 |
|
Будова синхронних двигунів
Синхронний двигун складається з нерухомого статора і ротора. У пази статора вкладають обмотку, яка живиться від змінного струму, а в ротор – обмотку, яка живиться від постійного струму.
Залежно від потужності двигуна ротор виконують з різною системою збудження. Синхронні двигуни середньої та великої потужності виконують з електромагнітним збудженням. У цьому випадку розташована на роторі обмотка збудження отримує живлення від джерела постійного струму через контактні кільця. Для двигунів малої потужності застосовують постійні магніти без обмотки збудження, що спрощує конструкцію ротора і підвищує надійність двигунів (Мал. 5).
Ротор синхронних двигунів виконують з явно вираженими і неявно вираженими полюсами.
Явно виражені ротори складаються з сердечника, полюсного наконечника і полюсної котушки. Сердечники полюсів ротора зазвичай збирають з штампового листової конструкційної сталі товщиною 1 – 1,5 мм. Обід явно полюсного ротора виконують масивним (литим або зварним) або ж шліхтованим, з листів конструкційної сталі 1- 6 мм. Листи стягують шпильками.
Неявно виражений полюсний ротор має вигляд подовженого сталевого циліндра. Сердечник ротора виготовляють у вигляді цільної сталевий поковки в місці з хвостовиками або ж роблять збірними. Обмотки збудження неявно полюсного ротора займає лише дві третини його поверхні (по периметру). В двигуні залишається одна третя вільного місця для ротора. Для захисту лобових частин обмотки ротора, від руйнування відцентрових сил ротор, з двох сторін прикривають сталевими бандажними кільцями виготовленими зазвичай з немагнітної сталі.
Принцип роботи синхронного двигуна
Обмотки статора трифазного електродвигуна підключаються до мережі трифазного струму, що дає можливість знижувати і підвищувати в них частоту струму. Струм проходить через них і створює магнітне поле на полюсних наконечниках, які обертається з частотою трифазного струму. Це магнітне поле за допомогою магнітної індукції викликає струми в стрижневих провідниках ротора. У свою чергу, провідники створюють сильне магнітне поле навколо короткозамкнених стрижнів.
Створені магнітні поля стрижнів ротора і статора взаємно відштовхуються, змушуючи ротор обертатися. Число оборотів обертання зменшено на 3-10 відсотків у порівнянні з обертовим магнітним полем через величини ковзання.
Електричний струм у медицині
В сучасній медицині використовують електричний струмом для лікування великої кількості захворювань. В основі електротерапії лежить пропускання електричного струму через тканини для стимуляції розташованих в них нервів і м'язів.
Можна сказати, що сама природа і з її фізичними процесами допомагають людині справитися з недугами. Такі фізичні процеси використовував Нікола Тесла, для лікування багатьох захворювань:
Гальванізація
Це високоефективний метод терапії, що полягає у впливі на організм людини з лікувально-профілактичними цілями постійним безперервним електричним струмом малої сили (до 50 мА) і низької напруги (30-80 В) через контактно накладені на тіло хворого електроди.
Залежно від методики впливу і дозування, гальванізація підвищує або знижує функції тканин, надає болезаспокійливий ефект, покращує периферичний кровообіг, відновлює уражені тканини, в тому числі і нерви.
Електрофорез
Введення в організм людини лікарського препарату із застосуванням гальванізації називається електрофорезом. Гальванічний струм, покращує засвоєння організмом лікарських препаратів, сприяючи їх м'якому і ефективному впливу.
Основні переваги електрофорезу - виражена і тривала терапевтична дія малих доз лікарських речовин за рахунок створення своєрідного «шкірного депо» вживаних препаратів. Електрофорез дозволяє ввести препарат безпосередньо в осередок ураження, якщо останній розташовується в поверхневих тканинах (шкіра, підшкірна жирова тканина, слизові оболонки).
При електрофорезі можливе одночасне застосування декількох лікарських речовин. Ефект лікувального методу можна підвищити, якщо використовувати імпульсний струм постійного напрямку.
Метод лікувального впливу, здійснюваний на центральну нервову систему людини імпульсним струмом низької частоти і малої сили. Процедура легка і приємна і не вимагає будь-якої підготовки. На очі та соскоподібного відростка голови накладаються електроди на гумових манжетах. У пацієнта виникає стан, близький до звичайного фізіологічного сну. При цьому спостерігається виражений лікувальний ефект седативний, снодійний і спазмолітичний. Зате після проведення процедури пацієнт відчуває бадьорість, енергійність, прилив працездатності і гарного настрою.
СКЕНАР-терапія
Апарати СКЕНАР (Самоконтролюючий ЕнергоНейроАдаптивний Регулятор) застосовуються в якості основного або допоміжного засобу у профілактиці та лікуванні широкого спектру захворювань, для лікування функціональних розладів. Також його використовують у наданні швидкої допомоги в багатьох невідкладних ситуацій.
Вплив СКЕНАРа на організм має певну специфічну характерність, яку називають самоконтролюючою енергонейроноадаптивною регуляцією.
Дарсонвалізація
Метод електротерапії. Застосовується для лікування неврозів, місцевих порушень харчування тканин, наприклад, відморожень, трофічних виразок та інших.
Дарсонвалізація знижує чутливість рецепторів шкіри; надає проти сверблячу і болезаспокійливу дію; підвищує тонус венозних судин, зменшуючи венозний застій; прискорює загоєння ран і трофічних виразок.
Електростимуляція
Метод електростимуляції (вплив електричних імпульсів на м'язи та інші підлеглі тканини) застосовується в багатьох областях медицини, зокрема, в апаратної косметології, фізіотерапії, загальної терапії, спортивній і відновній медицині.
Електростимуляція підтримує скоротливу здатність м'язів, підсилює кровообіг і обмінні процеси в тканинах, перешкоджає розвитку атрофії і контрактур. Проведена в правильному ритмі і при відповідній силі струму електростимуляція створює потік нервових імпульсів, що надходять в центральну нервову систему, що, в свою чергу, позитивно впливає на відновлення рухових функцій.
Ультратонтерапія
Це лікування організму синусоїдальним високочастотним струмом. Процедура покращує крово- і лімфообіг, має протизапальну дію, сприяє усуненню спазмів, прискорює розсмоктування, має місцеву бактеріостатичну дію, покращує живлення шкіри і володіє знеболюючим ефектом.
Індуктотермія
Індуктотермія – лікування, в якому на певні ділянки тіла хворого впливають магнітним полем високої частоти (13.6 МГц). В тому місці, куди впливає індуктотермій виникають індукційні вихрові струми, через яких утворюється велика кількість ендогенного тепла. Тепловий ефект більше проявляється у тканинах – провідниках. Завдяки такому тепловому ефекту відбувається розширення судин, поліпшення крово- і лімфообігу, прискорення і посилення біохімічних реакцій тощо.