Главная | Обратная связь

Поняття ризику та його характеристика.

Поняття "ризик" відноситься до складних категорій, єдиного трактування котрого немає. В життєвій практиці термін "ризик" найчастіше розуміється як небезпека, ненадійність, загроза, непевність, можливість зазнати збитків. З наукової точки зору під ризиком розуміють вірогідність настання події, котра зумовить прямі або непрямі збитки майновим інтересам юридичної або фізичної особи.

Ризик є реальним, а тому невід'ємним елементом особистого і громадського життя, а також виробничої діяльності. Багато ризиків носить об'єктивний характер, тобто вони не залежать від волі людини. Частина ризиків носить суб'єктивний характер, тобто вони залежать від дій або поведінки людини, але їх реалізація ніколи не є бажаною для особи чи суспільства. По суті справи, життя людини та її виробнича діяльність проходить в умовах постійного ризику, проте не кожен з ризиків реалізується і приносить збиток. Кожній сфері діяльності, кожному способу життя людини властиві свої ризики. Наприклад, в сфері транспорту найбільш поширеними є дорожньо-транспортні випадки, експлуатація техніки пов'язана з аваріями та катастрофами, життя людини - з хворобами та нещасними випадками. Відповідно до цього розрізняють більш і менш ризикогенні галузі господарства, професії та види робіт.Основними характеристиками ризику вважають: 1) реальність існування; 2) вірогідність настання; 3) непередбачуваність часу і місця настання та величини заподіяного збитку.Додатковими характеристиками ризику вважають його змінність (непостійність) і стадійність (етапність). Серед загальної маси ризиків можна виділити як окремі, незалежні один від одного ризики, настання одного з котрих не призводить до реалізації інших, так і комплексні, залежні один від одного, коли внаслідок настання одного з них настають інші (так званий "ефект доміно"), або коли на одному об'єкті одночасно реалізується кілька ризиків .

7) Класифікація ризиків.За характером дії ризики поділяють на прості та складні. Складні ризики є комбінацією простих ризиків. Прості ризики зумовлюються дією сукупності незалежних між собою подій. В зв’язку з цим слід скласти вичерпний перелік ризиків та визначити питому вагу кожного з них у всій сукупності. При аналізі інвестиційних проектів слід враховувати такі види ризиків:

Зовнішні ризики.

	ризики, які зумовлені нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та розподілу прибутку;
	зовнішньоекономічні ризики ( ймовірність введення обмежень на торгівлю та поставки, закриття кордонів і т.п.);
	ймовірність погіршення політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін в країні або регіоні;
	вірогідність зміни природно-кліматичних умов, стихійних лих;
	неправильна оцінка попиту, конкурентів та цін на продукцію проекту;
	коливання ринкової кон’юнктури, валютних курсів і т.п.

Внутрішні ризики.

	відсутність повної проектної документації або її неточність щодо затрат, строків реалізації проекту, параметрів техніки та технології;
	виробничо-технологічний ризик ( аварії та відмови обладнання, виробничий брак);
	ризик, зумовлений неправильним підбором команди проекту;
	невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників проекту;
	ризик зміни пріоритетів в розвитку підприємства та втрата підтримки з боку керівництва;
	ризик невідповідності каналів збуту та вимог до збуту продукції проекту;
	неповна або неточна інформація про фінансовий стан та ділову репутацію підприємств-учасників (ймовірність неплатежів, банкрутств, невиконання договірних зобов’язань).

8) Управління ризиком.

У міру розвитку цивілізації, техніки, технологій, підвищенням ролілюдського фактора значення управління ризиками тільки зростає.

Управління ризиками так само впливає на ефективність операції та системи,як і управління одержанням цільового ефекту, управління ресурсами, щодозволяє розглядати управління ризиками як одну зі складовихзагальорганізаційних процесу управління.

Для підприємства в рівній мірі важливо управляти політичними,фінансовими технологічними, кадровими ризиками, забезпечуватипротипожежну безпеку, керувати діями в умовах надзвичайнихситуацій, екологічний захист та ін

Управління ризиками повинно бути інтегровано в загальорганізаційнихпроцес, повинно мати свою стратегію,тактику,оперативнуреалізацію.
Відзначається, що важливо не тільки здійснювати управління ризиками, а йперіодично переглядати заходи та засоби такого управління.

Висока ефективність витрати ресурсів при виконанні програмиуправління ризиками може бути забезпечена тільки в рамках системногопідходу. Цей підхід в ризик-менеджменті є найпоширенішим.

Управління ризиком стає актуальним після виявлення ризик -проблеми. При цьому повинні використовуватися результати аналізу і моделюванняризику.Взагалі ж по відношенню до ризику, як ймовірну невдачу, можливінаступні керуючі дії: попередження, зниження, компенсаціязбитку, поглинання.попередженням (усуненням) називають виключення джерела ризику врезультаті цілеспрямованих дій суб'єкта ризику. Попередження ризикуж виділяють два підходи: широкий і вузький.

