Главная | Обратная связь

Сутність психіки, її розвиток у філогенезі

Тема Психіка і поведінка

Проблема розвитку психіки у філогенезі постала перед психологією під впливом еволюційного вчення, що засвідчило мінливість поведінки тварин, її залежності від умов життя. Зміна таких умов спонукає пристосувальну активність тварин й відповідальні їй форми поведінки, які вдосконалюються під впливом природного добробуту й успадковуються.

Очевидно цей процес пов’язаний із закономірним ускладненням психіки. За відомою гіпотезою, життя утворилося шляхом біосинтезу білкових сполучень, які можуть самовідтворюватися. Від неживого їх відрізняє подразливість - здатність змінювати свій хімічний склад у відповідь на біологічно значущі подразники, тепло, світло, вологу тощо. Проте подразливість є лише передумовою життя. Тому в надрах філогенезу зароджується здатність реагувати на біологічно нейтральні подразники - чутливість. Якщо подразливість є вже у рослин (наприклад, голівка соняшника повертається за рухом сонця), то чутливість виявляють тільки живі істоти - організми. Вони реагують на запах, температуру, форму предмета, які самі не підтримують життя, однак сигналізують про властивості, без яких воно не можливе. Інакше кажучи, завдяки чутливості тварина відображає біологічно нейтральні подразники, але такі, що орієнтують її відносно біологічно значущих. Це вже відображапьна функція психіки. З цього випливає, що чутливість є біологічною ознакою психіки, а етапи розвитку чутливості - стадіями філогенезу психіки.

Стадії розвитку психіки.

Стадії розвитку психіки у філогенезі, як і форми поведінки тварин, пов’язані з рівнем розвитку нервової системи організмів. Кожен наступний щабель еволюції - це і складніша порівняно з попереднім організація нервової системи, зростання значення мінливих компонентів поведінки, і повніше психічне відображення середовища. Ускладнення поведінки, зумовлене процесом еволюції, призводить до відповідного ускладнення психіки. Протягом філогенезу вона послідовно проходить стадію елементарної сенсорної психіки, стадію перцептивної психіки, стадію тваринного інтелекту та стадію свідомості

Елементарна сенсорна психіка - це чутливість організму до окремих біологічно нейтральних подразників середовища. Її основу становить діяльність, яка поєднує ці подразники з біологічно значущими властивостями предметів довкілля. На цьому етапі знаходяться амеби, інфузорії, черві, риби, комахи.

з

Відмінність психіки людини від психіки тварин.

Порівняння психіки тварин з людською дозволяє виділити такі основні відмінності між ними.

♦ 1. Тварина може діяти лише в межах ситуації, що сприймається безпосередньо, а всі здійснювані нею акти обмежені біологічним потребами, тобто мотивація завжди біологічна.

Тварини не роблять нічого такого, що не обслуговує їхніх біологічних потреб. Конкретне, практичне мислення тварин робить їх залежними від безпосередньої ситуації. Лише в процесі орієнтувального маніпулювання тварина здатна розв’язати проблемні завдання. Людина ж завдяки абстрактному, логічному мисленню може передбачати події, чинити відповідно до пізнаної необхідності - свідомо.

Мислення тісно пов’язане з мовленням. Тварини лише подають сигнали своїм родичам з приводу власних емоційних станів, тоді як людина за допомогою мови інформує інших у часі та просторі, передаючи суспільний досвід. Завдяки мові кожна людина користується досвідом, який вироблено людством протягом тисячоліть і якого вона ніколи не сприймала безпосередньо.

♦ 2. Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці. Тварини не живуть у світі постійних речей, не виконують колективних знаряддєвих дій. Навіть спостерігаючи за діями іншої тварини, вони ніколи не будуть допомагати одна одній, діяти спільно.

Лише людина створює знаряддя за продуманим планом, використовує їх за призначенням і зберігає на майбутнє. Вона живе у світі постійних речей, користується знаряддями спільно з іншими людьми, переймає досвід користування знаряддями праці та передає його іншим.

♦ 3. Відмінність у психіці тварин і людини полягає в почуття. Тварини також здатні переживати позитивні чи негативні емоції, але лише людина може співчувати в горі чи радості іншій люди, насолоджуватися картинами природи, переживати інтелектуальні почуття.

♦ 4. Умови розвитку психіки тварин і людини є четвертою відмінністю. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінується суспільно-історичними умовами.

І людині, і тварині властиві інстинктивні реакції на подразники, здатність набувати досвід у життєвих ситуаціях. Проте присвоювати суспільний досвід, який розвиває психіку, здатна лише людина.

З моменту народження дитина оволодіває способами використання знарядь та навичками спілкування. Це, у свою чергу, розвиває почуттєву сферу, довільність, логічне мислення, формує особистість індивіда. Мавпа в будь-яких умовах буде проявляти себе як мавпа, а людина лише тоді стане людиною, якщо її розвиток відбувається серед людей. Це підтверджують випадки виховання людських дітей серед тварин.

