 |
|
Ведуча 1 Розповідь про березу.
У сиву давнину слов'яни як і тепер, поділяли рік на дванадцять місяців. Але починався він не січнем, а березнем. Танув останній сніг, підсихали калюжі, на луках з'являлися перші зелені стеблинки, а на деревах -- перші листки. Пробуджувалася природа, саме час у поле збиратися, до сівби готуватися. Так чим же це не початок життя? Чим не початок нового року?
Берези одні з перших дерев, а подекуди й перші, надягали зелене вбрання. Тому й місяць, що починав рік, називався березозіль. Українська мова зберегла давню назву. Вслухайтесь: місяць берези -- березень.
Здавна це дерево шанують люди. Білокора красуня! У якого дерева ще є такий чистий і світлий стовбур? За будь-якої погоди, в будь-який час, незалежно від пори року здалека помітиш її, впізнаєш, ні з яким іншим деревом не сплутаєш. З давніх-давен береза стала символом чистоти, невинності та ніжності. Вона оспівана в піснях, прославлена в живопису.
Народна та наукова медицина широко використовує березу. Настій з бруньок та листків -- сечогінний та жовчогінний засіб. Свіжі листки допомагають при ревматизмі, заспокоюють біль у забитих місцях. Настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову, щоб зменшити випадання волосся.
Дуже корисний і березовий сік. Він містить цукор, вітаміни, яблучну кислоту. З нього роблять прохолодний напій. Та коли пішла мова про березовий сік, то зауважимо, що його можна брати лише на ділянках, призначених для вирубування. Отвір у стовбурі потім треба заліпити воском, фарбою або глиною, бо у відкриті рани може потрапити інфекція.
4. Гра "Поле чудес".
Весною це дерево стоїть у пишному цвітінні, наче все у білій піні, святкове, і запах його квітів відчутний здалека. Шкода лише, що саме заради квітів люди ламають його гілки, калічать. (Черемха)
Часто люди називають це дерево "солодким". Ні, цукерки на ньому не ростуть, але подивись уважно - як багато бджілок ласують солодким нектаром з його квітів, а у вулику той нектар перетвориться на запашний цілющий мед.
Нарви обережно жменьку квіток з цього дерева і завари, як чай. Він буде смачний, ароматний і також цілющий. (Липа)
Приклади руку влітку до стовбура цього дерева. Він прохолодний, навіть під гарячим сонцем. Це єдине дерево з білою корою, яка не нагрівається на сонці. Це білокора красуня... (Береза)
"Патріарх лісів", "могутній велет" -- так часто називають це дерево, бо й справді, в лісі воно здається найсильнішим. Крім того, що це дерево - богатир, воно ще й дерево-довгожитель. (Дуб)
Станьмо під крону липи, клена, дуба і почуємо, як шелестять листочки -- вітерець поміж них заплутався, і вони легенько стукають одне об одне. А під цим деревом не шелест, а шум, бо вітер розхитує гілочки, і листочки розсікають повітря.
Яке ж дерево шумить? (Сосна)
Там, де в лісі є озерце, ростуть високі й розлогі дерева. Аж схиляються до води. Ніби хочуть помилуватися, які ж то гарні золоті пухнасті "котики" прикрасили їх рано-навесні! Он, майже на кожному з них і бджілка сидить, золотавий пилок збирає, бо ще ж квітів немає.
Яке дерево квітує так рано? (Верба)