Здавалка
Главная | Обратная связь

Державне регулювання малого та середнього бізнесу в Казахстані



Вступ

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що стратегічними завданнями економіки Казахстану та Фінляндії є розвиток вітчизняного наукоємного виробництва, розробка і освоєння нових інформаційних технологій, орієнтованих на отримання конкурентоспроможної продукції та забезпечення інтересів національної економічної безпеки за рахунок збереження та розвитку промислового і науково-технічного потенціалу республіки.

В економічній, філософській та інших видах літератури можна знайти різні точки зору на сутність поняття «підприємництво». Наприклад, за поняттями американських учених - це вид діяльності громадян, спрямований на організацію та здійснення сміливих, важливих і важких проектів. Підприємництво - це ризикована справа, яка здійснюване добровільно громадянами (їх об'єднаннями) на свій ризик і під свою відповідальність.

У західних країнах в даний час підприємництво характеризується як особливий, новаторський, антибюрократичний стиль господарювання. В основі, якого лежить постійний пошук нових можливостей, орієнтація на інновації, вміння залучати й використовувати для вирішення поставленого завдання ресурси на найрізноманітніші джерела.

При написанні аналітичної роботи була поставлена мета - розкрити сутність підприємницького середовища, соціально-економічну, політичну, цивільно-правову ситуацію, що забезпечує економічну свободу дієздатним громадянам для заняття підприємницькою діяльністю, спрямованої на задоволення потреб усіх суб'єктів ринкової економіки, особливо малого та середнього бізнесу, на прикладі, Казахстану та Фінляндії.

У заключній частині дослідження відображаються рекомендації щодо вдосконалення підприємницької діяльності в Республіці Казахстан та Фінляндії.

Таким чином, обрана тема вирішує актуальні проблеми розвитку підприємництва в сучасних умовах.

Державне регулювання малого та середнього бізнесу в Казахстані

Необхідність державної підтримки малого бізнесу визнається як вченими-економістами, так і самими підприємцями. Об'єктом наукових суперечок є питання про принципи, напрями, і пріоритетах державного регулювання малого підприємництва, особливості регіональної системи підтримки життєздатності малого бізнесу. Ці питання вимагають не тільки глибокої теоретичної опрацювання, важливо, щоб результати наукового аналізу втілилися в реальних програмах підтримки підприємництва на регіональному рівні.

Державне втручання в ринкову економіку підрозділяється на пряме і непряме втручання. Отже, підтримка малого підприємництва, будучи складовою частиною процесу державного регулювання, також може бути підрозділена на пряму і непряму.

Пряма підтримка означає, що держава не обмежується встановленням загальних «правил гри», не задовольняється роллю «арбітра», але саме стає «гравцем», бере на себе тягар конкретних господарських рішень. Це варіант широкого державного регулювання діяльності малого бізнесу в поєднанні з протекціоністською політикою його підтримки. Виділяються дотації малим підприємствам, які потребують допомоги, створюються спеціальні державні фінансові установи для кредитування малих фірм, встановлюються верхні межі для ставки відсотка по кредитах, що видаються малим підприємствам комерційними банками і т.п.

Непряма підтримка означає створення інституційної структури, в рамках якої здійснюють свою діяльність підприємства малого бізнесу, визначення «правил гри» для вільного ринку. Суть підтримки - це не прямі, безповоротні ін'єкції у створення дрібних підприємств, а, приміром, формування правової бази для ефективної діяльності приватних банків, що спеціалізуються на кредитуванні малого бізнесу.

Перший варіант, створюючи «тепличні» умови для малого бізнесу, може мати двоїстий ефект. З одного боку, пряма підтримка держави сприяє становленню та розвитку малих підприємств, дозволяє їм вижити в конкуренції з великими підприємствами. З іншого боку, цей варіант знижує стимули до продуктивної праці, прояву ініціативи і самостійності, на відміну від непрямої державної підтримки, безумовно примножує і зміцнює економічну свободу малого бізнесу. Тому другий варіант є природною політикою держави в умовах розвинутого ринку.

Разом з тим, протекціонізм щодо малого підприємництва характерний, в тій чи іншій мірі, для всіх країн розвиненої ринкової економіки. Про це можна судити, зокрема, по прийнятому в США ще в 1953 році спеціальним законом про малий бізнес: уряду наказано «в тій мірі, в якій це можливо, надавати підтримку підприємцям малого бізнесу, консультувати, допомагати і захищати їх інтереси з тим, щоб зберегти вільне конкурентне підприємництво ».

На мій погляд, в умовах економічної кризи відмовлятися від прямої державної підтримки (кредитної, податкової та ін.) малих підприємств не слід. Брак уваги до стимулювання підприємництва, слабка допомога з боку держави змінюють не в кращу сторону внутрішню структуру малого бізнесу, підштовхують малі підприємства до тіньових формам життєдіяльності.

