Дитяча мовна творчість в дитячому консультуванні. Ліплення в консультуванні.
Словотворчість полягає в тому, що при повсякденному спілкуванні з дорослими, однолітками, при грі малюки мимоволі включають у свою мову слова такої структури, яка не використовується в мові оточуючих, тому такі словосполучення не можуть бути засвоєні малюком при наслідуванні мови дорослого. Фахівці зазначають, що ці вигадані дитиною слова зрозумілі за своєю семантикою (значенням) і доречні у вживанні. Наприклад: "брос" - кинуто, "розумність" - якість розуму, "долгее" - довше і багато інших.
К. Чуковський зазначав вражаючу чуйність дитини до мови та її здатність до творчості, яка виявляється найбільш яскраво у процесі словотворення: «Удворічних і трирічних дітей таке сильне чуття мови, ... що створювані ними слова аж ніяк не здаються каліками або виродками мови, а навпаки, дуже мітки витончені, природні...».
Дослідники дитячого мовлення виділяють три основних принципи, що лежать в основі утворення нових слів.
1. Осколки слів: частина якого-небудь слова використовується як ціле слово.
2. Чужі закінчення: до кореня одного слова додаються закінчення іншого.
3. Синтетичні слова: одне слово складається з двох.
Як виходять "слова-осколки", починаючи говорити, дитина спочатку ніби вириває зі слова ударний склад. Так, замість слова "молоко" він вимовляє тільки "ко", пізніше "моко" і, нарешті, "молоко". Звідси "осколки слів" у мовлення дітей раннього віку. Взяти хоча б слово "лепь" (те, що зліплено). Ми говоримо: ліпимо, зліплено - дитина ж виділяє ударний склад "леп" і т. д.
Другий спосіб створення дитиною нових слів - приєднання до кореня слова "чужого" закінчення - також дуже поширений. Ці слова звучать особливо своєрідно: пургинки, добрость, розумність, пахнючий, радованье і т. д. Ми, дорослі, не говоримо таких слів. І все ж якщо придивитися уважно, то саме від нас діти одержують зразки для створення таких словообразований, тому і тут, в кінцевому рахунку, діє механізм наслідування. Адже "пургинку" дитина створив за зразком слова - сніжинка, "сухота" - сухість; "помогання" - допомога, "правдун" - людина, яка говорить правду.
Цікаво, що нові дієслова діти утворюють зазвичай з допомогою приєднання "чужих" приставок. Налити, набрати, накидати - це наші "дорослі" звичайні слова, а от нові дитячі дієслова: набулькать, напирожить ("Ось набулькаю повну пляшку й піду", "Спасибі, я вже повний живіт напирожила").
Цікаво також подивитися, як створюються "синтетичні слова". У таких словах, як "ворунишка", "бананас", "огромадный", відбувається зчеплення тих частин слова, які звучать подібно: злодій - брехунець, банан - ананас, величезний - величезний і т. п.
Інакше з'єднуються ті слова, які звучать по-різному, але постійно застосовуються разом, наприклад, слова "чай" і "пити" (виходить дієслово "чайпить"), "вийми" і "візьми" ("выньми мені скалку"), "всі люди", "всіх людей" (всехлюдная), "насправді" (справжнє). Ці слова будуються за тим же принципом, що і "синтетичні слова" дорослих: колгосп, радгосп, літак, загальне і безліч подібних їм. У такій формі словотворчості теж виявляється значення мовних шаблонів, які дитина постійно чує...
Словотворчість, як і засвоєння звичайних слів рідної мови, має в своїй основі наслідування тим мовним стереотипам, які дають дітям оточуючі люди. Ні одне "нове" дитяче слово не можна вважати абсолютно оригінальним - у словнику дитини обов'язково є зразок, за яким це слово і побудовано.
Таким чином, нове «дитяче» слово утворюється на основі тих зразків дорослої мови, які колись чув дитина. А це означає, що чим більше малюк чує різноманітних слів і пропозицій, тим більше можливостей для розвитку фантазії вигадування слів у нього з'являється.
Одним з напрямків арт-терапії є ліплення. Існує безліч пластичних матеріалів, які використовують при роботі з дітьми і дорослими. Для дітей краще підходить пластилін, а для підлітків і дорослих - глина.
Глина
Робота з глиною можлива як при індивідуальній роботі, так і при сімейної терапії, а так само при труднощах у дитячо-батьківських відносинах і в груповій роботі.
Глина — дивовижний матеріал, створений самою природою і містить в собі величезну кількість енергії і можливостей для самореалізації. Ліплення з глини допомагає пізнати себе, розкрити свій внутрішній світ, втілити в реальність образи, що виникають у Вашій фантазії. Процес ліплення заспокоює і заспокоює. Агресивна людина знаходить вихід своїм почуттям, а невпевнені в собі люди, займаючись ліпленням, вчаться контролювати ситуацію.
Ліплення з глини - корисно при вирішенні наступних проблем:
Агресія, дратівливість;
Невпевненість у собі;
Страхи, фобії, панічні атаки;
Неврози;
Депресії;
Внутрішня дисгармонія;
І багато інших.
Особливо ліплення корисна дітям, адже завдяки їй розвивається дрібна моторика, формуються такі якості, як посидючість, вміння концентрувати увагу, розвивається просторове мислення та уяву. Все це — в цікавій і захоплюючій для дитини формі!
Пластилін
В психологічному консультуванні поряд з глиною використовують кольоровий пластилін. Він має велику кількість відтінків, що дозволяє при роботі з почуттями та емоціями для кожної емоції і почуття вибрати колірну гамму. Роботу з пластиліном можна використовувати в казкотерапії. За допомогою пластиліну можна ліпити будь-яких казкових персонажів, свою казкову країну, свої страхи. На картоні створити картину "Мій життєвий шлях". Можна застосовувати мініатюрні іграшки, які використовують у пісочній терапії. У роботі можна відштовхуватися від розповіді дитини або дорослого клієнта, створювати метафори під ту чи іншу проблему.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.