 |
|
Лєнькова Катерина Іванівна
Білет 20.
- Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Поняття "санітарно-епідеміологічна справа" включає:
• державні та суспільні протиепідемічні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі заходи;
• санітарне законодавство;
• практичну діяльність органів і установ державної санітарно- епідеміологічної служби України;
• науково-дослідну роботу з гігієни, епідеміології, організації санітарно -епідеміологічної справи;
• систему підготовки, підвищення кваліфікації санітарних кадрів, підготовку працівників медичної мережі з питань епідеміології та гігієни;
• гігієнічне виховання населення.
Згідно з Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя" поняття "санітарне та епідемічне благополуччя" визначають як "оптимальні умови життєдіяльності, що забезпечують низький рівень захворюваності, відсутність шкідливого впливу на здоров'я населення факторів навколишнього середовища, а також чинників для виникнення та поширення інфекційних захворювань".
Наведене визначення складових частин цього поняття свідчить про необхідність проведення багатопланових профілактичних заходів на рівні держави, суспільства та окремих груп населення, різних відомств, служб і зокрема санітарно-епідеміологічної.
Забезпечення державою санітарного та епідемічного благополуччя залежить від наявності низки передумов, до яких належать:
• розвинуте санітарне законодавство, в тому числі державні санітарні
норми, правила, гігієнічні нормативи;
• застосування системи державних стимулів і регуляторів, спрямованих
на його дотримання;
• організація державного санітарного-епідеміологічного нагляду.
Діяльність державної санітарно-епідеміологічної служби грунтується на принципах, таких як:
Державний характер санітарно-епідеміологічної діяльності. Цей принцип закріплений у законодавчих документах, згідно з якими санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні норми та правила є обов'язковими для всіх відомств і служб. Будь-які заходи, пов'язані з захистом здоров'я населення, повинні здійснюватись за участю державної санітарно-епідеміологічної служби.
Науково-планова основа санітарно-гігієнічних та санітарно -протиепідемічних заходів, що включає дослідження впливу різних факторів зовнішнього середовища на здоров'я людини, суспільства та розробку відповідних заходів, норм і правил, спрямованих на забезпечення належних умов життя та праці.
Всі ці заходи здійснюються в плановому порядку.
Єдність санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних заходів, яка проявляється в тому, що поряд зі здійсненням в оперативному чи плановому порядку протиепідемічних заходів щодо ліквідації спалахів окремих інфекцій проводиться також комплекс санітарних, оздоровчих і профілактичних заходів, спрямованих на охорону здоров'я населення. Це стосується забезпечення доброякісною питною водою, харчовими продуктами, покращання якості атмосферного повітря, умов праці, відпочинку тощо.
Єдність запобіжного та поточного санітарного нагляду як однієї з основних функцій установ і закладів державної санітарно- епідеміологічної служби, які здійснюються єдиними методами на усій території держави.
Участь різних служб і відомств, організацій, підприємств, установ і
громадян у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів відповідно до чинних законодавчих документів.
Участь у міжнародному співробітництві із забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.
1.
2. На підставі наведеної нижче інформації необхідно:
а) Обчислити показники природного й механічного руху населення в районі за звітний період (коефіцієнти народжуваності, смертності, дитячої смертності, мертвонароджуванності, перинатальної смертності, ранньої неонатальної та неонатальної смертності, материнської смертності, природного приросту, міграції);
б) Дати санітарну оцінку показників природного руху населення району за звітний рік (низький, середній, високий);
в) Визначити структуру причин дитячої смертності.
В Арцизському районі Одеської області у звітному році:
Середньорічна чисельність населення - 67,2 тис. чол.
Народилося - 745
Умерло - 879
У числі померлих:
- породіль - 1
- дітей у віці до 1 року - 10
до 1 міс. - 3
до 1 нед. - 2
- мертвонароджених - 8
Серед дітей, що вмерли у віці до 1 року, було:
- від хвороб немовлят - 3
- від пневмонії - 3
- від шлунково-кишкових захворювань - 2
Іммігрувало - 1100.
Емігрувало - 890.
Відповідь:
а) міграція населення:
Еміграція - виїзд за межі
67200 – 1000‰ 890 – х‰ х=1000*890/67200=13,24‰
Імміграція - в'їзд у дану територію
67200 – 1000‰ 1100 – х‰ х=1000*1100/67200=16,36‰
Коефіцієнт міграції: (1100-890)/67200= 0,0031
Народжуванність :
Загальний показник народжуваності(частота народжуваності) = число народжених живими за рік * 1000/Середньорічна чисельність населення
745*1000/67200 = 11,08‰
Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті за
рік на 1000 населення, що проживає на конкретній території.
879*1000/67200 = 13,08‰
Неонатальна смертність - смертність серед народжених живими протягом
перших 28 повних днів життя (Число дітей, що померли протягом перших 28 повних днів життя* 1000/ Число народжених живими в поточному році)
Коефіцієнт неонатальної смертності: 3/745*1000=4,026‰
Ранній неонатальний період охоплює перші сім днів або 168 годин життя
Коефіцієнт ранньої неонатальної смертності: 2/745*1000=2,68‰
Перинатальний період складається з:
1. антенатального - з 28 тижня вагітності до початку пологів;
2. інтранатального - період пологів;
3. постнатального - 7 повних днів життя новонародженого чи 168 годин
після народження.
