 |
|
Позитивні характеристики благополучних сімейних відносин.
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………..…3
1. Позитивні характеристики благополучних сімейних відносин…………..4
2. Рівні психологічного здоров’я сім’ї………………………………………...7
3. Подібність сімейних цінностей. Особливості їх вияву……………………..10
Висновок……………………………………………………………………..…...14
Література ……………………………………………………………………….15
Вступ
Сучасний світ через свою складність, динамічність та суперечливість створює різноманітні проблеми для людини і владно втручається в її особистісний простір. Соціально-технологічний прогрес спричиняє зростання негативного впливу на особистість інформаційних потоків; збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень; загострення екзистенціонального почуття страху, невпевненості, розгубленості та розчарування. Усе це негативно позначається на здоров’ї людини загалом і на психічному здоров’ї, зокрема. З урахуванням того, що людське життя є найвищою суспільною цінністю, перед людством постає низка завдань, серед яких найважливішим є вирішення проблеми збереження здоров’я людини, причому не тільки фізичного, а й психічного.
Сучасна сім’я є найважливішим соціальним середовищем формування особистості й основним інститутом психологічної підтримки й виховання, що відповідають не тільки за соціальне відтворення населення, але й за відтворення певного способу життя, напряму думок і відносин. Тому суспільство зацікавлене в міцній, духовно й морально здоровій сім’ї, а отже, у цьому сенсі благополучній. Найважливішою інтегральною характеристикою такої сім’ї є її психологічне здоров’я. Здоров’я сім’ї визначається благополуччям її членів і виявляється у фундаментальній здатності до стійкого, гармонійного розвитку й забезпеченням високої якості життя кожного й сім’ї в цілому.
Проблема здоров’я активно розроблялася такими відомими філософами, культурологами, психологами – В. Казначеєвим, В. Климовою, В. Скуміним, Є. Спірним, І. Фроловим, В. Леві, А. Маслоу. Не можна залишити поза увагою роботи М. Амосова, Г. Апанасенка, I. Аршавського, В. Волкова, Т. Данилюк, Л. Звиняковського, М.Саричева, що присвячені медико-біологічним особливостям зміцнення здоров’я.
Позитивні характеристики благополучних сімейних відносин.
Такі вчені, як В. Бобрицька, М. Болотова, Є. Булич, Е. Бєлік, М. Гончаренко, М. Гриньова, I. Муравов, присвятили свої праці валеології – науці про здоров’я людини. Важливе значення та неабиякий інтерес мають дисертаційні дослідження сучасних педагогів: В. Горащук, А. Дубогай, С. Кириленко, С. Лапаєнко, С. Свириденко, С. Тищенко, Н. Хамської, В. Шахненко, у яких розкриваються різні аспекти формування культури здоров’я та здорового способу життя.
Велику цінність становлять фундаментальні роботи з соціальної педагогіки І. Звєрєвої, А. Капської, Л. Коваль, О. Кузьменко, Л. Лавриненко, В.Оржеховської, С. Харченка.
Серед дослідників, які розробляли ці питання в особливих умовах діяльності особистості (військовослужбовців, працівників МВС та інших), були: І. Рудой, О. Сергієнко, М. Королюк, М. Грінцов, В. Гічун, М. Дорошенко, М. Корольчук, В. Крайнюк, А. Косенко, Т. Кочергіна, Є. Потапчук.
Багато науковців намагалися дати визначення поняттю “здоров’я”. Серед них можна виділити Ю. Лісіцина, І. Брахмана, Є. Кудрявцева, Г. Апанасенко, Д. Венедиктова, Т. Бойченко.
Аналіз результатів наукових досліджень стосовно психічного здоров’я особистості дозволяє стверджувати, що зацікавленість цією проблемою досить велика. Проте вищезазначені дослідження не вичерпують усіх питань щодо збереження психологічного здоров’я сім’ї.
Згідно з твердженням Платона, здоров’я виражається в пропорційному співвідношенні духовного та тілесного. Здоров’я є необхідною умовою продуктивної, активної, креативної життєдіяльності людини. Вагомі порушення в цій сфері людини можуть призвести до змін у професійному, міжособистісному житті, вплинути на його спосіб і навіть поставити під загрозу цілісність особистості.
Американський психолог К. Роджерс виділяв такі позитивні характеристики благополучних сімейних відносин, як відданість і співробітництво, спілкування й відкрите самовираження, гнучкість відносин, самостійність, постійне прагнення партнерів до збереження сім’ї, прагнення у важку хвилину до емоційного єднання й згуртованості, спільне переживання радості в сім’ї, підтримуюча поведінка членів сім’ї один до одного (люди дивляться один на одного, а не крізь один одного), щирість і природність у відносинах один з одним. Відомо, що насолодження життям припускає наявність здоров’я, а в сім’ї – психологічного здоров’я сім’ї.
Безумовно, у сімейних стосунках неминучі суперечності, тому що подружжя може значно різнитися за характерами, рівнем емоційної культури, інтересами та духовними запитами. Напруженість у сімейних стосунках може виникати з приводу виховання дітей, використання сімейного бюджету, розподілу обов’язків щодо домашнього господарства тощо. Її подоланню сприяє дотримання моральних устоїв: поблажливість, терпимість, прагнення досягати взаєморозуміння, боязнь утратити один одного.
Основні положення концепції психологічного здоров’я викладено в багатьох сучасних дослідженнях. За Р. Баєвським, здоров’я — це можливість організму людини адаптуватися до змін навколишнього середовища на основі біологічної, психологічної та соціальної суті людини [1].
А. Катков зосереджує свою увагу на теоретичних та практичних методах формування психічного здоров’я через формування здорового способу життя [3]. Цей факт має для нас важливе значення, оскільки ми вбачали психічне здоров’я основою здорового способу життя, а не навпаки. Учений же довів, що через здоровий спосіб життя можна досягти психічної рівноваги.
На думку А. Каткова, категорія “здоров’я” носить інтегральний характер і складається з трьох складових: соматичного, психічного й психологічного здоров’я. Ці поняття взаємозалежні й взаємообумовлені. Соматичне (тілесне) здоров’я характеризується повнотою забезпечення енергетики психічних процесів, а психічне (душевне) здоров’я – здатністю усвідомлення себе у взаємодії з навколишніми. Але повноцінне існування людини немислиме без критичного осмислення й пошуку свого власного шляху в цьому світі, що відображає сутність психологічного (духовного) здоров’я.
3 точки зору психології, душевне здоров’я — це насамперед гармонія людини не тільки з навколишнім світом, гармонія в міжособистісних стосунках, а гармонія внутрішня. Якщо порушується міжособистісний зв’язок, то причина цього є саме у внутрішній дисгармонії. У цьому разі зусилля та робота психолога спрямовані на перебудову системи стосунків людини, яка опинилася в цій ситуації і страждає, при вирішенні внутрішнього конфлікту її поведінка змінюється на краще.
У вітчизняній психології великий внесок щодо порушення питань з психології здоров’я зробив академік В. Бехтерев. У своїх виступах та публікаціях він стверджував, що боротьба за свободу особистості є одночасно й боротьбою за її здоров’я, її нормальний розвиток. У доповіді “Особистість та умови її розвитку і здоров’я” В. Бехтерев зазначав, що на особистість впливає як спадковість, тобто біологічний (генетичний) фактор, так і виховання, тобто соціальний фактор. Людина навіть зі сприятливою спадковістю та життєвими умовами може бути нездоровою внаслідок негативного впливу виховання, виховних умов, у яких вона перебувала в ранньому дитинстві [2].