Здавалка
Главная | Обратная связь

Екологічне страхування



 

Нині однією з найважливіших для людства є проблема, пов'язана із забрудненням довкілля.

Забруднення можна визначити як антропогенне зумовлене надходження речовин та енергії в природне середовище, яке викликає погіршення його стану з точки зору еколого-санітарного благополуччя нині та у віддаленому майбутньому й економічних інтересів суспільства. Розвиток промисловості, енергетики, залучення нових ресурсів у техногенну діяльність сприяє поглибленню глобальної екологічної кризи, зумовлює зміни фізичного, хімічного та біологічного складу атмосфери та біосфери.

Невід'ємною складовою економічного механізму, який мотивує та реалізує відповідальність підприємств за аварійне забруднення навколишнього природного середовища, є екологічне страхування.

Екологічне страхування сьогодні визначається як страхування цивільної відповідальності підприємств за збитки, завдані ними майновим інтересам фізичних та юридичних осіб внаслідок техногенно-екологічних аварій чи випадкового забруднення навколишнього природного середовища.

Екологічне страхування запроваджується з метою:

· створення страхових фондів для попередження екологічних аварій і катастроф;

· відшкодування збитків, спричинених юридичним і фізичним особам внаслідок забруднення довкілля;

· забезпечення умов проживання населення та функціонування підприємств у зонах надзвичайних екологічних ситуацій.

Страхувальниками, перш за все, виступають юридичні особи: екологічно небезпечні підприємства й виробництва, органи державного й територіального управління, у віданні яких або на території яких знаходяться екологічно небезпечні об'єкти, а також забруднені природні об'єкти; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю, здійснення якої може спричинити збитки, що шкідливо впливають на навколишнє природне середовище.

Об'єктом страхування є відповідальність підприємств за збитки при реалізації будь-якого екологічного ризику забруднення навколишнього середовища та потенційного економічного збитку, спричиненого забрудненням виробничими, побутовими, іншими відходами, транспортними засобами, а також забрудненням при:

· розширенні, проектуванні, будівництві, спорудженні об'єктів;

· використанні засобів захисту рослин, мінеральних добрив;

· нових біологічно активних речовин, засобів біотехнологій;

· виконанні фундаментальних або прикладних наукових розробок, впровадженні обладнання з підвищеною екологічною небезпекою;

· викидах радіоактивних речовин;

· транспортуванні, розміщенні на території України екологічно небезпечних матеріалів.

Розмір страхового внеску залежить від обсягу страхових зобов'язань, які бере на себе страховик, тобто переліку страхових випадків, страхової суми, періоду несення відповідальності страховиком за договором страхування (як правило, до трьох років з моменту аварійної ситуації).

Фактори, які впливають на ступінь ризику, що береться на страхування:

· перелік і обсяг небезпечних речовин, що використовуються в діяльності страхувальника;

· технічна оснащеність;

· близькість водоймищ;

· напрями вітрів;

· близькість населених пунктів, ґрунтових вод, сільськогосподарських угідь, промислових підприємств;

· зношеність основних фондів;

· рівень кваліфікації персоналу та ін.

 

Відповідальність страховиків поширюється на випадкові та ненавмисні збитки, які поділяються на:

1. Прямі економічні збитки від забруднення навколишнього середовища.

2. Опосередковані економічні збитки, тобто додаткові та компенсаційні витрати, пов'язані з ліквідацією та усуненням наслідків забруднення навколишнього середовища.

 

Забруднення можливо поділити за просторовим масштабом на:

· глобальне, яке виникає внаслідок перенесення забруднюючих речовин у довкіллі на відстані, що перевищують 1000 км від будь-яких джерел забруднення, наприклад, в результаті ядерних випробувань в атмосфері;

· регіональне, що виникає внаслідок перенесення забруднюючих речовин у довкіллі на відстані понад 40-50 км від техногенних джерел забруднення, наприклад, в результаті експлуатації підприємств промисловості, транспорту тощо;

· локальне, що виникає поблизу одного або сукупності деяких джерел забруднення, наприклад, на промислових об'єктах або поруч з ними.

Також слід взяти до уваги, що величина збитку залежить від часового характеру дії забруднення, а саме:

· разового впливу;

· періодичного;

· тривалого.

 

Сьогодні Україна за насиченістю своєї території промисловими об'єктами у кілька разів перевищує розвинені європейські країни. Майже третину з них становлять потенційно небезпечні підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухонебезпечних і вогненебезпечних речовин. Цілі промислові зони є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного характеру. Цей ризик постійно зростає, оскільки рівень зносу обладнання більшості промислових підприємств наближається до критичного. У той же час система заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, їх прогнозування та усунення наслідків їх реалізації практично відсутня. Через це практичне запровадження екологічного страхування в Україні має йти від найнебезпечніших районів, поступово поширюючись по всій країні.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.