення контексті міжособистісної взаємодії і названих ним аксіомами людської комунікації. Знання даних властивостей дозволяє пояснити те, що дослідник назвав патологічної комунікацією, тобто ускладнень здатні призвести до тупикам в міжособистісному спілкуванні.

Аксіома 1. Неможливість відсутності комунікації.

Аксіома 2. Будь-яка комунікація має урд'вен' змісту і рівень відносини.

Аксіома 3. Пунктуація послідовності подій.

Аксіома 4. Симетрична і комплементарна взаємодія.

Аксіома 5. Комунікація може бути як навмисною, так I «3 навмисної, ефективної та неефективної.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.