Перцептивна психіка - це чутливість тварин до предметів довкілля. Цій стадії відповідає діяльність, яка складається з операцій - способів, спрямованих не лише на властивості предметів, а й на умови, в яких ці предмети перебувають. Якщо ссавця відділити від їжі перепоною, то він обійде її. Його поведінка спонукається властивостями їжі (запахом, формою тощо), що відображаються, але підпорядковуються умовами, в яких їжа перебуває. Завдяки цій обставини їжа і перепона вже не зливаються одна з одною, як це мало місце на попередній стадії, а відображаються роздільно. На цій стадії психіки розвинена індивідуальна пам’ять, що фіксує умови життя і набуті способи поведінки.

Нижчий рівень перцептивної психіки спостерігається у вищих хребетних (членистоногих, головоногих молюсків), які здійснюють активний пошук позитивних подразників і демонструють розвинену захисну поведінку. Поширена серед них і мало мінлива інстинктивна поведінка. Вищій рівень цієї стадії репрезентують хребетні (птахи і ссавці), в яких інстинктивна поведінка поступається научінню. На цій підставі деякі вищі хребетні виявляють інтелектуальну поведінку, якій відповідає інтелект - ознака найвищого рівня рецептивної психіки - відображення відношень і зв’язків між предметами ситуації, що сприймається твариною. Тобто, наступає стадія тваринного інтелекту. Завдяки пам’яті результати такого відображення закріплюються, а це створює можливість їх використання в аналогічних ситуаціях. Злита раніше в єдиний руховий акт, діяльність розпадається тепер на дві фази - підготовчу і виконавчу.

Розвиток психіки у філогенезі ґрунтується на процесах діяльності, що обслуговують організм як біологічний рівень життя. Ускладнення цих процесів зумовлює появу специфічно людського етапу розвитку психіки - первісної свідомості Будучи продуктом еволюції, психіка дедалі виразніше виявляє себе її чинником.

Згідно з еволюційним вченням, .поява людини могла бути спричинена радикальною зміною умов проживання перед людей - істот, анатомічно схожих на людину, яка змусила їх перейти до якісно нових взаємин з навколишнім світом. Проте деякі вчені стверджують, що в часи появи передлюдини скільки-небудь істотних змін в кліматі не було. Швидше цей процес був зумовлений конкуренцією між різними формами деревних антропоїдів, яка спонукала одну з них спуститися в пошуках їжі на землю.

Таким чином, філогенез - це історичний розвиток організмів, еволюція органічного світу.

Психіка і її структураПсихіка людини - суб'єктивне відображання об'єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких відбувається регуляція взаємодії людини з середовищем.

Основні функції психіки.

1. Відображання впливів оточуючого світу.

2. Регуляція поведінки і діяльності людини.

3. Освідомлення людиною свого місця в оточуючому середовищі.

Таблиця. Суб’єктивні процеси психіки людини.

Психіка людини
Психічні стани	Психічні процеси	Психічні властивості
Пізнавальні процеси	Емоційно-вольові процеси
- Бадьорість; - Сон; - Гіпноз; - Стани психічної напруги; - Конфліктні, кризові, пограничні стани.	- Відчуття; - Сприймання; - Увага; - Мислення; - Уява; - Пам’ять.	- Емоції; - Почуття; - Воля.	- Темперамент; - Характер; - Спрямованість; - Здібності.

Психічні стани - тимчасова, мінлива своєрідність психічної діяльності індивіда, яка обумовлена предметом і умовами її діяльності, відношенням до цієї діяльності.

Психічні процеси - активна взаємодія суб’єкта з об’єктом відображення, система дій, спрямованих на її пізнання і взаємодію з ним. Психічні процеси - базова основа психіки. Психічна діяльність людини - це триєдиний психічний процес (пізнавальний, емоційний, вольовий). Пізнавальні процеси формують інформаційну основу.

Психічні властивості особистості - типові для даної людини особливості її психіки, особливості реалізації її психічних процесів. Вони відрізняють людей друг від друга (товариський, працьовитість, егоїзм, фантазії, самолюбство, навіюваність, наполегливість та ін.).

Основні явима психіки - психічні процеси формування ідеальних (психічних) образів і процеси психічної регуляції діяльності.

Психічний образ - це живе, наглядне і узагальнене суб'єктивне відображення реальності в голові людини (картинка, копія того, що ми бачимо, сприймаємо).

Психічні образи ідеальні, оскільки світ уявляється у свідомості людини ідеальними формами. Характер виникнення психічних образів залежить від попереднього опиту, потреб, інтересів, психічних станів.

Психічні образи можуть бути первинними (образи відчуттів, сприймання) і вторинні (образи пам’яті, мислення і уяви). Психічні образи несуть інформацію про локалізацію реальних об’єктів у зовнішньому просторі, в них представлена сукупність присущих якостей об’єкта, що відображається: форма, фактура, колір та ін.

Психічні образи виникають в результаті не фотографічних відображень, а їх активного будування. Вони дають можливість схематизації дійсності. Психічні образи багатомірні, пластичні