 |
|
Виникнення знакової функції
В ранньому віці дитина активно починає користуватися не тільки предметами, але й їх замінниками і на підставі цього поступово засвоювати зв'язок між позначенням та тим, що воно означає. Так, у грі дитина може використовувати паличку замість ложки чи олівця. Знакова функція засвоюється дитиною через спілкування з дорослим, однак вона ж суб'єктивно відкривається їм через власну активність і включеність у дію заміщення.
На третьому році в розумовому розвитку дитини відбувається важливе зрушення, яке має велике значення для наступного оволодіння складнішими формами мислення і новими видами діяльності, - починає формуватися знакова (або символічна) функція свідомості. Вона полягає в можливості використовувати один об'єкт як замінник іншого. При цьому замість дій з предметами виконуються дії з їх замінниками, результат же відноситься до самих предметів.
Найважливішою системою знаків є мова. У розвинених формах мислення словесні міркування дають людині можливість розв'язувати різноманітні задачі, замінюючи дії з реальними предметами діями з їх образами. Такими формами мислення діти раннього віку ще не володіють. Коли вони приступають до розв'язання будь-якої задачі, то не можуть сформулювати словесно, що будуть робити. Слово для дворічної дитини ще не стало знаком, замінником предмета чи дії, а виступає однією з властивостей, притаманних предмету і від нього невіддільних.
Знакова функція розвивається спочатку в зв'язку з практичною діяльністю, і лише потім переноситься на вживання слів, дає дитині можливість думати словами. Передумовою виникнення знакової функції слугує оволодіння предметними діями і наступне відділення дії від предмету. Коли дія починає виконуватися без предмета чи з предметом, який їй не відповідає, вона втрачає своє практичне значення і перетворюється в зображення, позначення реальної дії. Вслід за позначенням дії виникає і позначення предмету, заміщення одного предмета іншим.
Знакова функція не відкривається, а засвоюється дитиною. І зразки заміщень, і зразки ігрових перейменувань предметів дає дорослий. Але засвоєння відбувається тільки у випадку, якщо воно підготовлене розвитком власної діяльності дитини (яка також спрямовується дорослими).
Розвиток знакової функції впливає на мислення дитини. Поряд з уявленнями про реальні дії як з реальними речами вона починає використовувати в наочно-образному мисленні й образи, що позначають ці дії і речі та виділяють в них саме ті сторони, які важливі для розв'язання конкретної задачі.
Таким чином, особливістю розвитку мислення в ранньому дитинстві є те, що різні його сторони - розвиток наочно-дійового і наочно-образного мислення, формування узагальнень, з одного боку, і засвоєння знакової функції свідомості - з іншого, поки ще непов'язані між собою. Тільки пізніше, у дошкільному віці, ці сторони поєднаються, створюючи основу для оволодіння складнішими формами мислення.