Главная | Обратная связь

Подібність сімейних цінностей. Особливості їх вияву.

До основних критеріїв психологічного здоров’я сім’ї B. Торохтій відносить подібність сімейних цінностей, функціонально-рольову погодженість, соціально-рольову адекватність у сім’ї, емоційну задоволеність, адаптивність у мікросоціальних відносинах, спрямованість на сімейне довголіття [9]. Розглянемо особливості їх вияву.

1. Подібність сімейних цінностей відображає збіг, орієнтовну єдність поглядів, відносин членів сім’ї до загальнолюдських норм, правил, принципів формування, розвитку й функціонування сім’ї як малої соціальної групи. У цей час у динаміці цього показника спостерігаються дві тенденції. Перша – поляризація ціннісних орієнтацій серед членів сім’ї, як правило, батьків і дітей. Друга – деформація сімейних цінностей і поява відмінних від традиційних цілей, ідеалів, інтересів і переконань членів сім’ї. Кожна із цих тенденцій впливає на психологічне здоров’я сім’ї.

2. Функціонально-рольова погодженість являє собою динамічний показник психологічного здоров’я сім’ї й відображає рівень розвитку таких соціальнопсихологічних механізмів внутрісімейної взаємодії, як взаєморозуміння, взаємодопомога, взаємодовіра, взаємотерпіння між членами сім’ї. Цей показник припускає високий ступінь синхронності дій членів сім’ї, що самостійно включаються в реалізацію тієї або іншої функції в силу її доцільності й необхідності для всієї сім’ї. Тісний взаємозв’язок і взаємовплив надають сімейній системі стабільність і стійкість.

3. Соціально-рольова адекватність обумовлюється рольовою структурою сім’ї, яка в процесі її життєдіяльності складається більш жорсткою в порівнянні з більшістю малих груп. Вона відображає рівень реалізації міжособистісних, внутрісімейних очікувань: від кожного члена сім’ї очікують виконання певної ролі (батько – чоловік, лідер, добувач, опора у важкій ситуації тощо; дружина – турботлива мати, господарка, охоронниця домівки й т. п.; дочка, син – помічники батьків, опора в майбутньому, спадкоємці і т. д.). Однак при засвоєнні соціального досвіду кожним членом сім’ї як особистістю сьогодні все більше виявляється протиріччя між її внутрішньою позицією стосовно приписаної ролі й нормативно схвалюваним зразком поведінки в ній. Під впливом різних факторів сучасного життя все частіше виникають конфлікти між роллю й особистістю, що характеризує падіння рівня розвитку сім’ї. Як наслідок – слабшає здатність сім’ї до корекції індивідуальних дій і придушення дезорганізаційних виявів її членів.

4. Емоційна задоволеність показує характер емоційного прийняття один одного й повагу в сім’ї. Найвищий ступінь емоційної близькості – “упереджене ставлення” один до одного – становить особливу якість здорової сім’ї. Зрозуміло, що емоційні зв’язки між членами сім’ї опосередковуються їхньою спільною діяльністю, завданнями, які стоять перед усім сімейним колективом. У той же час емоційна задоволеність у сім’ї є найважливішим джерелом психологічної розрядки й підтримки всіх її членів. Рейтинг цього показника в психологічному здоров’ї сім’ї визначається багатьма факторами: рівнем освіти батьків, мотивами вступу у шлюб, характером подружніх відносин, цілями виховання дітей, методами досягнення результату і т. д.

5. Адаптивність у сімейних відносинах характеризується здатністю насамперед дорослих членів сім’ї пристосовуватися до соціально-психологічної атмосфери сім’ї після трудового дня.

Сім’я може успішно вирішувати одне з головних своїх психологічних завдань – емоційну розрядку лише в тому випадку, коли кожний член сім’ї буде прагнути зберегти в ній традиційний характер міжособистісного спілкування близьких людей, комфортність емоційного фону відносин.

На адаптивність подружжя в мікросоціальних відносинах істотний вплив виявляють проблеми, пов’язані з “синдромом згоряння”. Усяке перевищення норми професійних контактів, що частіше спостерігається в представників професії типу “людина – людина” (лікарі, педагоги, менеджери, міліціонери, священики, суспільні діячі, психологи, соціальні працівники і т. д.), призводить до комунікативного перенасичення, що супроводжується згодом наростанням дратівливості, утоми, переходом на “силові методи” впливу на навколишніх (частіше дітей або чоловіка, дружину). Здатність члена сім’ї залишити всі ці стани “при вході в сім’ю” і прийняти її закони життєдіяльності становить важливий показник психологічного здоров’я сім’ї.

