Главная | Обратная связь

Діти виконують пісню «Барви рідної землі»

Ведуча.

Промінчик сонця зазирнув

У вікна нашого садочка.

Сьогодні новий день зустрів

Маленьких доньок і синочків.

Та наших любих й дорогих

Назвати важко малюками,

Й сьогодні їх ми назвемо

Поважно так – випускниками!

 

Ведуча.

А пам’ятаєте, маленькі

Вас рученятка обіймали,

Коли в садочок кожен ранок

Своїх ви діток відпускали?

А нині вони – юні леді

Й такі поважні джентльмени –

На бал святковий завітали…

Стрічайте – принци й королеви!

 

На центр зали виходять випускники парами, випускники виконують у парах полонез. По закінчені танцю ведучі почергово називає по імені кожного випускника по імені кожного випускника.

Випускник.

Сьогодні ми востаннє

Зібрались в цьому залі

Прощатися з садочком

Настав для всіх нас час.

Але хоч трішки сумно,

Не слід нам забувати,

Що вже чудова школа

Чекатиме на нас.

 

 

Випускник.

Наш любий, милий дитсадок!

В нім завжди затишно й красиво.

Спасибі всім за те, що тут

Були дитинства дні щасливі!

 

Виконується пісня «Наш садочок».

1. Посміхається ясне сонечко до нас

Ми уже не малюки,

Майже перший клас,

П’ять років наших швидко, швидко пройшло

Нам у садочку добре, добре було.

 

Приспів.

Любий садочок ти прощавай,

Рідний садочок нас не забувай

Ми всі маленькі до тебе прийшли

Та дуже швидко ті роки прийшли.

 

2. Будемо вчитися писати букви і слова

І відмінно рахувати, два додати два,

Покличе школа, перший дзвінок

та не забудемо рідний садок.

 

Ведуча.

Наші хлопчики й дівчатка

Вміють всі фантазувати

Й часом мріють хоч на мить

Феями чи королями стати.

Їм дамо таку можливість

І відправимо у казку.

Хлопчики, ваш перший вихід.

Гучні оплекси, будь ласка!

 

На центр зали виходять королі і виконують хореографічний етюд «Танок Королів». В кінці таночка хлопчики стають колоною по двоє, утворюючи «коридор». Сідають на одне коліно, заходить принцеса.

Принцеса.

Нудно мені й нецікаво,

Як мені усе набридло!

Хочу гратись, веселитись,

Чому іграшок не видно?

Всі негайно піднімайтесь!

Хлопчики встають з коліна.

Принцеса.

Ну ж бо, в піжмурки пограймо!

А як ні – всіх покараю.

Один, два, три, ну я чекаю!

 

Ведуча.

Принцеса наша, капризуля,

Сьогодні трішки не те свято.

Поглянь, це вже дорослі діти –

Їм час до школи вирушати.

 

Принцеса.

До школи? Фе, як не цікаво!

І що робити мені з вами?

 

Король.

Час і тобі за розум взятись –

Дивись, яка ти вже доросла.

Вже треба за науку братись,

І це, між іншим, досить просто.

 

Принцеса.

Тоді у мене є умова,

Піду я лиш тоді до школи,

Коли ви стежку прокладете

Й по ній до школи поведете.

І стежка, що вестиме в школу,

Повинна буди веселкова!

Завдання справді нелегке,

Проте цікавеньке яке!

Тож вирушайте на пошуки веселкової стежинки.

 

Принцеса іде з залу. Хлопчики сідають на місця.

Ведуча.

Діти, оце й вигадала Принцеса. І де ж нам узяти ту веселкову стежинку? Утім, нам потрібно пригадати, як саме кольори має веселка.

 

Діти виконують пісню «Барви рідної землі»

1. Ми веселі малярі,
Що ранкової пори
Размалюєм рідну землю
У святкові кольори.
Наші барви чарівні
Наче іскри запальні,
Кожна барва наче пісня
Української землі.

 

Приспів.

Райдуга-веселка нам допомагай,
Кольори веселі дітям роздавай.
Буде небо синє, ниви золоті,
Буде в Україні радісно завжди.

 

2. Буде сонячний розмай,
І Карпати, і Дунай,
Зелен гай, і чисте поле,
І далекий небокрай.
Наші барви чарівні
Наче іскри запальні,
Кожна барва наче пісня
Української землі.

 

Ведуча.

Наші дуже гарно заспівали пісню і згадали всі веселкові кольори. За це вони отримують подарунок – перший колір веселки. А саме – червоний.

 

Ведуча дарує випускникам відріз червоної тканини.

Звучить музика, до зали заходить тигр.

Тигр.

Добрий день усім вам, діти!

Ви мене впізнали?

Хочу я на цьому святі

Бути разом з вами.

Час нам трішки всім пограти

І гостей порозважати.

 

Проводиться ігри з дітьми.

Тигр.

О, ви такі всі спритні! Помітно, що в дитсадку любили фізкультуру. І за це я подарую вам чарівний колір веселки, а саме – оранжевий. Тримайте.

 

Тигр дарує випускникам відріз тканини оранжевого кольору.

Випускник.

