 |
|
РУХОМИЙ СКЛАД ДЛЯ ШВИДКІСНОГО ПАСАЖИРСЬКОГО РУХУ
ЛОКОМОТИВИ
7.1.1 Для обслуговування швидкісних пасажирських поїздів призначаються спеціально виділені і підготовлені локомотиви.
Для швидкостей руху до 160 км/год.: електровози - ЧС7 (постійний струм), ЧС8 (змінний струм); тепловози: - ТЕП70.
На момент розробки цієї Тимчасової інструкції (2002 рік), Укрзалізниця не має в експлуатації локомотивів, що можуть проводити швидкісні пасажирські поїзди із швидкостями 161+200 км/год. Тому, відповідні розділи по їх експлуатації та утриманню необхідно розробити додатково, з урахуванням вимог технічних паспортів заводів-виробників тих
моделей локомотивів, що будуть визначені для експлуатації в цьому діапазоні швидкостей.
Пробіг тепловозів від початку експлуатації або ремонтів капітальних КР-1, КР-2, поточного ПР-3 повинен бути не менше ніж пробіг, встановлений до поточного ремонту ПР-1, але не більше ніж 250 тис. км до ПР-3 при системі ремонтів без ПР-2 та 350 тис. км з виконанням ПР-2.
Пробіг електровозів від початку експлуатації або ремонтів капітальних КР-1, КР-2, поточного ПР-3 повинен бути не менше ніж пробіг, встановлений до поточного ремонту ПР-1, але не більше ніж 350 тис. км до ПР-3.
7.1.2 Нові локомотиви та локомотиви після ремонтів КР-1, КР-2, ПР-3, які видаються для швидкісного пасажирського руху, повинні бути оглянуті і прийняті комісією в складі: начальника локомотивного депо (голова), інженера з приймання локомотивів і машиніста-інструктора. При цьому повинно виконуватись обстеження працездатності основних вузлів та обладнання у відповідності з чинними інструкціями та технологічними процесами проведення ТО-2, ТО-3, ПР-1, ПР-2. Цикл поточних ремонтів повинен бути з обов'язковим ПР-2.
Локомотиви, що визнані комісією придатними для руху із швидкісними пасажирськими поїздами, повинні бути обкатані. Обкатка виконується на експлуатаційній дільниці у порядку, визначеному начальником залізниці і забезпечує пропуск окремого локомотива як швидкісного пасажирського поїзду, із додержанням вимог цієї Тимчасової інструкції. В процесі обкатки необхідно досягти максимальної швидкості, встановленої для даного типу локомотивів. При позитивних результатах обкатних поїздок комісія оформлює акт у 3-х примірниках на придатність локомотива для обслуговування швидкісних пасажирських поїздів. Один примірник акту постійно зберігається на локомотиві, вклеєний у журнал технічного стану форми ТУ-152, другий - у депо приписки локомотиву, третій - у службі локомотивного господарства залізниці.
Локомотиви, що обслуговують швидкісні пасажирські поїзди, після поточних ремонтів ПР-1 і ПР-2 приймаються комісією під головуванням заступника начальника локомотивного депо за участю інженера з приймання локомотивів і машиніста-інструктора. Після технічного обслуговування ТО-3 локомотиви приймаються комісією, яку очолює інженер з приймання локомотивів, за участю майстра і машиніста-інструктора. Після технічного обслуговування ТО-2 локомотив повинен бути особисто оглянутий майстром пункту технічного обслуговування. У цих випадках факт приймання відмічається у журналі форми ТУ-152.
Начальники локомотивних депо та їх заступники зобов'язані за графіком, що затверджений начальником служби локомотивного господарства, проводити перевірку технічного стану локомотивів, що видаються під швидкісні пасажирські поїзди після ТО-2.
Огляд і перевірка дії пристроїв АЛС, поїзного радіозв'язку та швидкостемірів повинні проводитись при кожній видачі локомотивів під
поїзди на контрольному пункті АЛС або на пункті технічного обслуговування локомотивів з відміткою в журналі форми ТУ-152.
7.1.3Технічний стан локомотивів, що обслуговують швидкісні пасажирські поїзди, під час випуску із капітальних ремонтів КР-1, КР-2, поточних ремонтів ПР-1, ПР-2, ПР-3 і технічного обслуговування ТО-2, ТО-3 повинен повністю задовольняти вимогам норм допусків та зносів, що відповідають даному виду ремонту та обслуговування. Технічний стан обладнання повинен контролюватися з використанням засобів технічного діагностування.
7.1.4При швидкості руху до 160 км/год. колісні пари повинні задовольняти вимогам "Інструкції з формування, ремонту та утриманню колісних пар тягового рухомого складу залізниць колії 1520 мм" і наступним додатковим вимогам:
· прокат бандажів повинен бути не більше ніж 5 мм, товщина гребенів - не більше ніж 33 мм і не менше ніж 28 мм, різниця прокату між лівим і правим колесами однієї колісної пари не повинні бути більше 1,5 мм;
· товщина бандажів електровозів не менше ніж 50 мм, тепловозів - 45 мм. Товщина ободу суцільнокатаних коліс не менше 40 мм;
· різниця діаметрів бандажів коліс по колу кочення у однієї колісної пари при обточуванні її з викочуванням та без викочування не більше 0,5 мм;
· різниця діаметрів бандажів (коліс) у комплекті колісних пар локомотива - не більше ніж 5 мм, в одному візку - не більше 3 мм;
· у паспорті локомотива повинні бути зазначені діаметри коліс по колу кочення кожної колісної пари при випуску його із капітального ремонту і ремонту ПР-3, а також після обточування колісних пар без викочування і одиночній їх заміні;
· допускається повзун (вибоїна) на поверхні кочення глибиною не більше 0,5 мм.
