Здавалка
Главная | Обратная связь

Змішування кольорів у живопису



Знання основ природи світла, цветообразования може допомогти кожному, хто стикається з проблемою вибору потрібного кольору в одязі або в інтер'єрі будинку. Тим більше у кожного художника – професіонала і любителя – свій, унікальний і безцінний досвід, як отримати кольори при змішуванні фарб. Цей досвід – основа неповторності кожного індивідуального погляду на світ, який дає цінність творів мистецтва.

На сьогоднішній день з поміж розмаїття різних типів фарб найбільш поширеними є наступні.

Акварельні фарби

Історія акварельних фарб бере свій початок з давнього Китаю, котрі почали широко використовуватись в мистецтві, лише трохи пізніше після винаходу паперу.

В Європі, папір з’явився дещо пізніше а разом з ним і акварельні фарби, хоча в Європі акварельним фарбам не була приділена достатня увага, оскільки митці не надавали перспектив акварельним фарбам в живописі.

Акварельні фарби, набули широкого використання тільки після широкого розповсюдження портретного мистецтва, оскільки були простими у використанні та зайняли в цій сфері домінантну позицію.

Перевагами акварельних фарб є досить великий список, за який митці і стали активно використовувати цей тип фарб. Акварельні фарби– це чистий, насичений колір, м’якість а за необхідності - можна створити ефект прозорості.

Акварельні фарби бувають як у твердій формі– в плитках так і в рідкій… Яку використовувати, залежить від поставлених цілей та особистих пріоритетів художника.

Одним з незначних недоліків акварельних фарб є в першу чергу частота використання цього виду фарб… Якщо не використовувати їх тривалий час то можливе відділення основного пігменту від зв’язуючого елементу в структурі фарби. Акварельні фарби в рідкому вигляді– ідеально підходять для використання з аерографом а склад фарби, дозволяє активно експериментувати з віддтінками та кольорами, змішуючи в необхідних пропорціях, добавляючи воду. Акварельні фарби добре лягають як на пензлик так і на папір, покриваючи його при цьому рівним покривом.

 

Акрилові фарби

Акрилові фарби мають набагато молодший вік ніж акварель і з’явились близько 50 років тому…

Але вже з самого початку набули широкого вжитку, оскільки, були зручними у використанні та мали досить переваг щоб зупинитись саме на них. Їх універсальність, швидкість висихання, насичений колір, стійкість кольору– дозволили цьому типу фарб, зайняти досить грунтовну позицію в різноманітті художніх фарб та завоювати активне використання як серед початківців так і професійних художників.

В складі акрилових фарб є три основних елемента– з’язуюча речовина, натуральні чи синтетичні пігменти та вода. Фізичні властивості акрилових фарб дозволяють цим фарбам лягати на будь яку поверхню – папір, тканину, дерево, глину, шкло, пластик.

В залежності від необхідного результату, акрилові фарби можуть бути в різних станах по в’язкості та можуть наноситись як пензлем так і художнім шпателем і навіть аерографом. Завдяки своїм елементам у будові, акрилова фарба досить стійка до перепадів температури, вологості, не морщиться, не тріскається.

По типу, акрилові фарби бувають у пастоподібному вигляді та наносяться як пензлем так і шпателем що створить рельєфну фактуру. В рідкому вигляді, акрилові фарби можна наносити пензлем, валиком а при необхідності, трішки розбавити водою та наносити покриття за допомогою аерографа чи краскопульта.

Акрилові фарби набули широкого вжитку серед декораторів, популярні серед професійних художників а також і серед простих початківців. Місця для фантазії достатньо, оскільки склад акрилових фарб, дозволяє активно екпериментувати із віддінками, густотою, насиченістю фарбового покриття. В різноманітті акрилових фарб також присутні і віддінки металіку в різних гаммах. Свіжо- нанесену фарбу легко зняти водою, проте в добре висохнувшому вигляді без розчинників не обійтись.

Зручність та явні переваги акрилових фарб,допомогли зайняти вагому нішу,серед всього різноманіття художніх покриттів.

