 |
|
Сенсорний розвиток.
У підлітковому віці відбувається освоєння графічних схем, які наближають зображення до іконічного образу. Підбираючи ці графічні схеми до зображуваних предметів, підліток розв'язує задачу по підбору освоєних раніше графічних образів.
Графічний образ - уявлення про те, як предмет повинний бути зображений. Він включає зорові образи предмету, уявлення про нього, а також рухові уявлення про те, як повинно будуватися зображення предмету.
Для образотворчої діяльності в умовах шкільного навчання досить оволодіти будь-яким способом малювання - способом, що ґрунтується на власних візуальних враженнях, чи зображення предмету, що орієнтується на засвоєний графічний образ. Однак, для розвитку візуального сприйняття важливо навчитися бачити предмет і вміти передати його безпосередньо з натури.
Попередній досвід не завжди позитивно впливає на формування графічних і кольорових образів, наближаючи їх до шаблонів - стереотипне зображення звичних образів. Вони відповідають елементарним вимогам до зображення і знаходять визнання у вчителя. Застосування еталонних кольорів, які відносяться до конкретних реальних предметів, швидко перетворюються в своєрідний штамп і може загальмувати подальший розвиток не тільки образотворчої діяльності, але й візуального сприйняття.
Сенсорний розвиток відбувається шляхом засвоєння диференційованих сенсорних еталонів до їх подолання через діяльність звільненого довільного сприйняття всього багатства ознак предметів природи, яким характеризується підлітковий вік.
Особливе місце в підлітковому віці займає сприйняття музики. Музика великих частот користується масовим попитом підлітків. Завдяки експресивності, яка заохочує до рухів, ця музика дозволяє підлітку включитися у визначений ритм і через тілесні рухи висловити свої переживання.
Численні дослідження показали, що музика впливає на фізіологічні реакції - підсилює обмін речовин, підсилює чи зменшує мускульну енергію, змінює дихання, змінює кров'яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Музика здійснює в організмі фізіологічні зміни, які подібні до реакцій, що відбуваються при сильному хвилюванні й афектах. Підлітки та юнаки найбільш сенситивні до впливу музики - саме вони прагнуть сприймати музику на межі можливого. Тому молода аудиторія так прагне до поп- і рок-музики.
Підліток, ззовні демонструючи прагнення до самостійності, насправді проявляє себе як негативіст і конформіст: залежно від однолітків він стверджує самоідентичність. Музика найкраще занурює підлітків у залежність від ритмів, висоти, сили, причому чим сильніший психофізіологічний вплив має музика, тим більше задоволення одержує занурена в музику маса підлітків, тим більшою мірою кожен підліток відчужується від самого себе, тобто відбувається втрата самоідентичності.
Одна з особливостей сприйняття музики - музично-ритмічне почуття. По суті, це зводиться до переживання ритму і більших частот музичних звуків у поєднаний з тілесними рухами. Це явище відноситься до цього віку, тому в подальшому воно може не виявлятися.
Поряд із захопленням підлітків поп- і рок-музикою, виявляється схильність окремих підлітків до сприйняття класичної музики. Спеціальною здібністю, сформованою на основі сприйняття музики, є музичний слух, в якому злиті в єдине ціле сприйняття висоти, сили, тембру, форми, ритму тощо. Розвиваючи внутрішній слух, підліток занурюється в потік музичної уяви і відчуває глибокі духовні почуття. Подібно до мовного розвитку, в сенсорному розвитку в підлітковому віці, між підлітками існує виражений розрив у культурному плані.
Увага
На відміну від молодшого школяра, в якого переважає мимовільна увага, підліток може керувати своєю увагою. Порушення дисципліни в класі носять радше соціальний характер, а не визначаються особливостями уваги. Підліток може добре концентрувати увагу в значимій для нього діяльності: в спорті, у трудовій діяльності, в спілкуванні. Увага підлітка стає добре керованим, контрольованим процесом і захоплюючою діяльністю.
На уроках підлітки потребують підтримки з боку вчителя - тривала навчальна діяльність надихає їх на підтримку довільної уваги. Водночас підліткам характерні стани глибокої втоми. Саме в підлітковому віці крива втомлюваності різко підвищується, особливо в 13-14 і в 16 років.
Пам'ять
Підліток вже здатний керувати своїм довільним запам'ятовуванням. Здатність до запам'ятовування (заучування) постійно, але повільно зростає до 13 років. З 13 до 15-16 років спостерігається швидке зростання пам'яті.
В підлітковому віці пам'ять характеризується переходом від домінування механічного запам'ятовування до смислового. При цьому перебудовується сама смислова пам'ять - вона набуває опосередкованого, логічного характеру з обов'язковим включенням мислення. Разом з формою змінюється і зміст того матеріалу, який необхідно запам'ятати: стає доступнішим запам'ятовування абстрактного матеріалу.