Вузький підхід полягає в запобіганні ризику за рахунок конкретнихзаходів, що проводяться за рахунок страхових сум і з ініціативи страховика.
Широкий підхід реалізується поза рамками страхування.

Зниженням (контролем) ризику називається зниження ймовірності реалізаціїджерела ризику в результаті дії суб'єктів ризику.

Зниження ризиків може здійснюватися різними методами, у тому числіза допомогою застосування таких методів, як диверсифікація, сек'юритизація,лімітування.

Дівесіфікація - розподіл ризику між декількома, об'єктами,напрямками діяльності та ін

Сек'юритизація-поділ операції кредитування на дві частини
(розробки умов кредиту та укладення договору; кредитування) звиконанням кожної з цих частин різними банками.

Лімітування - встановлення граничних розмірів інвестицій, партійзакуповуваних товарів, видаваних кредитів і ін

Фінансовим інжинірингом називають використання фінансових деривативівдля управління ризиками.

За кордоном вважають, що фінансовий інжиніринг вже доситьоформився як окрема фінансова спеціальність. Разом з тим відомізарубіжні дослідження методів управління ризиком залишають поза увагоютакі важливі напрямки, як використання спеціальних форм угод
(факторинг, акредитив тощо), використання організаційно-правової формидля зниження ризику суб'єкта ринкової діяльності та ін Це дозволиловиділити нефондова страхування. При нефондовою формі страхування витратина страхування включають до ціни при первинному розподілі ціни.

нефондова страхування - це замкнуті відносини між учасникамикомерційної угоди або проекту щодо зменшення можливих збитків за рахунокзниження уразливості об'єктів ризику за допомогою спеціально розробленихфінансових інструментів, видів угод, виконання ролей та ін

При цьому неможливо вважати, що якщо фондовестрахування - це породження захисної функції ризику, то нефондовастрахування - це породження конструктивної стимулюючої функції ризику.

Фондове страхування економічно доцільніше, якщо заходи попопередження і зниження ризику недостатньо ефективні і (або) дороги.

Страхуванням (фондовим страхуванням) називають перерозподільнізамкнуті відносини учасників договору страхування у грошовій формі заприводу компенсації збитків. Самострахування - прийняття ризику на себе,створення суб'єктом ризику спеціального фонду для відшкодування ймовірногозбитку.

Поглинання ризику називають прийняття його без додаткових заходівпопередження, зниження або страхування.

Необхідно робити принципова відмінність між самострахування івідмовою від страхування без прийняття яких би то не було заходів (поглинаннямризику). Часто на поглинання ризику йдуть, якщо велике державне абомуніципальне підприємство має можливість включити більшу частину збитківв поточні витрати.

Поглинання ризику характерно для сучасної соціально-економічноїситуації в Росії з наступних основних причин:

- відсутність фінансових ресурсів для страхування як уюридичних, так і у фізичних осіб;

- відносної ненадійність частини страховиків в умовахполітичної нестабільності, інфляції, відсутність прибуткових інадійних інвестиційних інструментів.

Це обставини роблять для підприємців управління ризикомособливо актуальним. Управління ризиком має розглядатися наієрархічних рівнях: держави та її підсистем (політичної,соціальної, регіональної, галузевої), фінансово-промислових груп іхолдингів, підприємств, сім'ї і громадянина.

Процес управління ризиками включає цілепокладання, маркетинг,менеджмент.

Ризик-цілепокладання при управлінні ризиками - процес і результат виборунайкращої мети в управлінні ризиком з обліків наявних ресурсів іобмежень поточну соціально-економічної, ринкової ситуації.

Ризик-маркетинг - вибір методів та інструментів управління ризиками привизначених цілях управління з урахуванням реально існуючих обмежень навикористання конструктивних, технологічних, організаційних (охороназдоров'я та безпека), фінансових інструментів доступних длясуб'єкта ризику в конкретній ситуації.

Ризик-менеджмент - підтримання балансу між ресурсами, людьми, цілями впроцесі досягнення певних ризик-цілей з використанням знайдених впроцесі ризик-маркетингу конструктивних, технологічних,організаційних (охорона здоров'я та безпека), фінансових інструментів.

Ризик-менеджмент як і будь-менеджмент, повинен включати планування,мотивацію, організацію і контроль.

Важливо пам'ятати, що управління ризиками одночасно є як наукою,так і мистецтвом. Чим більш оригінальним є проект, тим вище рольмистецтва в управлінні ризиками. Тому ефективність управління ризикамиможе бути підвищена не тільки за рахунок застосування наукових методів, а йтворчих успіхів суб'єкта ризику.

Суттєвим для управління ризиками є і та обставина, щосуб'єкт, а іноді й об'єкт такого управління, як правило, знаходиться встресовому стані.

Управління ризиками можливо як у напрямку збільшення можливоговиграшу, так і в напрямку зниження можливого програшу. Методизбільшення можливого виграшу в цій книзі не розглядаються, як іпитання протипожежної безпеки і техніки безпеки, охорони
(фізичного захисту співробітників і майна), охорони праці, управлінняконфліктами.