Гуаш

Гуашева фарба бере свій початок ще з епохи Відродження і вже тоді набула широкого використання для створення портретів та ескізі в оформленні театральних декорацій.

Гуаш відноситься до клеєвих, водорозчинних фарб і однією із значних переваг гуашевих фарб– є висока покрівельна здібність. За допомогою гуаші можна дуже просто перекрити світлими тонами більш темні тони, чим не можуть похвастатись акварельні та масляні фарби.

Гуашева фарба не наділена прозорістю, в її складі - висока кількість зв’язуючих елементів, основного пігмента і наповнювачів. Часом до гуаші додають різні відбілювачі, що дає висохшій фарбі інший ефект та з’являється матовість покриття.

Гуаш виготовляється в двох основних видах. Для живопису– художній гуаш а для дизайнерських та оформлювальних робіт– «плакатна» гуаш. Плакатна гуаш більш насичена по кольору, в її складі менше відбілювачів чим завдячує густий, яскравий колір.

Для живопису використовуються гуашеві фарби більш традиційних- рідких видів.

Останнім часом, на ринку художніх фарб, широко використовуються гуашеві фарби на акриловій основі. Всі попередні властивості гуаші збереглись та з’явились ще кілька переваг. Після висихання гуаші, на акриловій основі, формується стійкий покрив до води, при чому, попередня яскравість, насиченість кольору гуаші збереглись. Деякі художники використовують спільно- просту гуаш і гуаш на акриловій основі. Їхні фізичні властивості дозволяють це робити. Використання гуаші, дає змогу створити будь які віддінки, тона, бажану насиченість фарбового покриття. Також в загальній гаммі гуашевих фарб, існують і флюорисцентні віддінки, проте вони більш вибагливі до вологості та використовуються для внутрішнього оформлення плакатів, вивісок.

Масляні фарби

Масляні фарби мають більш густу основу та базуються на пігменті, перемішаному із зв’язуючим елементом в основі якого є масло. Стійкість фарбового покриття, напряму залежить від якості використання складових елементів фарби.

З давніх давен, митці, використовували для поєднуючого ефекту– горіхове масло, масло із льону а для надання фарбі певних властивостей– добавляли і ефірні масла.

Зазвичай, до складу художніх масляних фарб входить згущене масло, м’яка смола та бджолиний віск. В якості розріджувача- використовують ефірні масла. Для приготування масляних фарб використовують горіхове, соняшникове, макове та лляне масло. Проте ці види масел не володіють тими вимогами, котрі необхідні для пов’язуючого ефекту. Макове, соняшникове та горіхові масла не змінюють кольору фарби проте висихають дуже довго, утворюючи таким чином стійку плівку. При виготовленні масляних фарб, будь яке рослинне масло, потребує очистки для надання більш якісних властивостей. Хоча найбільш кращим для масляних фарб підходить саме лляне масло але яке в свою чергу потребує більшого відбілювання і очистки. В складі масляних фарб присутні не тільки масла але і смоли, бальзами та бджолиний віск. Смоли для масляних фарб підходять не всі а лише ті, в складі яких частка кислоти не перевищує 15%, інакше фарбовий покрив, висохнувши, буде крихким. Бджолиний віск є хімічно нейтральною речовиною яка протягом тривалого часу не змінює своїх властивостей і придає еластичність і гнучкість фарбовому покриттю, протягом багатьох років. Бджолиний віск вводять в склад фарби не більше ніж 5% для того щоб він не послаблював зв’язуючі властивості масляної фарби. Художні витвори, намальовані за допомогою якісних масляних фарб будуть зберігати свою насиченість кольорів та стійкість зображення протягом дуже тривалого часу.

Кольоровий світ оточує нас з перших днів життя: він створює нам настрій, надає емоційного забарвлення та створює яскраві декорації сірої повсякденності. Фарби дають нам змогу зробити наше життя яскравим та комфортним, тому беручи до рук пензлик, не важливо по якій поверхні він пробіжить, по маленькому аркуші з дитячого альбому чи по найбільшій стіні у Вашій оселі, - не вагайтесь, змішуючи фарби палітри власного серця.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.