 |
|
Методичні рекомендації
Тема 1. Галицько-Волинський літопис як пам’ятка історіографії
2 год.
П л а н
1. Історія створення та внутрішня структура.
2. Джерельна база.
3. Історична концепція.
Література
Галицько-Волинський літопис // Літопис руський / Переклад з давньоруської Л.І.Махновця. – К., 1989. – С. 368 – 452.
Калакура Я. Українська історіографія: Курс лекцій. – К., 2004. – С. 78 – 85.
Котляр М. Галицько-Волинський ізвод у колі давньоруських літописів // Київська старовина. – 1999. – № 1. – С. 13 – 20.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. – К., 1993.
Котляр М. Ідейна спрямованість Галицько-Волинського ізводу // Київська старовина. – 2003. – № 2. – С. 12 – 21.
Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України: Курс лекцій. – Чернівці, 1999. – С. 47 – 53.
Марченко М.І. Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст.). – К., 1959. – С. 24 – 29.
Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994. – С. 60 – 63.
Толочко П.П. Русские летописи и летописцы Х – ХІІІ вв. – СПб., 2003. – С. 222 – 272.
Методичні рекомендації
Галицько-Волинський літопис (далі – ГВЛ) – яскрава пам’ятка вітчизняної історіографії давньоруської доби, важлива складова “великого літописного тексту” княжої Русі-України. Перш ніж приступити до розгляду порушеної проблеми, слід стисло схарактеризувати політичне становище на теренах Галичини і Волині у ХІІ – ХІІІ ст., з’ясувати специфічні риси розвитку цього регіону.
Історію створення ГВЛ необхідно висвітлювати у контексті еволюції давньоруського літописання та середньовічної європейської історіографії загалом. Важливе значення для розуміння тексту пам’ятки має аналіз внутрішньої структури, а також ймовірного авторства її окремих частин.
Значний інтерес становить джерельна база ГВЛ. Спираючись на дослідження фахівців, слід схарактеризувати використані її упорядниками літописи, доробок чужоземних істориків та хроністів, пам’ятки фольклору та духовної літератури, історичні документи тієї доби.
Аналізуючи історичну концепцію ГВЛ, необхідно передусім звернути увагу на тогочасну методологію історичного пізнання та її характерні риси. Висвітлюючи погляди авторів чи упорядників ГВЛ на конкретні історичні події, оцінки історичних діячів, слід пам’ятати про політичну заангажованість літописців, які відображали інтереси окремих угрупувань соціально-політичної еліти та князівських династій.
Контрольні питання
1. У чому полягали особливості соціально-політичної історії Галицько-Волинської землі у ХІІ – ХІІІ ст.?
2. Яку роль відіграло Галицько-Волинське князівство в історії української державності?
3. З яких етапів складався процес літописання в давній Русі-Україні?
4. У чому полягали характерні риси літописів як пам’яток історіографії?
5. Якою була внутрішня структура ГВЛ?
6. Які типи й види джерел були використані авторами та упорядниками ГВЛ?
7. Які історичні події та персонажі привернули особливу увагу авторів та упорядників ГВЛ і чому?
Тема 2: Козацькі літописи кінця XVII – початку XVIII ст..
Год.
План
1. Соціокультурні передумови появи козацьких літописів.
2. Козацькі літописи як пам’ятки історіографії:
а) літопис Самовидця;
б) літопис Григорія Грабянки;
1в) літопис Самійла Величка.
Література
Величко С. Літопис. – К., 1991-1992. – Т. 1 – 2.
Літопис Гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К., 1992.
Літопис Самовидця. – К., 1971.
---------------------------
Апанович Е.М. Рукописная светская книга ХVІІІ в. на Украине: Исторические сборники. – К., 1983. – С. 118 – 186.
Бовгиря А.М. “Літопис Грабянки”: питання першооснови // Український історичний журнал. – 2003. ‑ № 4. – С. 75 – 88.
Бовгиря А.М. Козацьке історіописання // Історія українського козацтва: нариси у двох томах. – К., 2007. – Т. 2. – С. 249–302.
Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. – К., 1999. – Розділ 1.
Дзира І. Козацьке літописання 30 – 80-х рр. ХVІІІ ст.: джерелознавчий та історіографічний аспекти. – К., 2006.
Дзира Я. Вступ // Літопис Самовидця. – К., 1971. ‑ С. 9 – 42.
Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. – К., 1996. – С. 23-30.
Колесник І.І. Українська історіографія (XVIII – початок XX століття). – К., 2000. – С. 161 – 170.
Корпанюк М. Крайове та козацьке літописання як історико-літературне явище. – К., 1997.
Корпанюк М. Слово. Хрест. Шабля: Українське монастирсько-церковне, світське крайове літописання ХVІ – ХVІІІ ст., компіляція козацького літописання ХVІІІ ст. як історико-літературне явище. – К., 2005.
Луценко Ю. Григорій Грабянка і його літопис // Літопис Гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К., 1992. – С. 4 – 9.
Марченко М.І. Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст.). – К., 1959. – С. 43 – 50, 67 – 79.
Мыцык Ю. Украинские летописи XVII ст. – Днепропетровск, 1978.
Шевчук В. Козацька держава: Етюди до історії українського державотворення. – К., 1995. – С. 296 – 10.
Шевчук В. Самійло Величко та його літопис // Величко С. Літопис. – К., 1991. – Т. 1.
Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К., 1997. – С.247 – 251.
Методичні рекомендації
Найбільш поширеним жанром історіописання наприкінці XVII ‑ на початку XVIII ст. стали козацькі літописи, з поміж яких на особливу увагу заслуговують три пам’ятки – літописи Самовидця, Г. Грабянки та С. Величка.
Готуючи перше питання, стисло схарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України наприкінці XVII – у першій чверті XVIII ст. Подумайте, чому саме в цей час виникла нагальна потреба звернення до історичного минулого українського народу і передусім до героїчної доби Б.Хмельницького. Пригадайте, які процеси відбувалися натоді в Україні у сфері культури, особливу увагу зверніть на поширення стилю бароко в літературі, архітектурі, образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві.
Знайомлячись з пам’ятками козацького літописання кінця XVII – початку XVIII cт. слід пам’ятати про те, що назва “літописи” по відношенню до них вживається умовно. Приступаючи до характеристики кожного окремо взятого козацького літопису, перш за все зверніть увагу на те ким, коли і де була впорядкована та чи інша пам’ятка. Пригадайте, хто з дослідників долучився до справи вивчення та публікації козацьких літописів. Схарактеризуйте джерела, якими скористалися козацькі літописці при написанні своїх праць. Висвітліть історичну концепцію та суспільно-політичні погляди Самовидця, Г. Грабянки. та С. Величка. Визначте місце цих пам’яток в історіографічному процесі на українських землях.
Контрольні питання
1. Яку політику провадив російський уряд на українських землях наприкінці XVII – в першій чверті XVIII ст.?
2. Який навчальний заклад став головним осередком розвитку науки і культури в Україні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.?
3. Як проявився стиль бароко у сфері українського історіописання кінця XVII – першої чверті XVIII ст.?
4. Чому літописи Самовидця, Грабянки, Величка ми відносимо до категорії історичних творів?
5. Чи можна говорити, що козацькі літописи кінця XVII – початку XVIII ст. відбивали офіційну ідеологію козацької держави?
6. З яких комплексів складалася джерельна база козацьких літописів?