При швидкостях руху 161-200 км/год колісні пари локомотивів повинні задовольняти перерахованим вище вимогам, а також наступним додатковим:
· прокат по колу катання повинен бути не більше 2 мм;
· товщина ободу суцільнокатаних коліс не менше ніж 45 мм;
· повзуни не допускаються.
Усі щомісячні вимірювання колісних пар відповідно до "Інструкції з формування, ремонту та утриманню колісних пар тягового рухомого складу залізниць колії 1520 мм" реєструються в журналах ф.ТУ-28 і ТУ-152.
7.1.5Електровози ЧС7, ЧС8 повинні мати справне електричне гальмо. Технічний стан гальма необхідно перевіряти при ТО-2 і ТО-3 з використанням стендового обладнання або переносних засобів контролю.
При швидкостях руху до 160 км/год. з составами із пасажирських вагонів на візках типу «КВЗ-ЦНИИ», «КВЗ-ЦНИИ-М» з колодковим гальмом зарядний тиск у гальмовій магістралі локомотива при поїзному положенні ручки крана машиніста повинен бути в межах 0,55-0,56 МПа (5,5-5,6 кГс/см2).
7.1.6Локомотиви повинні бути обладнані:
· швидкостемірами із шкалою вимірювання не менше ніж 220 км/год.;
· поїзним радіозв'язком;
· радіозв'язком машиніста поїзного локомотива з начальником (механіком-бригадиром) пасажирського поїзда і помічником машиніста при виході його із кабіни;
· пристроями автоматичної локомотивної сигналізації безперервного типу з автостопом;
· системою автоматичного управління гальмуванням поїзда;
· електропневматичними гальмами;
· краном машиніста № 395 із випускним клапаном без м'якого гумового ущільнювача;
· швидкісним регулятором гальмового натиснення на кожній секції електровозів, який дозволяється не включати при забезпеченості гальмового натиснення поїзду відповідно до нормативів по гальмах до діючого графіку руху;
· гребеневими високо фосфористими чавунними колодками на тепловозах без включення швидкісного режиму;
· лобовими і бічними (вітровими) стеклами кабіни машиніста із високоміцного скла (на тепловозах допускається використання оргскла) і дзеркалами заднього огляду. Лобові стекла повинні мати електричне підігрівання;
· замком проти випадкового підйому струмоприймачів;
· пристроями для електричного опалення пасажирських вагонів;
· передні візки локомотивів повинні мати пристрої, що запобігають попадання під колеса сторонніх предметів;
· автозчепними пристроями, які повинні бути обладнані обмежувачами вертикальних переміщень;
· системою, яка забезпечує автоматичне виключення тягового режиму у разі застосування гальм, або порушення цілісності гальмівної магістралі;
7.1.7На електрорухомому складі повинні застосовуватися струмоприймачі з приведеною масою, рекомендовані значення якої подаються в таблиці 6.
Таблиця 6
| Об'єкт застосування струмоприймача | Рід струму | Найбільша приведена маса струмоприймача, кг |
| Електровоз, що працює на одному струмоприймачеві | Постійний | |
| Електровоз, що працює на двох струмоприймачах, електропоїзд | Постійний | |
| Електровоз або електропоїзд | Змінний |
Примітка: При оптимальному виборі демпфіруючих пристроїв та підресорювання контактних елементів (полозів), а також використання електричного запаралелювання робочих струмоприймачів допускається збільшення приведеної маси струмоприймачів на 20%.
7.1.8Швидкісний електрорухомий склад облаштовується наступними типами струмоприймачів:
· 28LS-1 - електровози змінного струму ЧС8;
· 17PP-2(5) - електровози постійного струму ЧС7.
7.1.9Конструкція підйомного механізму в робочому діапазоні струмоприймача повинна забезпечувати:
· при ударі струмозйомного вузла струмоприймача його довільне опускання;
· для струмоприймачів змінного струму середнє статичне натиснення 70 Н (7 кГс), при цьому активне (при підйомі) натиснення не нижче ніж 60 Н (6 кГс). Пасивне (при опусканні) - не вище 80 Н (8кГс);
· для струмоприймачів постійного струму ці показники відповідно: 90, 75 і 100 Н (9, 7,5 і 10 кГс).
Механізм струмоприймача повинен мати спроможність підвищення натиску на 20 Н (2 кГс) в осінньо-зимовий період експлуатації.
7.1.10Два рази на рік необхідно провадити регулювання швидкості підйому і опускання струмоприймачів на стоянці відповідно до діючих нормативів.
7.1.11Режими знімання навантажень струму на стоянці, при рушенні з місця і при русі повинні відповідати «Инструкции о порядке работьі токоприемников злектроподвижного состава».