Рівень перинатальної смертності визначається за формулою: Число дітей, що народилися мертвими + Число дітей, що померли протягом перших семи днів * 1000/Число дітей, що народилися живими та мертви
(2+8)*1000/(745 +8) = 13,28‰
Коефіцієнт мертвонароджуваності: 8 *1000/(745+8)=10,62‰
Коефіцієнт материнської смертності: 1*1000/(679-8)=1,49‰
Коефіцієнт природного приросту: 11,08‰-13,08‰=-2‰
Б) Природний рух або відтворення населення показує, чи забезпечують існуючі рівні народжуваності та смертності приріст населення. Різниця між показниками народжуваності та смертності одержала назву природний приріст.
Для того, щоб чисельність населення не зменшувалась, народжуваність має бути вищою за смертність, тобто має бути позитивний природний приріст
Показник природного руху населення району за звітний рік середній.
в)
Структура причин дитячої смертності:
Питома вага дітей ,що вмерли від хвороб немовлят 3/10*100=30%;
Питома вага дітей ,що вмерли від пневмонії 3/10*100=30%;
Питома вага дітей ,що вмерли від шлунково-кишкових захворювань 2/10*100 =20;
3. На основі данних, приведенних нижче в ситуаційній задачі, вирахувати:
а) Загальні та підгрупові показники захворюваності та хворобливості.
б) Визначити структуру захворюванності.
в) Написати висновки.
У Котовському районі Одеської області із середньорічною чисельністю дитячого населення 60300 у звітному році зареєстровано 14212 первинних звернень дітей, у т.ч. із приводу захворювань із уперше встановленим діагнозом - 12477; серед останніх: із приводу травм - 1936, скарлатини - 93, коклюшу - 28.
а)
Загальна захворюваність: 14212/60300*1000=235,69‰;
Первинна захворюваність: 12477/60300*1000=206,92‰;
б)
Структура захворюваності з приводу:
-травм: 1936/12477*100=15,52%;
-скарлатини: 93/12477*100=0,75%;
-коклюшу: 28/12477*100=0,22%.
в)
Висновок: У Котовському районі Одеської області із середньорічною чисельністю дитячого населення 60300 у звітному році загальні показники захворюваності – 235,69‰ , загальні показники хворобливості – 206,92‰. Структура захворюваності з приводу дитячих захвоювань складає : травм – 15,52%, скарлатини – 0,75%, коклюшу – 0,22%.
Коваль Оксана Юріївна
Білет №21
1. Методи роботи лікарів-гігієністів та епідеміологів:
- Динамічне санітарне та епідеміологічне спостереження за територією, окремими об'єктами (з метою гігієнічної та епідеміологічної оцінки та прогнозування, планування профілактичних заходів);
- Статистичний метод (з метою оцінки стану здоров'я населення, аналізу епідемічних процесів, оцінки обсягу та якості роботи СЕС, аналізу ефективності санітарно-гігієнічних і протиепідемічних
заходів);
- Лабораторні та інструментальні дослідження;
- Експертні оцінки санітарно-епідемічної ситуації;
- Соціологічний метод (опитування, анкетування з метою отримання інформації для медико-соціального аналізу).
2.
а)
-Коефіцієнт народжуваності=(1032-14)*1000/64500=15,78‰;
-Коефіцієнт смертності=645*1000/64500=10‰;
-Коефіцієнт дитячої смертності=42/(1032-14)=0,041;
-Коефіцієнт мертвонароджуваності=14/1032=0,014;
-Коефіцієнт перинатальної смертності=42*1000/(1032-14)=41,26‰;
-Коефіцієнт ранньої неонатальної=7*1000/(1032-14)=6,88‰;
-Коефіцієнт неонатальної смертності=(8+7)*1000/(1032-14)=14,73‰;
-Коефіцієнт материнської смертності=1*1000/(1032-14)=0,98‰;
- Коефіцієнт природного приросту=15,78‰-10‰=5,78‰;
-Коефіцієнт міграції=400-260=140.
б)
Показник природного руху населення району за звітний рік середній.
в)
Структура причин дитячої смертності:
Питома вага дітей ,що вмерли від хвороб немовлят 6/13*100=46,15%;
Питома вага дітей ,що вмерли від пневмонії 5/13*100=38,46%;
Питома вага дітей ,що вмерли від шлунково-кишкових захворювань 0/13*100 =0;
Питома вага дітей ,що вмерли від інших причин 2/13*100 =15,39%.
3.
а)
Загальна захворюваність: 6014/7473*1000=804,76‰;
Первинна захворюваність: 4531/7473*1000=606,32‰;
б)
Структура захворюваності з приводу інфекційних захворювань:
-скарлатини: 41/4531*100=0,91%;
-кору: 21/4531*100=0,46%;
-коклюшу: 2/4531*100=0,04%.
Висновок: У Кодимському районі Одеської області із середньорічною чисельністю дитячого населення 7473 у звітному році загальні показники захворюваності – 804,76‰ , загальні показники хворобливості – 606,32‰. Структура захворюваності з приводу дитячих інфекційних захвоювань складає : скарлатини – 0,91%, кору – 0,46%, коклюшу – 0,04%.