Здавалка
Главная | Обратная связь

Алгебраїчне означення



Коло радіуса r = 1, з центром (a, b) = (1.2, -0.5)

Коло на площині, даного радіуса , у певній вибраній декартовій системі координат і , з центром в точці (a, b) описується стандартним рівнянням:

Це рівняння випливає з теореми Піфагора, при її застовуванні до кожної точки кола, як показано на рисунку справа, де радіус це гіпотенуза прямокутного трикутника, катети якого x − a та y − b. Якщо центр кола знаходиться в початку координат (0, 0), тоді рівняння спрощується до такого вигляду:

Загальне рівняння кола:

Якщо відомі координати трьох точок на площині і , то рівняння кола, яке проходить через ці точки можна записати через визначник:

Параметричне означення

Коло на площині, даного радіуса , у певній вибраній декартовій системі координат і , описується системою рівнянь:

де параметр — пробігає значення від до . З геометричної точки зору це кут до осі x, променя проведеного з початку координат до точки (x, y). Якщо записати x та y через параметр t, отримаєм:

Полярні координати

Рівняння кола в полярних координатах:

де a – радіус кола, r0 - відстань від початку координат до центру кола та φ – кут відкладений проти годинникової стрілки від додатньої осі x до лінії що з’єднує початок координат з центром кола. Для кола, центр якого знаходиться в початку координат r0 = 0, це рівняння спрощується до вигляду r = a. Якщо r0 = a або якщо початок координат лежить на колі, тоді отримуєм рівняння:

.

В загальному випадку, рівняння можна розв’язати для r:

,

Розвязок із знаком мінус перед коренем дає ідентичну криву.

Комплексна площина

Рівняння кола на комплексній площині:

Або в параметричному вигляді

Означення Аполлонія

Аполлоній із Перги показав, що коло можна також задати як множину точок на площині, які мають однакове відношення відстаней до двох фокусів A і B. Про таке коло іноді кажуть, що воно задане двома точками

Властивості

  • Через три точки, що не лежать на одній прямій, можна провести коло, і притому тільки одне.
  • Точка дотику двох кіл лежить на прямій, що проходить через їхні центри.
  • Ізопериметрична нерівність: З усіх замкнутих кривих даної довжини коло обмежує область максимальної площі.
  • Вписаний кут або дорівнює половині центрального кута, що спирається на його дугу, або доповнює половину цього кута до 180 °.
    • Два вписаних кути, що спираються на одну й ту ж дугу, рівні.
    • Вписаний кут, що спирається на дугу довжиною в половину кола дорівнює 90°.
  • Кут між двома січними, проведеними з точки, що лежить поза колом дорівнює піврізниці мір дуг, що лежать між січними.
  • Кут між хордами, що перетинаються дорівнює півсумі мір дуги, що лежить у куті і дуги навпроти неї.
  • Кут між дотичною та хордою дорівнює половині градусної міри дуги, що стягується хордою.
  • Відрізки дотичних до кола, проведених з однієї точки, рівні й утворюють рівні кути з прямою, що проходить через цю точку і центр кола.
  • При перетині двох хорд добуток відрізків, на які ділиться одна з них точкою перетину, дорівнює добутку відрізків на які ділиться інша.
  • Добуток довжин відстаней від обраної точки до двох точок перетину кола та січної, що проходить через обрану точку, не залежить від вибору січної і дорівнює абсолютній величині ступені точки відносно кола.
    • Квадрат довжини відрізка дотичної дорівнює добутку довжин відрізків січної і дорівнює абсолютній величині міри точки відносно кола.






©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.