7.1.12Технічне обслуговування локомотивів ТО-2, ТО-3 і ремонти ПР-1, ПР-2, ПР-3 повинні проводитися по розробленому начальником локомотивного депо і затвердженому начальником служби локомотивного господарства технологічному процесу. Обсяг обов'язкових робіт установлюється нормативними актами по обслуговуванню локомотивів Укрзалізниці, та відповідними інструкціями завода-виробника ЧС7, ЧС8, ДСЗ, ТЕП70; по обслуговуванню гальмового обладнання - "Інструкцією то експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України" і «Инструкцией по техническому обслуживанию, ремонту и испьітанию тормозного оборудования локомотивов и моторвагонного подвижного состава»; по обслуговуванню автозчіпного обладнання -"Інструкцією по ремонту і обслуговуванню автозчіпного пристрою рухомого складу залізниць України". Обсяг обов'язкових робіт для конкретних серій локомотивів затверджує начальник служби локомотивного господарства.
7.1.13При технічних оглядах і ремонті обов'язкова повна перевірка технічного стану обладнання з застосуванням засобів технічного діагностування. При цьому засоби технічної діагностики повинні пройти метрологічну атестацію відповідності і мати свідоцтва про атестацію.
7.1.14При технічному обслуговуванні ТО-2 особливо уважно повинні бути перевірені:
· рами візків - на виявлення тріщин у зварних швах і інших місцях;
· колісні пари - на виявлення тріщин видимих частин осей, центрів, бандажів, суцільнокатаних коліс;
· поверхні катання бандажних та суцільнокатаних коліс з метою виявлення тріщин, раковин, повзунів і інших дефектів;
· букси та буксові підшипники (по нагріванню);
· вузли та деталі буксового ресорного підвішування;
· гідродемпфери буксового і кузовного ресорного підвішування і вузли їхнього кріплення. Гідродемпфери, що мають витікання мастила, повинні бути замінені справними, перевіреними на стенді;
· люлечні болти, повідки, пружини і інші деталі кузовного ресорного підвішування;
· бічні опори кузова;
· тяговий редуктор, його підвіска і деталі тягової передачі;
· корпуси редукторів - на виявлення тріщин у зварних швах і інших місцях;
· підшипники тягової передачі (по нагріванню);
· заземлюючі пристрої і підведені до них проводи;
· вузли та деталі зчіпного пристрою локомотивів;
· кріплення тягових двигунів до рами візка;
· зчіпка між секціями, горизонтальні і вертикальні упори зчіпки між секціями електровозів ЧС8;
· кріплення прийомних котушок АЛС і антенних пристроїв радіозв'язку;
· запобіжні скоби, тросики та інші пристрої, що запобігають падінню обладнання на колію;
· наявність мастила в буксових направляючих, корпусах тягових редукторів, бічних опорах, ваннах шворня;
· стан і дія пневматичних і електропневматичних гальм;
· швидкісні регулятори гальмового натискання на електровозах;
· сповзання гальмових колодок з поверхні катання бандажів (коліс), що не допускаються;
· гальмова важільна передача і гальмові колодки (колодки товщиною менше ніж 25 мм повинні бути замінені);
· щітковий апарат, колектори і струмознімачі тягових двигунів, допоміжних машин, заземлюючі пристрої;
· підшипники тягових генераторів і електродвигунів (по нагріванню), групові перемикачі та їх контакторні елементи, електромагнітні і електропневматичні контактори, високовольтні контакторні елементи перемикачів ступенів, цілісність запобіжної мембрани перемикача ступенів;
· статичні перетворювачі та пристрої їхнього охолодження;
· контролери машиніста, проміжні контролери, захисна апаратура, головні і
· швидкодіючі вимикачі, реле;
· захист проти буксування;
· пристрої АЛС, поїзний радіозв'язок, радіозв'язок з начальником (механіком-бригадиром) пасажирського поїзду, швидкостеміри;
· джерела живлення ланцюгів управління;
· прожектор, електричні ланцюги освітлення і сигналізації;
· дахове обладнання та струмоприймачі зі зняттям характеристик;
· компресор і його з'єднання з електродвигуном;
· стан і кріплення лобових стекол, склоочисників;
· стан і наявність інвентарю та інструменту.
Перевіряється та регулюється робота пісочниць.
7.1.15При технічному обслуговуванні ТО-3 підлягають ретельній перевірці вузли, перелічені у пункті 7.1.14 цієї Тимчасової інструкції. Крім того, повинні перевірятися буксові підшипники і підшипники редуктора при вивішених колісних парах, що обертаються, з використанням засобів і методів вібродіагностування.
7.1.16При поточному ремонті ПР-1 підлягають ретельній перевірці вузли, перелічені у пунктах 7.1.14 і 7.1.15 цієї Тимчасової інструкції. Крім того, повинні виконуватись:
·зняття з локомотивів гідродемпферів з їх ревізією і перевіркою на стенді до швидкостей 0,6 м/с (виконується через ПР-1). До розробки та оснащення депо відповідним стендом перевірку допускається виконувати із швидкостями переміщення штоку до 0,1 м/с;
· перевірка стану корпусів редукторів та аналіз у них мастила;
· перевірка роботи групового перемикача, перемикача ступенів, проміжного контролера із контролем розгортки;
· перевірка кріплення шворнів кузова і шворня зчіпки між секціями.