Уява
У підлітковому віці уява може перетворитися в самостійну внутрішню діяльність. Підліток може уявляти мисленнєві задачі з математичними знаками, може оперувати значеннями і смислами мови, поєднуючи дві вищі психічні функції: уяву і мислення. Водночас підліток може будувати свій уявний світ особливих стосунків з людьми. Для підлітка соціальний світ, в якому він живе, існує апріорі це природно-предметно-соціальна реальність, в якій він ще не відчуває себе діячем, здатним змінювати цей світ. При цьому він сором'язливий, неспритний, невпевнений у собі.
Реальність уявного світу суб'єктивна - це тільки його реальність. Події, що відбуваються в уяві, опосередковані образами і знаками з реальності загальнолюдської культури. Підліток суб'єктивно по своїй волі керує облаштуванням свого внутрішнього світу.
Підліток вже володіє діями уяви, які приносять йому задоволення: він панує над часом, має свободу від причинно-наслідкових зв'язків, що існують в реальному просторі соціальних стосунків людей. Вільне поєднання образів і знаків, побудова нових образно-знакових систем з новими значеннями і смислами розвиває творчі здібності, дарує неповторні вищі почуття, що супроводжують творчу діяльність. Уява підлітків може впливати на пізнавальну діяльність, емоційно-вольову сферу і саму особистість.
Розвиток уяви може привести до підліткового аутизму - занурення у світ уявних переживань з ослабленням контакту з дійсністю, відхід від реальності, відсутність прагнення до спілкування з людьми дорослими і однолітками. Відчуження підлітка від людей на користь уявного світу знижує і пізнавальну діяльність. У міру того, що в цей період активно формується мислення, може виникати антагонізм між мисленням і уявою.
Розвиток мислення
Основна різниця між молодшим школярем і підлітком - загальновідома схильність підлітка і юнака до міркувань. Підлітковий вік - вік проблем, міркувань і суперечок. Підлітки ставлять велику кількість запитань учителям, а вдома постійно думають над розв'язанням складних проблем. Навіть при виборі друга для них важливо мати партнера для міркувань.
В підлітковому віці лише починається інтенсивний розвиток абстрактних понять, який продовжується в юнацькому віці.
Мислення - одна з тих функцій, які розвиваються пізніше багатьох інших функцій. Вплив школи на мислення, який починається в молодшому шкільному віці, особливо яскраво проявляється в підлітковому віці. В старших класах створюється різноманітність особистого досвіду через низку причин. Перша з них - життєві установки і інтереси людини, яка майже повністю суспільно визначилася. Інша причина - різноманітність міри і характеру зал ученості в практичне життя: турботи про майбутнє, життєві труднощі тощо спонукають людину думати. Третя причина - різноманітність позашкільної освіти, читання тощо.
Головним у розвитку мислення в підлітковому віці є той факт, що підліток вперше оволодіває процесом утворення понять, що він переходить до нової і вищої форми інтелектуальної діяльності - до мислення поняттями.
Зміни, що відбуваються в мисленні підлітка, який оволодіває поняттями, - це зміни внутрішнього, інтимного структурного характеру, що часто не виявляються ззовні, не кидаються в очі спостерігача. Процес утворення понять знаменує собою дійсно революційні зміни як у сфері змісту, так і в сфері форм мислення. Саме вищі форми мислення, зокрема логічне мислення, розкриваються в своєму значенні перед підлітком.
Для підлітка все більшого значення набуває теоретичне мислення, здатність встановлювати максимальну кількість смислових зв'язків у навколишньому світі. Він психологічно занурений у реальності предметного світу, образно-знакових систем, природи і соціального простору. Підліток, заглиблюючись у соціальне середовище, постійно трансформує свої вищі психічні функції і систему знаків. Ця обставина змінює мислення.
З 11-12 років виробляється формальне мислення. Підліток уже може міркувати, не пов'язуючи себе з конкретною ситуацією; він може орієнтуватися на одні лише спільні сигнали незалежно від реальності, що сприймається.
Підліток може здійснити значний за своєю якістю стрибок - він починає орієнтуватися на потенційно можливе, а не на обов'язково очевидне. Завдяки своїй новій орієнтації він одержує можливість уявити все, що може статися, - і очевидні, і недоступні для сприйняття події. Тим самим підвищується імовірність того, що він розбереться в тому, що дійсно відбувається.
Підліток стає здатний не тільки уявляти різні можливі шляхи перетворення даних для емпіричного їх випробування, але може і логічно тлумачити результати емпіричних спроб. Крім того, підліток здатний планувати і контролювати свої вільні фантастичні побудови, він навчається рефлексувати свої розумові дії і операції та одержувати від цього інтелектуальні емоції.
Те, наскільки швидко підліток здатен вийти на рівень теоретичного мислення, визначає глибину осягнення ним навчального матеріалу і розвиток його інтелектуального потенціалу. У підлітковому віці престижно бути успішним в інтелектуальній діяльності.
Аналізуючи особливості навчальної діяльності в підлітковому віці, ми визначали, що досягненням цього віку в розвитку мислення є розв'язання, здатність до рефлексії тощо. В дійсності ж підлітки продовжують залишатися на рівні конкретного мислення. Це може зумовлюватися індивідуальним розвитком: різні соціальні умови, генетичні особливості і внутрішня позиція самого підлітка.