Здавалка
Главная | Обратная связь

Становлення і розвиток психології як експериментальної науки



Завдання для модульного контролю

Експериментальна психологія як наука

Применение экспериментального метода к исследованию психических явлений в конце XIX в. сыграло решающую роль в становлении

психологии как самостоятельной науки и выделении ее из философии. В этот период вся научная психология была экспериментальной. В

дальнейшем в связи с накоплением психологических знаний произошла дифференциация научных областей психологии в соответствии с

предметом их изучения, а экспериментальная психология стала пониматься лишь как общее обозначение различных видов исследований

психических явлений посредством экспериментальных методов.

В современных психологических словарях и справочниках, определяющих понятие «экспериментальная психология», как правило, подчеркивается относительная несамостоятельность этой научной дисциплины и отсутствуют указания на ее предмет. Например, в наиболее авторитетном «Психологическом словаре» дается следующее определение:

«Экспериментальная психология – общее наименование областей и разделов психологии, в которых эффективно применяется метод лабораторного эксперимента»

 

Становлення і розвиток психології як експериментальної науки

найважливіші ідеї, що призвели до виникнення психології як самостійної експериментальної науки, були виголошені у XIX столітті. Так, Ч. Дарвін у відомій праці «Вираження емоцій у людини і тварини» (1872) порушив питання про можливість розглядання емоцій людини як наслідку тих подій, що виявилися корисними чи шкідливими для неї. Отже, саме з того часу, як підкреслюють дослідники, стала очевидно можливість експериментального дослідження причин і закономірностей пси­хічних явищ.

 

Психологічний експеримент (від лат. experimentum — проба, дослід) — метод психологічного дослідження, що ставить на меті встановлення каузальних (причинно-наслідкових) залежностей між явищами.

 

Поняття про експеримент

 

Здійснення експериментів у психології було започатковане ще в XVIII столітті. Як науковий напрям психології експериментальна психологія сформувалася в другій половині XIX століття. Вона ґрунтувалася на теоретичних засадах емпіричної психології та фактичних даних досліджень психофізіології органів чуття.

 

Представники експериментальної психології здебільшого вдавалися до емпіризму з його необізнаністю в питаннях філософії. З розвитком психології відпала потреба виокремлювати експериментальну психологію як самостійний напрям психологічної науки, оскільки експериментальний метод став загальновизнаним методом психологічного дослідження.

 

Психологічний експеримент - це спосіб почуттєво-предметної діяльності в науці, метод пізнання психічної реальності. Вивчення явищ психіки, свідомості і діяльності людини здійснюється в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах. Психологічний експеримент і є активним прийомом емпіричного пізнання.

 

Експеримент є одним із провідних методів у психології. Особливість його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких явище, яке привертає до себе увагу дослідника, виникає неодмінно й закономірно. Моделюючи певні умови, дослідник має можливість чітко визначати ті чинники, які діяли в момент виникнення та розвитку явища, з'ясувати причини, що його зумовили. Експеримент дає також можливість повторити дослід, якщо в цьому є потреба, задля нагромадження додаткових відомостей, обґрунтування отриманих результатів.

 

Розроблення і впровадження психологічного експерименту сприяли утвердженню психології як самостійної науки.

 

Існує три види психологічного експерименту - лабораторний, природний та експериментально-генетичний.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.