При ПР-1 необхідно проводити корегування розміру діаметра круга
катання коліс, що вводиться у електронний швидкостемір за даними вимірювань.
7.1.17При поточному ремонті ПР-2 крім робіт по пунктах 7.1.14, 7.1.15,7.1.16 цієї Тимчасової інструкції, повинні виконуватись:
·зовнішній огляд буксового підшипника;
·визначення стану мастила, із зняттям буксової кришки і пружного осьового упору;
·додавання необхідної кількості мастила, в разі потреби, відповідно до вимог «Инструкции по содержанию и ремонту узлов с подшипниками качения локомотивов и моторвагонного подвижного состава» та «Инструкции по применению смазочных масел на локомотивах и моторвагонном подвижном составе».
7.1.18При поточному ремонті ПР-3 додатково до правил деповського ремонту необхідно виконати:
· підбір по характеристиках пружин первинного та вторинного підвішування;
· підбір тягових двигунів по класу комутації (0.5 - 1.0).
7.1.19Після виконання технічного обслуговування ТО-2, ТО-3 електровоз повинний бути перевірений під високою напругою.
Після поточних ремонтів ПР-1 і ПР-2 проводиться обкатка локомотивів зі звичайними, не швидкісними поїздами.
7.1.20На локомотиви швидкісних пасажирських поїздів повинні призначатися локомотивні бригади із числа машиністів першого та другого класу кваліфікації і помічників машиністів з правом керування локомотивом. Вони повинні мати досвід обслуговування швидких та пасажирських поїздів, пройти профвідбір і медосвідоцтво для роботи з інтенсивними технологіями.
Зміни в складі локомотивних бригад, що обслуговують швидкісні пасажирські поїзди, можуть допускатися, як виключення, тільки по наказу начальника локомотивного депо.
Списки локомотивних бригад, що обслуговують рух швидкісних пасажирських поїздів, повинні переглядатися начальником локомотивного депо двічі на рік та затверджуватись начальником служби локомотивного господарства.
7.1.2.1 При прийманні - здачі локомотива в основному депо, в пунктах обороту, у пунктах зміни локомотивних бригад, а також на шляху прямування на зупинках локомотивна бригада зобов'язана звернути особливу увагу на стан: колісних пар, підшипників букс і редуктора (по нагріванню), підвіски тягових двигунів і редуктора, деталей тягової передачі, гідравлічних амортизаторів, деталей кріплення котушок АЛС, гальмової важільної передачі і ресорного підвішування.
.1.2.2Перевірка параметрів струмоприймачів проводиться в депо і на пунктах технічного обслуговування на відповідність їх паспортним даним.
Огляд струмоприймачів проводиться спеціально виділеними працівниками локомотивного депо. Огляд провадиться комісійно працівниками локомотивного депо і дистанції електропостачання - щотижня.
Одночасно з оглядом вимірюється максимальне та мінімальне статичне натиснення на контактний провід у діапазоні робочої висоти, при цьому повинен проводитись огляд стану полозів, кареток і пристроїв для амортизації (при їх наявності).
Різниця між активною і пасивною складовими натискання (відповідно при підйомі і спусканні струмоприймача) повинна бути не більше 25 Н (2,5 кГс) для струмоприймачів 17РР-2(5) та не більше ніж 20 Н (2 кГс) для струмоприймачів інших серій.
.1.2.3Машиніст зобов'язаний після прибуття в депо чи пункт огляду, при постановці локомотиву на технічне обслуговування або плановий ремонт, крім запису у журнал ТУ-152 і ТУ-28, доповісти майстру пункту технічного обслуговування (цеху періодичного ремонту) про стан локомотива і виявлені у шляху прямування несправності.
ВАГОНИ
7.2.1 Склад швидкісних поїздів формується із суцільнометалевих пасажирських вагонів з терміном експлуатації не більше, ніж 12 років:
· для швидкостей 141-160 км/год. на візках типу «КВЗ-ЦНИИ» та «КВЗ-ЦНИИ-М»;
· для швидкостей 161-200 км/год. - на візках спеціальної конструкції з дисковим гальмом та магніто-рейковим гальмом і протиюзовим пристроєм.
7.2.2Візки вагонів повинні мати номери, які відповідають номеру вагона.
7.2.3Вагони повинні бути обладнані централізованим електропостачанням (ЦЕП), системою кондиціювання повітря, пожежною сигналізацією і засобами пожежегасіння, сигналізацією контролю нагрівання букс (СКНБ), радіостанціями для внутрішнього поїзного радіозв'язку, установкою поїзного радіомовлення. Допускається обладнувати вагони магістраллю для підключення пристроїв екстреного зв'язку "провідник- штабний вагон" згідно вимог "Норм пожежної безпеки для пасажирських вагонів". Вагон з радіокупе (штабний) повинен мати радіостанцію для зв'язку начальника поїзда з машиністом локомотива.
Електрощит обладнується установкою пожежегасіння або самоспрацьовуючим вогнегасником. Поїзд повинен бути укомплектований трьома протигазами типу УІП-1.
