 |
|
К. Паустовського «Умолкнувший звук» і з’ясуйте, що таке гекзаметр і чому, на думку Паустовського, саме цим розміром написані поеми Гомера.
Літературознавче спостереження. Читаємо фрагменти тексту й з’ясовуємо пафос цих фрагментів, підкреслюючи ключові слова-настрої героїв.
Пісня 16, В. 1-167
Так вони за корабель добро палубний бились завзято.
Перед людським врожаєм Ахіллом Патрокл зупинився –
Сльози гарячі він лив, немов із джерел темноводних,
Що із під скель, лише козам досяжних, струмують темнисто.
Глянувши, жалем пройнявсь богосвітлий Ахілл бистроногий,
Зразу ж до нього озвавсь і слово промовив крилате:
«Що це ти плачеш, Патрокле, немовби дівчатко маленьке,
Що за своєю матусею слідом біжить і на руки
Проситься, й стримує матері кроки, й за плаття хапає,
Й дивиться в очі крізь сльози, аж поки на руки не візьме.
Ніжними так же, Патрокле, і ти умліваєш сльозами…»
… З тугою в серці до нього промовив Ахілл бистроногий:
«Горе мені! Ну, що ти сказав, богорівний Патрокле!
Ні віщуванням богів не журюсь я, про нього я знаю,
Ні сповіщала від Зевса нічого і мати поважна.
Та обіймає страшним мені болем і серце і душу,
Тільки згадаю, що рівного рівний волів грабувати
І відбирать його здобич, тому що він владою вищий… »
Пісня 29, В. 468-676
…Тільки Пріам, озвавшись, промовив до нього з благанням:
«батька свого спогадай, до богів подібний Ахілле!
Так же, як я , стоїть він на старості скорбнім порозі.
Може, в цю саму хвилину сусіди йому учинять
Утиски й нікому ту небезпеку й біду відвернути.
Все ж він, принаймні почувши про те, що живий ти і цілий,
Серцем радіє своїм і щоденно плекає надію
Любого бачити сина, коли він повернеться з Трої… »
? Якими постають перед нами герої поеми: Ахілл, Патрокл, Пріам?
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
? Чи можемо ми стверджувати, що Гомер хотів зобразити лише подвиги воїнів на полі бою? Чи є місце людським почуттям на війні? Яким саме?
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
А. Боннар так визначив пафос поеми «Іліада»:
«І найбільше ця поема, у якій царює смерть, оспівує любов до життя, але честь людини вона ставить вище за життя і робить її сильнішою від богів.
Абсолютно природно, що саме тема людини у війні заполонила першу епічну поему грецького народу, що постійно роздирався війнами».
Учительська ремарка.
Людина на латині – homo
Людяний (гуманний) - на латині – humanus – пройнятий увагою, повагою до людей.
Отже, пафос поеми «Іліада» ____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 5. Довести, що твір Гомера – епічна поема. Для довідок скористайтеся «Словником літературознавчих термінів» у підручнику, стор. 370 -373.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 6. Практикум з виразного читання. Вчимося читати поеми Гомера (6 б).
Нам підкаже інший письменник. Прочитайте фрагмент з новели
К. Паустовського «Умолкнувший звук» і з’ясуйте, що таке гекзаметр і чому, на думку Паустовського, саме цим розміром написані поеми Гомера.
"Я начал вслух повторять тот же пушкинский гекзаметр, что читала девочка. Шумели равномерно волны – с моря катилась мертвая зыбь, – и первая строка стихов неожиданно слилась с размером волны. <…> По каконам гекзаметра в середине строки надо делать небольшую паузу – «цезуру» – и только после этого произносить конец строки. Я снова повторил первую строку. Пока я говорил: «Слышу умолкнувший звук», волна набежала на берег. После этих слов я остановился, выдерживая цезуру, и волна тожеостановилась, докатившись до небольшого вала из гравия. Когда же я произнес конец строки: «божественной эллинской речи», то мой голос слился с шорохом уходящей волны, не опередив его и не оставив ни на мгновение. Я сел, пораженный тем, что мне сейчас открылось в шуме волн.
<…>Гомер был слеп! Жизнь существовала для него лишь во множестве звуков. Гомер создал гекзаметр. И мне вдруг стало ясно, что слепой Гомер, сидя у моря, слагал стихи, подчиняясь размеренному шуму прибоя. Самым веским доказательством, что это действительно так, служила цезура посередине строки. По существу она была не нужна. Гомер ввел ее, следуя той остановке, какую волна делает на половине своего наката. Гомер взял гекзаметр у моря. Он воспел осаду Трои и поход Одиссея торжественным напевом невидимых ему морских пространств. Голос моря вошел в поэзию плавными подъемами и падениями, – голос того моря, что гнало, шумя и сверкая, веселые волны к ногам слепого рапсода"…
Цезура – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Гекзаметр – це
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Читати вірші Гомера потрібно ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________