6. Спрямованість на сімейне довголіття являє собою постійний потяг до нових сімейних цілей, розумне їхнє планування й підтримка активності всіх членів сім’ї в їхньому досягненні. Невід’ємним атрибутом будь-якої здорової сім’ї є найближчі й перспективні сімейні цілі. У формуванні, виборі способів їх досягнення й передбачуваному результаті відображаються потреби, наміри, інтереси, бажання й настанови, як правило, кожного члена сім’ї. Задоволеність їх реалізацією – найважливіша умова підтримки активності сім’ї у визначенні нових рубежів життєдіяльності. У цьому й полягає зміст основних механізмів спрямованості на сімейне довголіття. У свою чергу психологічно здорова сім’я позитивно впливає на позасімейну діяльність її членів (професійну, навчання й т. п.), тим самим забезпечуючи “сімейну підзарядку”, що привноситься членами сім’ї ззовні.

7. Ідентичність і стабільність сім’ї. Один із засновників сімейної терапії Н. Акерман увів два поняття – “ідентичність” і “стабільність сім’ї”. Сімейну ідентичність він визначав як утримування цінностей, устремлінь, експектацій, тривог і проблем адаптації, що розділяються членами сім’ї або взаємодоповнюються ними в процесі виконання сімейних ролей.

Інакше кажучи, сімейна ідентичність – це емоційне й когнітивне “Ми” даної сім’ї. Сімейна ідентичність пов’язана із самосвідомістю особистості й може характеризуватися різним ступенем включення або протиставлення “Я” і “Ми”. Стабільність сім’ї, яку точніше було б позначити як “збереження в зміні”, припускає збереження ідентичності в часі, контроль над конфліктами й здатність сім’ї до зміни й подальшого розвитку.

Поряд з вищезгаданими основними показниками психологічного здоров’я сім’ї мають місце й такі, як психолого-педагогічна спроможність або неспроможність сім’ї, адекватний віку членів сім’ї рівень зрілості їх відносин, мобільність до предметно-рефлексивних відносин та інші.

Усі ці елементи психологічного здоров’я відображають стійкі соціально-психологічні явища, що по своєму склалися в конкретній сім’ї, піддані керуванню як усередині, так і позасистемним впливам.

Розглянуті показники психологічного здоров’я сім’ї створюють загальний психологічний портрет сучасної сім’ї та, насамперед, характеризують ступінь її благополуччя.

 

Висновок

Таким чином, під психологічним здоров’ям ми розуміємо психологічний аспект психічного здоров’я, тобто ті процеси, які, стосуючись особистості в цілому, знаходяться в якомусь зв’язку із зовнішніми виявами людського духу, дозволяють людині в майбутньому досягти зрілості, перебувати в постійному саморозвитку, підійти до здійснення свого життєвого завдання.

Сучасна сім’я покликана не тільки вирішувати численні проблеми, пов’язані з повсякденною життєдіяльністю своїх членів, з народженням і вихованням дитини, підтримкою недієздатних, але й бути своєрідним психологічним укриттям для людини. Вона забезпечує економічну, соціальну, фізичну й психологічну безпеку й захищеність своїм членам. На нашу думку психологам, лікарям, педагогам та іншим фахівцям, які опікуються проблемами здоров’я, необхідно розглядати стан здоров’я як інтегрований показник гармонійного поєднання духу, душі та тіла.

Література

1. Баевский, Р. М. Прогноз критических состояний на грани нормы и патологии / Р. М. Баевский. – М. : Медицина, 1989. – 295 с.

2. Бехтерев, В. М. Личность и условия ее развития и здоровья / В. М. Бехтерев. – 2-е изд. – СПб., 1905. – С. 43.

3.Катков, А. Л. Управление здоровьем населения через формирование психического и психологического здоровья / А. Л. Катков // Валеология: Медико-психологические аспекты формирования здорового образа жизни. – К., 1999. – С. 82—83.

4.Лищук, В. А. Обоснование фундаментальности медицинской науки / В. А. Лищук // Мед. газ. – 1996. – № 29. – С. 6.

5.Оржеховська, В. М. Духовність – це здоров’я молодого покоління : навч.-метод. посібник / В. М. Оржеховська, Т. В. Тарасова . – 2-ге вид., доп. – Тернопіль, 2005. – 216 с.

6.Омельченко, С. О. Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків : монографія / С. О. Омельченко. – Луганськ : Альма-матер, 2007. – 352 с.

7. Потапчук, Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров’я військовослужбовців : монографія / Є. М. Потапчук. – Хмельницький : Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – 323 с.

8.Практическая психология образования : учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений / под ред. И.В. Дубровиной. – М. : ТИ “Сфера”, 2000. – 528 с.

9.Торохтий, В. С. Психологическое здоровье семьи и пути его изучения / В. С. Торохтий // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 1996. – № 3. – С. 36–44.

10. Харчев, А. Г. Современная семья и ее проблемы / А. Г. Харчев, М. С. Мацковский. – М. : Статистика, 1978. – 223 с.