7.2.4 До складу швидкісних поїздів, що прямують зі швидкостями до 160 км/год., як виняток, допускається разова постановка службово-технічних вагонів, що задовольняють вимогам цієї Тимчасової інструкції, але мають автономне електропостачання, генераторні приводи від вісі колісної пари ЕЮК-160-1М, ВБА-32-4, ТК-2. Вагони з приводом типу ТК-2 від торця вісі колісної пари повинні бути з зубчатою фіксацією вузла кріплення ведучого шківа і мати додаткову запобіжну скобу у підвісці генератора, або конструкцію кріплення генератора з обпиранням на кронштейни візка.
7.2.5Порядок прямування швидкісних пасажирських поїздів, до складу яких включаються вагони інших держав, установлюється відповідними нормативними актами Укрзалізниці.
7.2.6Технічний стан вагонів швидкісних пасажирських поїздів після їх випуску з планових видів ремонту та технічного обслуговування повинні повністю відповідати встановленим нормативною документацією нормам допусків та зносів, що відповідають виду ремонту чи обслуговування, який виконується. Технічний стан електричного обладнання, обладнання систем кондиціювання повітря вагонів та гальмове обладнання повинні контролюватися з використанням засобів технічного діагностування.
7.2.7При швидкості руху 141-200 км/год. повинні використовуватись колісні пари по «ГОСТ 4835-80», типу РУ-і-950 з осями типу РУ-1, РУ-1Ш- 950 з осями типу РУ-1Ш з чотирма різьбовими отворами під болти М20.
7.2.8Колісні пари повинні відповідати вимогам «ГОСТ 4835-80», технічних вимог «Колесные пары с буксовыми узлами на подшипниках качения», «Инструкции по осмотру, освидетельсгвованию, ремонту и формированию вагонных колесных пар», «Инструктивным указаниям по зксплуатации и ремонту вагонных букс с роликовими подшипниками» та наступним додатковим вимогам:
7.2.8.1Осі повинні бути точені та накатані по всій довжині.
7.2.8.2Колісні пари повинні проходити динамічне балансування згідно до вимог «ТУ 24.05.816.-82» та «ГОСТ 4835-80».
7.2.8.3Колісні пари повинні комплектуватися буксами з циліндричними або спеціальними підшипниками, конструкція яких дозволена до використання Укрзалізницею.
Циліндричні підшипники повинні мати зовнішній діаметр 250 мм з умовним позначенням 36-232726 Л4М, 36-42726 Л4М та 36-232726 Е2М, 36- 42726 Е2М (внутрішні кільця повинні бути виготовлені із сталі марки ШХ4 регламентованого гартування). Допускається постановка підшипників з позначеннями 30-232726 Л4М , 30-42726 Л4М та 30-232726 Е2М, 30-42726 Е2М.
Радіальний зазор підшипників у вільному стані 0,13-0,25 мм, безпосередньо на шийці осі не менше ніж 0,08 мм. Інші вимоги перелічені в інструкції «№3-ЦВРК».
7.2.8.4Товщина гребенів коліс:
·в експлуатації - не менше ніж ЗО мм;
·при випуску з поточного відчіпного ремонту - не менше 31 мм;
·при випуску з усіх видів капітального і деповського ремонтів - не менше 32 мм.
7.2.8.5Товщина ободів коліс:
·в експлуатації не менше ніж 40 мм;
·при випуску з поточного відчіпного ремонту - не менше 42 мм;
·при випуску з деповського ремонту - не менше ніж 45 мм;
·при випуску з капітального ремонту - не менше ніж 55 мм.
7.2.8.6Рівномірний прокат всіх колісних пар при випуску із капітального і деповського ремонтів повинний бути нульовим, із поточного відчіпного ремонту - не більше 3 мм, в експлуатації - не більше 5 мм.
7.2.8.7Нерівномірний прокат колісних пар:
·при відправлені з пунктів формування й обороту:
а) для швидкостей 141-160 км/год. - не більше 1 мм, редукторних колісних пар - не більше 0,5 мм;
b) для швидкостей 161-200 км/год. - не більше 0,5 мм;
·при випуску вагонів з поточного відчіпного ремонту у колісних пар що не викочуються з-під вагону:
а) для швидкостей 141-160 км/год. - не більше 1 мм;
b) для швидкостей 161-200 км/год. - не більше 0,5 мм,
·при випуску вагонів з поточного відчіпного ремонту у тих колісних пар, що підкочуються під вагон:
а) для швидкостей 141-160 км/год. - не більше 0,5 мм;
b) для швидкостей 161-200 км/год. - не більше 0,3 мм;
7.2.8.8Повзуни та навари на поверхні кочення коліс, при відправці вагонів із пункту формування і обороту, не допускаються.
7.2.8.9 При виявленні, на шляху прямування поїзду, повзуна глибиною 0.5-1,0 мм, дозволяється такий вагон, без відчеплення від поїзда, довести зі 35
швидкістю не більше 140 км/год. до найближчого ПТО, що має обладнання для заміни колісних пар. При виявлені повзуна глибиною більше 1,0 мм - керуватися вимогами пункту 10.3 ПТЕ.