При виборі підприємств, в якому, в першу чергу, необхідна державна підтримка, очевидно, слід розглядати не стільки їх фінансове становище, скільки суспільну значимість даних підприємств, економічні інтереси, які вони виражають.

Власники малих підприємств перестають бути підприємцями, якщо припиняють організовувати інноваційні процеси у сфері виробництва, або обміну, припиняють займатися ризиковою діяльністю. Підприємництво виключає рутинні методи господарювання, неконкурентоздатне виробництво. Ці обставини важливо враховувати при відборі підприємницьких проектів, яким повинна надаватися державна підтримка.

Звідси випливає необхідність мотиваційної спрямованості державної підтримки малих підприємств. Потрібен потужний стимулюючий механізм залучення інвестицій не просто в сферу малого бізнесу, а саме малого підприємництва, який здійснює інноваційне відтворення.

Таким чином, механізм стимулювання малого підприємництва, на мій погляд, повинен поєднувати прямі і непрямі види державної підтримки, враховувати суперечливість становлення шару малих підприємців, мати мотиваційну спрямованість. Критеріями ж ефективності державної підтримки слід, очевидно, вважати зростання питомої ваги підприємств малого бізнесу у виробництві валового національного продукту до рівня, досягнутого економічно розвиненими країнами, залучення трудових, інтелектуальних та інших ресурсів, які залишаються незатребуваними великими економічними структурами.

На мою думку, регулювання малого бізнесу з боку держави має включати обгрунтування трьох найважливіших сторін діяльності малих підприємств:

1) економічного статусу

2) фінансового статусу малих підприємств;

3) правового статусу.

Визначення економічного статусу малого підприємства передбачає:

а) обґрунтування сутнісних характеристик і класифікація малих підприємств за різними ознаками і рівням пріоритетів;

б) розробку методології прогнозування розвитку суб'єктів малого бізнесу та їх взаємодії з іншими економічними суб'єктами;

в) розробку системи оціночних показників діяльності малих підприємств.

Другий найважливіший компонент державного регулювання малого бізнесу полягає у визначенні фінансового статусу малих підприємств. Це включає:

а) регулювання відносин малих підприємств з бюджетами різних рівнів (податкове регулювання);

б) визначення стратегії, джерел та конкретних об'єктів фінансової підтримки малих підприємств через бюджетну сферу, фонди підтримки малого бізнесу, страхові компанії і т.п .;

в) регулювання механізму взаємовідносин малих підприємств з банківською системою.

Вважаю за необхідне підкреслити, що перспективи малих підприємств в Казахстані багато в чому залежать від відмови, або продовження державної політики фіскального вилучення через надвисокі податкові ставки більшої частини доходів підприємця.

Третій компонент стратегії регулювання малого бізнесу полягає у визначенні правового статусу малих підприємств. Це передбачає розробку, ухвалення та виконання спеціального законодавства, що регулює комплекс питань функціонування малих підприємств, включаючи його права, обов'язки і відповідальність перед суспільством, а також юридичні гарантії держави розвитку малого підприємництва

Відповідно до конституційним положенням: «Кожен має право на свободу підприємницької діяльності, вільне використання свого майна для будь законній підприємницькій діяльності». Тому держава гарантує свободу підприємницької діяльності та забезпечує її захист і підтримку. Так, 4 липня 1992 був прийнятий Закон Республіки Казахстан «Про захист і підтримку приватного підприємництва, 19 червня 1997 був прийнятий Закон« Про державну підтримку малого підприємництва. З метою реалізації Послання Президента народу Казахстану «Про основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики на 2003 рік» Уряд Республіки Казахстан Постановою від 7 серпня 2002 утворило Комісію при Уряді Республіки Казахстан з питань малого та середнього бізнесу, а Постановою Уряду РК від 19 серпня 2002 затверджено Типове положення про Експертних радах з питань підтримки та розвитку малого та середнього підприємництва. Державна підтримка малого підприємництва здійснюється на основі державних, галузевих і регіональних програм і являє собою комплекс заходів, спрямованих на розвиток і підтримку малого підприємництва.

У той же час законодавче регулювання підприємницької діяльності ще далеко від досконалості, нормативні документи з питань приватизації, оподаткування, банкрутства підприємств та розвитку малого бізнесу часто суперечать один одному. У цьому, на мій погляд, проявляється один із стратегічних прорахунків реформ, оскільки для створення нової моделі економіки в нашій країні необхідно насамперед формування умов для появи дійсних власників, що володіють усіма факторами виробництва: землею, капіталом, кваліфікованою робочою силою і підприємницьким талантом.

При цьому головне полягає не в кількості, а в якості власників, які покликані підвищити ефективність і надати економіці соціальну спрямованість. Ось чому не стільки треба усувати державну власність, скільки її монопольне становище, в тому числі і сприяючи розвитку малого бізнесу.

