 |
|
МІЖНАРОДНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Курсова робота
з дисципліни
Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки
Тема: «Міжнародне законодавство у галузі захисту інформації»
Виконав : Боровик В.А.
студент 4 курсу групи УБД-41
Перевірив:
доцент кафедри Управління інформаційною безпекою
Щебланін Юрій Миколайович
Київ 2015
Зміст
| Стор | |
| ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ | |
| Вступ | 4-5 |
| 1. МІЖНАРОДНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ | 6-11 |
| 1.1 Аналіз «Загальної декларації прав людини» | 6-7 |
| 1.2 Аналіз Директиви 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі» | 8-9 |
| 1.3 Аналіз Рекомендацій Ради Європи «Основні напрямки захисту прав фізичних осіб у зв’язку з обробкою персональних даних у інформаційних супермагістралях» | 10-11 |
| 2. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ БАЗ РІЗНИХ РЕГІОНІВ СВІТУ | 12-19 |
| 2.1 Країни Європи | 12-14 |
| 2.2 Країни Скандинавії | 15-16 |
| 2.3 Північна Америка | 17-19 |
| 3. НАЦІОНАЛЬНА ЗАКОНОДАВЧА БАЗА У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УКРАЇНІ | 20-23 |
| ВИСНОВОК | |
| ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ |
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
| БД – база даних |
| ООН – Організація Об’єднаних Націй |
| МОП – Міжнародна організація праці |
| ЄС – Європейський Союз |
| ЦКУ – Цивільний кодекс України |
Вступ
Двадцяте століття ввійшло в історію світу, як доба появи першого комп’ютера, подальшого розвитку інформаційних технологій, і враховуючи вже наші дні, тобто початок двадцять першого століття, як загальне становище інформаційного суспільства, активну глобалізацію та інформатизацію всіх сфер суспільного життя. Ця, безумовно, позитивна риса розвитку суспільної дійсності насправді має два взаємно протилежні аспекти, один із яких носить суто соціальний характер, а інший має зв'язок із державно-правовою дійсністю.
Персональні комп'ютери, складні прикладні програми, телекомунікації, всесвітня мережа Інтернет, бази даних перетворили тривалий і трудомісткий бібліотечний процес пошуку різних відомостей у високотехнологічну індустрію збирання особистої інформації з різних джерел, її обробку і поширення у визначених цілях – політичних, економічних, фінансових, чи навіть кримінальних.
Так, інформатизація суспільства сприяє швидкому обігу інформації, створенню «інформаційних містків» між різними частинами світу, що в свою чергу дає змогу кожному із нас вільно спілкуватися зі своїми родичами чи друзями з інших міст, країн чи континентів. Негативний же аспект глобальної інформатизації зумовлює значне коло правопорушень, об’єктом вчинення яких стають саме суспільні відносини у сфері дій над інформацією.
Виходячи із вищевказаного аспекту, варто зазначити, що в ході інформатизації різних сфер суспільних відносин і одночасно виникнення негативних суспільних інститутів – правопорушень у вказаній сфері, на державу покладається завдання створення механізму щодо протидії вчинення таких правопорушень з одного боку, а з іншого – забезпечити нормальне функціонування суспільних відносин, зокрема шляхом, попередження вчинення протиправних дій у сфері інформаційних технологій.
У сучасних умовах суспільного розвитку, питання захисту персональних даних активно обговорюється не лише на національному рівні, а й на міжнародному. Це спричинено основною мірою вчинення правопорушень щодо незаконних дій щодо персональних даних осіб, що є суб’єктами певних міжнародних операцій. Так, значний вплив на формування інституту захисту персональних даних на рівні міжнародного законодавства відіграли нормативно-правові акти ООН, МОП, Ради Європи та Європейського Союзу.
Метою даної роботи є аналіз міжнародних нормативно-правових документів у сфері захисту персональних даних.
Об’єктом дослідження є міжнародні нормативно-правові акти з питань захисту персональних даних.
Предметом дослідження є вплив міжнародної правової бази на формування національного законодавства у сфері захисту персональних даних окремих регіонів світу,зокрема України.
Для того щоб визначити ефективність міжнародного закріплення вказаного вже правового інституту, варто перш за все проаналізувати відповідні норми права[1].
МІЖНАРОДНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