7.2.8.10 Відповідно до «Инструктивньїх указаний по зксплуатации и ремонту вагонньїх букс с роликовьіми подшипниками» на правих верхніх болтах закріпляючої кришки букси правої шийки вісі колісних пар, що відповідають цим вимогам, додатково повинна встановлюватись бирка, на якій для швидкостей руху до 160 км/год. і до 200 км/год. повинно бути вибите відповідно: "160 км/год." і "200 км/год.".
Після заміни внутрішніх кілець і встановлення нових із сталі ШХ4 вагонне депо (ЛВЧД), вагоноремонтний завод (ВРЗ) наносять дату встановлення внутрішніх кілець, умовний номер підприємства. Бирка повинна зберігатися на весь період експлуатації вагонів із зазначеними швидкостями.
При повній ревізії букс колісних пар слід встановлювати тільки нові підшипники, що пройшли 100% вхідний контроль. Внутрішні кільця, які не підлягають заміні в умовах депо, залишаються на шийці вісі.
7.2.9Гальмове обладнання для швидкостей 141+200 км/год. повинно мати:
· електропневматичне гальмо з повітророзподільником 292.001 та електричним повітророзподільником 350.000;
· протиюзовий пристрій (у вагонів з дисковим гальмом);
· важільну передачу, з автоматичним регулятором, необхідні підтримуючі та запобіжні пристрої від падіння деталей на колію, чеки гальмових колодок, що виготовлені відповідно до ГОСТ 1203-75 із клеймом заводу-виробника, закріплені шплінтом, що встановлений у верхню частину гальмового башмака. Шарнірні з'єднання важільної передачі повинні бути обладнані втулками, виготовленими відповідно до Технічних умов «Втулки из порошкового легированного материала»;
· трійник 573П повітряної магістралі;
· гальмові композиційні колодки шифру типу ТИИР-303, ТИИР-308 на усіх осях, за винятком редукторних колісних пар, де встановлюються чавуні колодки з металевим каркасом.
7.2.10Автозчепний пристрій вагонів для швидкостей 141+160 км/год повинен задовольняти "Інструкції по ремонту і обслуговуванню автозчіпного пристрою рухомого складу залізниць України" і крім цього:
· бути обладнаним обмежувачем вертикальних переміщень по кресленню 518.01.009-2;
· мати гумометалеві поглинаючі апарати типу Р-2П, або еластомірні типу СПУ-2 з ударними розетками, що забезпечують хід 70+5 мм, або Р-5П з ударними розетками, що забезпечують хід апарата не менше 90 мм;
· мати центруючі балочки жорсткого типу по кресленню 2.12.70.03.
7.2.11Вагони для швидкостей 141+160 км/год. повинні бути обладнані однотипними важкими буферами з заневоленою пружиною по кресленню 7.13.50.00-4СБ та балонами гумового суфле.
7.2.12Автозчепний пристрій вагонів для швидкостей 161-200 км/год. повинен:
·мати автозчеплення жорсткого типу, що виключає можливість відносних переміщень зчеплених автозчеплень у вертикальній площині;
·мати пристрій, що центрує, з еластичною опорою хвостовика автозчеплення;
·мати гумово металевий поглинаючий апарат типу Р-5П;
·мати передній упор і ударну розетку, що забезпечують можливість установки пристрою, що центрує, як для автозчеплення жорсткого типу, так і для серійних пристроїв по кресленню 518.00.020-0 і 2.12.70.03, і допускати максимальний хід поглинаючого апарату не менше 100 мм;
·мати розчіпний привід, що запобігає розчеплення автозчеплень при їхньому зламі, при втраті клина тягового хомута чи в інших випадках, коли одне з автозчеплень утримується на іншому (справному) за рахунок обмежувача вертикальних переміщень;
·забезпечувати можливість його заміни на серійний автозчіпний пристрій СА-3 нежорсткого типу чи напівжорсткого типу з балочкою жорсткого типу, що центрує, по кресленню 2.12.70.03;
·буфери повинні забезпечувати повний хід не менше ніж 198 мм і сумарне зусилля розпору буферів та пружних площадок при зчеплених автозчепках 20+2 кН (2+0,2 тс).
7.2.13Гідравлічні гасителі коливань повинні бути двосторонньої дії з ходом поршня не менше 190 мм. Допускається використання інших гідравлічних пристроїв, коефіцієнти демпфірування яких повинні задовольняти вимогам норм Укрзалізниці.
7.2.14Скло вагонних вікон повинне відповідати вимогам конструкторської документації і «ГОСТ 5727-88»; товщина скла - не менше ніж 5+0,5 мм.
7.2.15Очищення повітря, що подається вентиляційною системою, повинне бути двоступінчасте з використанням інерційних, працюючих за принципом самоочищення фільтрів (перша ступінь) і контактних масляних фільтрів, що використовуються в звичайних вагонах серійного будування (друга ступінь). При цьому регенерація масляних фільтрів повинна провадитися один раз на місяць. В випадку, коли інерційні, працюючі за принципом самоочищення фільтри не будуть встановлені, то регенерацію масляних фільтрів проводити після кожного рейсу.
7.2.1.6Для виключення задування холодного повітря, снігу та пилу необхідно забезпечити підвищену герметичність пасажирського салону і тамбурів вагонів швидкісних пасажирських поїздів.