На мій погляд, перспективи малого бізнесу в Казахстані залежать більшою мірою не від діяльності влади, а від того, які умови для підприємництва будуть створені в регіонах.

Сьогодні вітчизняні підприємці забезпечують стійкість не тільки економіці держави, що базується на ринковій системі господарювання, а й впливають на політичні процеси в суспільстві, не допускаючи відходу від ліберальних і ринкових цінностей.

В умовах реалізації Концепції переходу Республіки Казахстан до сталого розвитку особливого значення набувають ефективність і стійкість малих підприємств, встановлення за їх участю нових господарських зв'язків, у тому числі і зовнішньоекономічних, активізація виробничої та інноваційної діяльності.

З впевненістю можна стверджувати, що в республіці створена певна база для розвитку малого та середнього бізнесу. Про популярність приватного підприємництва в Казахстані свідчить зростаюча кількість суб'єктів малого та середнього підприємництва, яка досягла за підсумками минулого року близько 1,4 млн. І забезпечує роботою понад 2,5 млн. Чоловік. Внесок малого та середнього підприємництва у ВВП країни становить понад 17,5%. Разом з тим, кількість зареєстрованих суб'єктів МСБ зросла на 88%, активних - на 51%.

Порівняльний аналіз малого підприємництва в Казахстані з розвиненими країнами показує помітне відставання за такими показниками, як внесок у ВВП і зайнятість населення, при тому, що, як і в розвинених країнах, в Казахстані СМП представляють більше 90% всіх господарюючих суб'єктів.

Так, для щорічних обсягів випуску продукції суб'єктами МСБ в розвинених країнах становить від 43% (Канада) до 57% (Німеччина) ВВП. У Казахстані його частка нижче майже в 3 рази і становить 15%. За часткою населення, зайнятого в секторі МСБ, у загальній зайнятості показники нашої країни так само набагато нижче, ніж у розвинених державах: протягом останніх 5 років в Казахстані цей показник тримається на рівні 23%, в розвинених країнах від 47% (Канада) до 75% (Японія).

Основними чинниками, стримуючими розвиток малого підприємництва, особливо в місцевостях, далеко розташованих від фінансових і промислових центрів республіки, зазначаються:

· Низький рівень платоспроможності населення, особливо у сільській місцевості;

· Нестача обігових коштів;

· Недостатнє оснащення підприємств високопродуктивним обладнанням в силу його високої вартості;

· Нестача якісної сировини і напівфабрикатів;

· Низька конкурентоспроможність суб'єктів малого бізнесу (особливо підприємств з переробки сільськогосподарської сировини);

· Недостатня кількість фінансових та наукових установ;

· Нерозвиненість комунікацій.

Для досягнення поставлених Президентом країни цілей, в Мажилісу Парламенту прийняті в найкоротші терміни закони «Про дозволи і повідомлення» та про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів з питань дозвільної системи. В результаті, з 1436 дозволів скорочено 699, залишилося 737. Скорочення дозволів майже в два рази захищає бізнес структури від бюрократичних посягань та корупції, і в цілому, робить дозвільну систему Казахстану прогресивною.

Також, Мажилісу Парламенту розглядається проект Закону «Про внесення і змін до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань оподаткування», в рамках якого пропонується розширення права на зменшення оподатковуваного доходу з метою стимулювання сільгосптоваровиробників переходу на застосування загальновстановленого порядку оподаткування, а також виведення «сірих зарплат »в легальне поле.

З метою підтримки суб'єктів АПК передбачаються норми щодо звільнення від прибуткового податку доходів особистих підсобних господарств при реалізації продукції переробним підприємствам чи спеціалізованим сервісно-заготівельним центрам, а також субсидування частини ПДВ сервісно-заготівельним центрам при закупівлі сільгосппродукції у неплатників ПДВ (особисті підсобні та селянсько-фермерські господарства). З метою створення сприятливих умов для розвитку конкуренції, скорочення частки участі держави у підприємницькій діяльності, в Мажилісу Парламенту знаходиться проект Закону «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань обмеження участі держави у підприємницькій діяльності».

На сьогодні в країні створюються всі необхідні умови для реалізації громадянами підприємницької ініціативи. Сформована повноцінна система діалогу держави з бізнесом на всіх рівнях влади, проводиться системна робота з поліпшення бізнес - клімату, розширюється інфраструктура підтримки підприємництва.

В цілому, аналіз показує, що в Казахстані спостерігаються відновні процеси в секторі МСБ, відбувається зростання абсолютних показників, проте все ще необхідна подальша державна координація малого бізнесу з метою коригування та поліпшення її негативних тенденції, як за допомогою фінансових, так і нефінансових інструментів

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.