Дякуємо тобі, любий Тигре,

Ти нам дуже допоміг.

Та де ще кольори шукати,

Підказати б ти не міг?

 

Тигр.

Що ж, тоді часу не гаймо –

у подорож всі вирушаймо!

Сідаймо в потяг наш чарівний

Й берімо курс всі до країни

Сонця жовтого, осяйного –

До Африки незвичайної.

 

Звучить музика, випускники імітують під музику рух потяга, «їдуть» по колу,потім зупиняються.

Випускник.

Справді, скрізь тут жовтий колір,

Звірі дивні, чарівні.

Але що це, подивіться,

Хто це йде на голові.

 

Звучить музика, до зали забігає Петрик П’яточкін і безупинно бігає по колу.

Ведуча.

Петрику, Петрику, ти постривай,

Стій хвилинку, не тікай!

Розкажи, звідкіль тут взявся

І куди за мить зібрався?

 

Петрик П’яточкін.

Слоників я рахував!

Це так, щоб всім не заважав.

Бо трішки побешкетував,

Зламав лопатку другу,

Вазона скинув вдруге,

Не хтів їсти котлету,

Встромив кілок в розетку

Гадав, засну хоч трішки –

Дарма, гойдався в ліжку!

Куди б іще податись?

І чим б таким зайнятись?

 

 

Ведуча.

Ой, Петрику, до нс ти

Потрапив недарма.

Адже у нас бешкетників

У садочку більш нема.

 

Ведуча.

Всі чемні і такі слухняні,

Й невдовзі стануть школярами.

 

Петрик П’яточкін.

О, я теж хочу до школи!

 

Ведуча.

Ну, що, діти, візьмемо Петрика із собою?

 

Випускники.

Так.

 

Петрик П’яточкін.

Дякую вам, друзі, і за це я вам дещо подарую.

 

Петрик П’яточкін дає випускникам відріз жовтого кольору. Випускники виконують пісню «».

Ведуча.

Дякуємо, тобі Петрику.

І даруємо тобі чарівний буквар.

Ця перша книга знань у школі

Є цікавою доволі!

 

Ведуча дарує Петрику Буквар, «сідають» разом із Петриком у потяг і повертаються до дитсадка.

Петрик П’яточкін.

Я залюбки вчитимусь по цій чарівній книзі.

Що ж, прощавайте, мої любі друзі!

Успіхів вам у навчанні!

 

Петрик бере Буквар і йде з музичної зали.

За дверима суперечка.

Двійка.Я перша!

Дванадцятка.Ні, я перша!

Двійка.Я важливіша.

Дванадцятка.Ні – я важливіша! (і так далі)

 

Ведуча.

Хто ви такі? Чуму ви сперечаєтесь?

 

Дванадцятка.

Добрий день, друзі! Ви мене впізнали?

Я ваш найкращий друг, а тому настав час нам з вами познайомитися. Я – весела Дванадцята. Ви про мене не раз чули у дитячому садочку. Отож і я про авс багато чула і знаю, що ви готуєтесь стати першокласниками.

 

Двійка.

Не пущу вас в школу я,

Тут територія моя,

Не вдасться вам пройти,

І навіть проповзти.

Всіх дітей я зачаклую

І по двійці подарую.

Хто з вас зі мною буде дружити,

Того я всім серцем буду любити.

(роздає дітям по двійці)

Дванадцятка.

Оцінки ці погані, діти, не беріть.

Назад їх Двійці віддаріть.

Двійка ти бач яка розумна! Схаменись.

Вас перевірю, як ніколи,

Чи ви готові йти до школи.

Починаємо навчання!

 

- Як звуться діти, що ходять до школи? (Школярі)

- Мовчить, а розуму навчить. Хто це? (Книга)

- Якої пори року ви підете перший раз у перший клас? (Осінь)

- Хто навчає школярів? (Вчитель)

- Яка найперша книга майбутнього школяра? (Буквар)

 

Двійка.

Ну вас! Не буду я з вами дружити, все ви вмієте, все знаєте.

Піду я шукати інших товаришів. Гудбай, май лав, гудбай.

Дванадцятка.

І мені вже час з вами прощатись. Адже я поспішаю на іспити до випускників.

Я їм особливо потрібна. А я маю для вас подарунок – ось відріз зеленого кольору для вашої веселкової стежинки. До зустрічі на святі «Першого дзвоника»!

 

Дванадцятка іде із залу.

Ведуча.

Час спливає досить швидко,

Вихованці підросли.

А такі були маленькі,

І старались, як могли.

А згадайте, як ці дітки

Танцювали залюбки.

Всім сюрприз від наймолодших!

Ну ж бо, де ви, дітлахи?

 

Під музику заходять малюки і виконують таночок «Танець малюків».

Малюк.

Наші старші дітки

Йдуть уже до школи.

Та не забувайте про садок ніколи!

 

Малюк.

Як тільки підростемо –

Ми прийдемо до вас.

Щасливого навчання!

Не підводьте нас!

 

Малюк.

А це – вам подарунок

На прощання,

Від малюків у привітання!

 

Маленька дівчинка дає випускникам відріз блакитного кольору. Малюки ідуть із залу.