7.2.17 Технічне обслуговування складів швидкісних пасажирських поїздів проводиться спеціальними бригадами на станціях формування та обороту, згідно з технологічним процесом, який затверджує начальник залізниці. Технічне обслуговування повинно виконуватись на спеціально виділених коліях, що обладнані оглядовими канавами для забезпечення вільного доступу до ходових частин та підвагонного обладнання.
Норми часу на технічне обслуговування та підготовку вагонів в рейс по пунктах обороту визначати в залежності від довжини поїзду і тільки після проведення хронометражу часу виконання цих робіт. Після проведення технічного обслуговування та екіпірування, призначені наказом по підприємству відповідальні по видах виконаних робіт, повинні розписуватись у спеціальному журналі про готовність вагонів в рейс.
7.2.18 У пунктах формування швидкісних поїздів повинен провадитись огляд вагонного електрообладнання, приводу генератора, систем кондиціювання повітря та іншого обладнання в обсязі ТО-1 ,ТО-2 згідно вимог "Керівництва з технічного обслуговування пасажирських вагонів". Крім того, в пунктах формування та обороту при проведені всіх видів огляду особливу увагу приділяти стану:
· колісних пар і буксових вузлів;
· рам візків, поздовжніх повідків та ковзунів;
· вузлів і деталей центрального та буксового підвішування;
· гідравлічних гасителів коливань (при виявлені течі і інших несправностей гідравлічні гасителі коливань повинні бути замінені на справні);
· приводів генераторів;
· буферних пристроїв, перехідних площадок, рам суфле, автозчепного і гальмового обладнання;
· системи контролю нагрівання букс;
· запобіжних пристроїв підвагонного обладнання;
· кріплення стекол, віконних рам, дверей, флюгар і іншого навісного обладнання;
· зовнішнього вигляду вагонів.
7.2.19При відправлені швидкісних поїздів із пунктів формування і обороту різниця по висоті між осями автозчеплень сусідніх вагонів повйнна бути не більше ніж 50 мм. Перед кожним рейсом автозчеплення перевіряється згідно до вимог Інструкції №ЦВ-ЦЛ-ЦТ-0014.
7.2.20Технічне обслуговування гальмового обладнання вагонів повинно проводитись відповідно до "Інструкції по ремонту гальмівного обладнання вагонів" та "Інструкції по експлуатації гальм рухомого складу йа залізницях України" і наступними доповненнями:
·технічне обслуговування гальмового обладнання пасажирських вагонів виконувати по пунктах формування і обороту від стаціонарних пристроїв чи локомотива не менше ніж трьома оглядачами, забезпечених засобами радіозв'язку;
·випробування електропневматичного гальма (ЕРГ) по пунктах формування і обороту проводити в загальмованому стані, в положенні перекриши, впродовж 5 хвилин;
·технічне обслуговування і ремонт дискових гальм проводиться згідно з технічною документацією заводів-виготовлювачів;
·при технічному обслуговуванні і ремонті колодкових гальм: дозволяється використовувати тільки композиційні колодки шифру ТИИР-
303, ТИИР-308 із теплопровідного матеріалу; при постановці і заміні колодок звертати особливу увагу на стан гальмових башмаків і фіксаторів. Шарнірні з'єднання гальмової важільної передачі змазувати мастилом для вісей по «ГОСТ 610-72».
· при деповському і капітальному ремонтах вагонів на візках типу «КВЗ-ЦНИИ» і «КВЗ-ЦНИИ-М» з колодковим гальмом для швидкостей руху 141+160 км/год. провадити суцільну заміну валиків і втулок важільної передачі візків вагонів незалежно від їх стану на нові валики і втулки;
· при технічному обслуговувані, експлуатації, ремонті і випробуванні гальмового обладнання пасажирських вагонів на візках типу «КВЗ-ЦНИИ» і «КВЗ-ЦНИИ-М» з колодковим гальмом для швидкостей руху 141-160 км/год. величина зарядного тиску в магістральному резервуарі стенду і магістралі вагона повинна бути 0,55-0,56 МПа (5,5-5,6 кГс/см2), величина тиску в гальмовому циліндрі при повному службовому гальмуванні може скласти 0,44-0,46 МПа (4,4-4,6 кГс/см2);
· в пунктах формування і обороту, а також при деповському і капітальному ремонтах регулювати вихід штоків гальмових циліндрів вагонів на візках типу «КВЗ-ЦНИИ» і «КВЗ-ЦНИИ-М» з колодковим гальмом на величину 155-160 мм при повному службовому гальмуванні з установкою упору приводу впритул до корпусу автоматичного регулятора гальмової важільної передачі.
Не допускається в зимовий період відправлення поїзда при наявності обмерзання рухомих з'єднань важільної передачі та наявності льоду на колодках.
7.2.21 Начальники вагонних депо, ділянок, пасажирських господарств залізниць чи їхні заступники не рідше одного разу на тиждень повинні особисто перевіряти в пунктах формування і обороту організацію технічного обслуговування і якість підготовки в рейс вагонів швидкісних поїздів, а також технічний стан пристроїв і стендів їхньої діагностики. Результати перевірки повинні відмічатися у журналі встановленої форми.
7.2.22 Вагони для швидкостей руху 141-160 км/год. повинні проходити єдину технічну ревізію (ТО-3) через кожні три місяці з обов'язковим підніманням, викочуванням візків, прокаткою їх, очищенням, ретельним оглядом і обмірюванням відповідальних деталей.
