Здавалка
Главная | Обратная связь

Педагогічні вміння та їх характеристика.



Психологія педагогічної діяльності

План:

1. Структурні компоненти педагогічної діяльності.

2. Педагогічні вміння та їх характеристика.

3. Структура педагогічних здібностей.

4. Стилі педагогічного керівництва.

Структурні компоненти педагогічної діяльності.

Педагогічна діяльність являє собою складно організовану систему ряду діяльностей: по-перше - діяльність викладача, який займається безпосереднім навчанням. Наступні види діяльності є рефлексивною надбудовою над першою (тобто обслуговують її). До таких відноситься діяльність узагальнення досвіду навчання, яка проявляється в співставленні процедур навчання та визначення найбільш ефективних прийомів та засобів навчання - це діяльність методиста, який конструює прийоми та методи навчання. Третя діяльність - теж методична, але направлена на побудову учбових предметів та засобів. Четверта діяльність полягає в узгодженні учбових предметів в єдине ціле - діяльність програмування, співставлення навчальних програм. П'ята - орієнтована на засоби педагогічної комунікації.

Н.В. Кузьміна визначила структуру діяльності вчителя як модель, що складається з п'яти функціональних компонентів:

- гностичний компонент (від грец. пізнання) відноситься до сфери знань педагога. Мається на увазі не тільки знання предмету, але Й знання способів педагогічної комунікації, психологічних особливостей учнів, а також самопізнання (власної особистості та діяльності);

- проектувальний компонент включає в себе уявлення про перспективні завдання навчання та виховання, а також стратегії та засоби їх досягнення;

- конструктивний компонент - це особливості конструювання педагогом власної діяльності та активності учнів з врахуванням ближніх цілей навчання та виховання (урок, заняття, цикл занять);

- комунікативний компонент - це особливості комунікативної діяльності викладача, специфіка його взаємодії з учнями. Акцентується зв'язок комунікації з ефективністю педагогічної діяльності, направленої на досягнення дидактичних (виховних та навчальних) цілей;

- організаторський компонент - це система вмінь педагога організувати власну діяльність, а також активність учнів.

 

Педагогічні вміння та їх характеристика.

А.К. Маркова визначає десять груп педагогічних вмінь.

- Перша група. Викладач повинен вміти: побачити в педагогічній ситуації
проблему та сформулювати її у вигляді педагогічного завдання, при постановці завдання орієнтуватися на учня, як на активного учасника навчально-виховного процесу; вивчати і перетворювати педагогічну ситуацію; конкретизувати педагогічну ситуацію, приймати оптимальне рішення в ситуації, яка виникла; передбачати близькі та віддалені результати вирішення подібних завдань.

- До другої групи педагогічних вмінь відносяться: робота зі змістом навчального матеріалу; здатність до психологічного тлумачення інформації; вивчення стану психічних функцій учнів, облік навчальних можливостей школярів, передбачення типових ускладнень; вміння опиратися на мотивацію учнів при плануванні та організації навчально-виховного процесу; вміння поєднувати форми навчання та виховання, враховуючи витрату сил та часу вчителя і учнів.

- Третя група педагогічних вмінь відноситься до галузі психолого-педагогічних знань та їх практичного використання. Викладачу слід: співвідносити ускладнення, які виникають в учнів з недоліками власної роботи; вміти створювати плани розвитку своєї педагогічної діяльності.

- Четверта група вмінь - це прийоми, що дозволяють ставити різноманітні комунікативні задачі, з яких головними є - створення умов психологічної безпеки в спілкуванні та реалізації внутрішніх резервів партнера по спілкуванні.

- П'ята група вмінь включає в себе прийоми, які сприяють досягненню високого рівня узагальнення. До них відносяться: вміння зрозуміти позицію іншого в спілкуванні, проявити інтерес до його особистості, орієнтація на розвиток особистості учня; здатність визначати внутрішній стан за нюансами поведінки, володіння засобами невербального спілкування; вміння створити атмосферу довіри в спілкуванні; володіння прийомами риторики; використання організуючого впливу переважно над оцінювальним та дисциплінуючим; використання демократичного стилю в процесі викладання, вміння з почуттям гумору відноситися до деяких аспектів педагогічної ситуації.

- Шоста група вмінь включає: вміння втримати стійку професійну позицію педагога; вміння керувати своїм емоційним станом, надаючи йому конструктивний, а не руйнівний характер; усвідомлення власних позитивних можливостей і можливостей учнів, яке сприяє стабільності власної позитивної «Я-концепції».

- Сьома група вмінь розуміється як усвідомлення перспективи власного професійного розвитку, визначення індивідуального стилю, максимальне використання природних інтелектуальних даних.

- Восьма група вмінь уявляє собою визначення характеристик знань, отриманих учнями за період навчального року; вміння визначати стан діяльності, вмінь і навичок, видів самоконтролю та самооцінки в навчальній діяльності на початку та в кінці року; вміння виявляти окремі показники навчання; вміння стимулювати готовність до самонавчання та безперервної освіти.

- Дев'ята група вмінь - це оцінювання вчителем вихованості школярів; вміння розпізнавати за поведінкою узгодженість моральних норм та переконань школярів; здатність вчителя сприймати учня як цілісну особистість, вміння створювати умови для стимулювання слаборозвинених рис особистості.

- Десята група вмінь пов'язана з інтегральною, невід'ємною здатністю
вчителя оцінити власні професійні наробки в цілому. Тобто вміння бачити
причинно-наслідкові зв'язки між задачами, цілями, засобами, умовами та
результатами. Педагогу необхідно переходити від оцінки окремих педагогічних
вмінь до оцінки свого професіоналізму, результативності власної діяльності, від окремого до загального.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.