Здавалка
Главная | Обратная связь

Взаємозв'язок навчання і психічного розвитку. Провідна роль навчання в розвитку психічних процесів.



Психологія навчання

План:

1. Взаємозв'язок навчання і психічного розвитку. Провідна роль навчання в розвитку психічних процесів.

2. Класифікація видів навчання. Психологічна характеристика форм передачі знань.

3. Пояснювальне, проблемне і програмоване навчання, їх переваги і недоліки.

4. Проблема оптимізації навчання.

Взаємозв'язок навчання і психічного розвитку. Провідна роль навчання в розвитку психічних процесів.

Сутність навчання полягає в тому, що воно є не діяльністю однієї людини (учня чи вчителя), а процесом, в якому задіяні дві діяльності - педагогічна праця вчителя (навчання і виховання) і учбова діяльність учня. Ці дві діяльності регулюються цілями, які багато в чому співпадають у вчителя і учня: і той і інший керуються уявленнями про те, що результатом праці і учіння стає досвід, набутий учнями (теоретичній - знання в конкретній і понятійній формах, і практичний - у формі вмінь та навичок). Тому, в процесі навчання обидві вказані діяльності взаємо проникають одна в одну і здійснюють взаємовплив. Але є відмінності між цілями - крім вище названої цілі вчитель може ставити перед собою розвиваючу ціль (сформувати в учнів загальні і спеціальні здібності, якісно змінити пізнавальні процеси учнів і таке інше), виховну ціль (сформувати риси характеру учнів та інші особистісні властивості) і ціль самоосвіти (професійне самовдосконалення педагога). Такий підхід до розкриття сутності навчання дозволяє насамперед виділити пізнавальний аспект навчання, тобто змалювати "пізнавальну модель" навчання. Ця модель представлена інформаційними процесами, які ведуть до формування і оновлення досвіду: у учнів - процеси засвоєння знань, вмінь та навичок (цілеспрямоване, скероване зовні научіння), у вчителя - процес самовдосконалення професійно-значущих знань, що дозволяють більш ефективно керувати пізнавальною діяльністю учнів, Пізнавальна модель навчання добре описується в термінах когнітивної психології: раціонально організована увага, сприйняття, запам'ятання і осмислення учбової інформації учнями і, відповідно, професійно організована увага, запам'ятання, сприйняття і осмислення у вчителя, спрямоване ним на інформацію, на власні дії, на учбові дії учнів і на якість їх результатів.

Разом з тим, особливо в педагогічній психології, спостерігається тенденція до виділення комунікативного аспекту і відповідної моделі, оскільки процес навчання протікає у формі соціальної взаємодії: інформаційний обмін, взаємовплив, сприйняття і розуміння один одного, як суб'єктів взаємодії (особистостей).

Взаємозв'язок навчання і психічного розвитку давно не викликає сумніву в його існуванні і признається представниками самих різних течій, шкіл і орієнтацій у віковій і педагогічній психології в масштабі світової науки. Справа в тому, що важливіша сторона розвитку психіки - це формування досвіду, тобто набування учнями все більш нових знань, вмінь і навичок, їх наближення до наукового більш адекватного досвіду. Навчання призводить до набування такого досвіду. В цьому плані, в науковому світі психолого-педагогічної науки немає розбіжностей. Вони виникають, коли мова заходить про розв'язання питання про зв'язок між навчанням і іншою стороною психічного розвитку учнів - якісними, функціональними змінами в пізнавальних процесах (в інтелектуальній сфері), Представники різних психологічних напрямів по різному розуміють зв'язок між навчанням і цією стороною онтогенеза психіки.

Провідна роль навчання переконливо розкрита Л.С. Виготським в його культурно-історичній теорії культурного розвитку дитини. Виготський експериментально довів, що завдяки навчанню, навіть в найбільш елементарній формі підказок, дитина переходить від вже розвинутого "рівня інтелектуального розвитку" до "зони ближчого розвитку". Остання характеризується функціональними змінами в мисленні дитини. Одне з важливих функціональних змін - перехід до "внутрішнього плану розумових дій", тобто, до операцій зі знаковим матеріалом, виконаним в умі.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.