Особливу увагу необхідно звертати: на стан запобіжних елементів, ковзунів, буферів, зазорів в шарнірних з'єднаннях важільної передачі, рухомих елементів фартухів перехідних площадок; на відповідність положення валиків в отворах важільної передачі візка діаметрам колісних пар згідно з таблицею №7 "Інструкції по ремонту гальмівного обладнання вагонів".
При цьому проводиться ревізія автогальм, проміжна ревізія роликових букс, електрообладнання, приводу генератора, установок для кондиціонування повітря, перевірка на стенді характеристик гідравлічних гасителів коливань і огляд автозчепу з перевіркою товщини замикаючої робочої частини замка, довжини малого зуба і відстані проміж ударною
стінкою зіву і тяговою поверхнею великого зуба, дію механізму зчеплення (перевіряється відповідними шаблонами), згідно до вимог "Інструкції з ремонту і обслуговування автозчіпного приводу" ЦВ-ЦЛ-ЦТ-0014.
Висота поздовжньої вісі автозчеплення над рівнем верха головки рейки повинна бути не більше 1080 мм і не менше 1020 мм.
Приймання вагонів після проведення ТО-3 проводять інженер з приймання вагонів і начальник вагонного депо або особа, що виконує обов'язки начальника депо.
Приймання вагонів швидкісних пасажирських поїздів на вагоноремонтних заводах проводиться комісією, згідно затвердженого Укрзалізницею положення.
7.2.23Щомісячно в пунктах формування повинні провадитися: зовнішній огляд автозчеплення з розчепленням вагонів і перевірка її шаблонами 940Р, 893Р; виміри підвищення противаги утримувача замка над поличкою запобіжника від самостійного розчеплення, що повинне бути не менше 11 мм (способом по п.3.5 інструкції ЦВ-ЦЛ-ЦТ-0014), а також огляд перехідних площадок, буферних пристроїв і гумових суфле.
7.2.24При направленні для планового ремонту на заводи вагонів швидкісних поїздів пункт приписки вагонів у супроводжуючому листі форми ВУ-26 повинен зробити відповідний запис: "Вагон призначений для прямування із швидкістю 160 (200) км/год.".
7.2.25На всіх вагонах, які відповідають вимогам цієї Тимчасової інструкції, на обох сторонах нижньої панелі котлового кінця вагона, на відстані одного метра від знака "домкрат" убік середини вагона, вагонобудівними, вагоноремонтними заводами чи ВЧД повинен ставитися трафарет за зразком "160 км/год. чи 200 км/год. 531 УІІ-02" (531-умовний номер пункту, що поставив трафарет, УІІ-02 - місяць і рік).
7.2.26Технічне обслуговування вагонів швидкісних поїздів на станціях, де графіком передбачена стоянка, проводиться відповідно до затверджених технологічних процесів. Крім того на станціях, де розташовані контрольні пости і пости безпеки, поїзд повинний бути оглянутий на ходу ( у нічний час з використанням прожекторів).
7.2.27При русі поїзда вікна вагонів повинні бути закриті наглухо.
7.2.28Не допускається включення до складу поїзда вагонів з несправними системами примусової вентиляції, кондиціонування повітря, приладами СКНБ, пожежної сигналізації і пожежегасіння.
7.2.29Обслуговування вагонів у швидкісних поїздах здійснюється поїзною бригадою, бригадами вагонів-ресторанів і вагонів-дизель- електростанцій, що складаються з працівників, що мають стаж роботи не менше двох років (начальник поїзда не менше трьох) і відповідне посвідчення на право обслуговування вагонів швидкісних поїздів. Свідоцтво видається відповідним учбовим закладом після здачі іспитів. Перевірка знань проводиться один раз на рік у комісії під головуванням начальника пасажирської служби залізниці.
7.2.30 При спрацьовуванні приладів СКНБ чи при виявленні іншої несправності вагона, що загрожує безпеці руху і пасажирів, працівник поїзної бригади або бригади вагона - ресторану, вагона-дизель-електростанції негайно особисто або по радіостанції повідомляє про це начальника поїзда, який по радіозв'язку передає машиністу локомотива повідомлення про необхідність негайної зупинки поїзда. Якщо передати таке повідомлення машиністу локомотива не видається можливим (несправний внутрішній радіозв'язок), поїзд може бути зупинений стоп-краном одним із указаних робітників.
У випадку виникнення пожежі поїзд негайно зупиняється у порядку, що визначається нормативними документами Укрзалізниці.
7.2.30Вагони для швидкісного руху пасажирських поїздів (141-160 км/год.), крім службово-технічних, підлягають капітальному ремонту (КР-1) один раз у чотири роки і деповському (ДР) - один раз у шість місяців.
7.2.31Вимоги, зазначенні в розділі 7.2 цієї Тимчасової інструкції, повинні виконуватись при будівництві всіх нових пасажирських вагонів і при виконанні планових видів ремонту.
Система технічного обслуговування і ремонту пасажирських вагонів для швидкісних пасажирських поїздів (16Н200 км/год.) повинна бути приведена у відповідність з технічною документацією заводу-виготовлювача.