 |
|
Класифікація видів навчання. Психологічна характеристика форм передачі знань.
Для виділення видів навчання в педагогічній психології використовують різні підстави.
По-перше, на педагогічній підставі, коли види навчання розрізняють за предметом засвоєння: навчання мови, математики, природничих наук, тощо
По-друге, для виділення видів навчання користуються психологічними критеріями. На підставі психічної сфери научіння виділяють моторне навчання /формування рухових навичок та вмінь/, сенсорне навчання /формування навичок та вмінь розрізнення властивостей фізичного середовища у відчуттях/, перцептивне навчання /впізнавання образів за їх структурними особливостями/, сенсо-моторне навчання /воно об'єднує в собі два попередні види, наприклад, навчання письму/, інтелектуальне навчання /навчання умінням запам'ятовувати, осмислювати інформацію, досягати правильного розуміння, навчання наукових та інших понять/.
За характером руху інформації виділяють навчання:
а) з традиційним зворотнім зв'язком при прямій передачі знань від вчителя
до учнів /пояснювально-репродуктивні методи у сполученні з питаннями і
задачами на практичне використання теорії/;
б) з безперервним зворотнім зв'язком і відповідною корекцією під час подачі
кожної наступної дози інформації.
Є ще і інші психологічні критерії: за ступенем самостійності учнів /пояснювальне-репродуктивне і проблемне навчання/, за характером спілкування з учнями і організацією їх учбової діяльності (фронтальне, групове, індивідуальне).
Психологічна характеристика форм передачі знань. Форми передачі знань характеризуються:
По-перше, формою їх представленості під час використання вчителем або в навчальних посібниках. Так, знання можуть передаватись у знаковій формі /висловлювання, пояснення, повідомлення/; в конкретно-образній формі /показ рисунків, картин, діапозитивів/; в узагальнено-образній формі /показ таблиць, схем і таке ін./, і навіть, в дієво-символічній формі /жести, що імітують явища/.
По-друге, форма передачі знань характеризується з боку способів взаємодії вчителя з учнями /методів навчання/. В цьому зв'язку можна виділити такі форми передачі:
1) передача знань в готовому вигляді, що не вимагає самостійного
осмислення /наприклад, через пояснення/;
2) передача через постановку дискусійних питань /через бесіду/
3) передача через створення проблемних ситуацій /через різні проблемні методи/;
4) через організацію самостійної аналітичної роботи з літературними джерелами;
5) через постановку задач на практичне використання з наданням допомоги учням в їх розв'язанні;
6) через включення учнів в імітаційно-рольову взаємодію (ігрові методи) і таке інше.
Перелічені форми передачі знань вимагають різної мотиваційної і розумової активності учнів. Так, передача знань в формах 2, 3, 4, 5 вимагають підвищеної розумової активності, а форми передачі знань 2, 3, 6 сприяють підвищенню мотиваційно-потребової активності /підвищеного пізнавального інтересу учнів/.