Здавалка
Главная | Обратная связь

Голові державної адміністрації



Ви через місяць на мій усний запит повідомили по телефону, що не знайшли можливості ознайомитись з матеріалом.

На друге телефонне звернення повідомили , що чекаєте від мене додаткових матеріалів.

На другу мою заяву у спілкуванні по телефону 11липня 2011р. мені висказали гонорове обурення щодо апеляції викладену у другій заяві від 5.7.2011р. :" При спілкуванні В.О.Сторчаков висказав думку про те що в 1941-1943 роках їх газета не існувала, а інші це були газети фашистської влади.З цим не можливо погодитись, так як газета під указаними назвами видавалась українською мовою з широким залученням громадськості. Публікації були національно - патріотичного напрямку. Саме тому автори публікацій опісля в наш час незалежності України реабілітовані", і навіть намагались відмовитись від вищесказаного. Чому ?

На з'ясування питання про правоприємність традицій колективу редакції газети з моменту її заснування Ви пояснили, що окрім Миколи Степановича Шутя інші працівники Вам невідомі. А чому ?

Ви заявили мій матеріал буде опублікований напередодні 20-ї річниці Дня незалежності Україн, але це занадто пізно для вирішення питання державного відзначення нагородою Г.Ф.Чаплю посмертно.

Як правозахиснику -альтруїсту процедура державного нагородження

патріотів України мені відома з 2001року. За десять років з моєї ініціативи і юридичного супроводження понад 10 митцям присвоєно почесне звання Заслуженого працівника культури і зокрема І.І.Шулику Заслуженого діяча мистецтв; В.С.Положію Заслуженого архітектора; М.А.Хижняк Заслуженої вчительки України. Пишаюсь результатами безкорисної боротьби з чиновниками - блюдилозами, за справедливе відзначення державними нагородами митців, громадських діячів, патріотів України.

Цього переліку результатів громадської діяльності надаю щоб переконати Вас в тому що в питанні державних нагород Ваших колег - помиляєтесь і ненавмисне гальмуєте його.

Причиною цьому вбачаю жупель зрадників Вітчизни створений Г.Ф.Чаплі,А.А. Осипі , В.М.Березовцю,Г.Г.Толочко та їх побратимам, створений комуністами. Покищо у Вашій особистості вбачаю антогоніста моїх задумів. Чи помиляюсь ?

Другим приводом звертання до Вашої газети було те, що в некролозі "Ребілітовані історією", виданого Дніпропетровською облдержадміністрацією у 2002р., по результатах реабілітації жертв тоталітарного режму,на шпальтах "Дніпропетровської газети" за 1941-1943рр., документахї Дніпропетровського обласного державного архіву та , вкримінальній справі архіву СБУ мені вдалось познайомитись з національно-патріотичною діяльністю співробітників Вашої газети в період фашистської окупації Павлограду в 1941-1943рр. Плекав надію, що Ви з радістю мені дасте інформацію про давнішню публікацію на шпальтах газети матеріалів на цю тему, чи підскажете, чи назвете опубліковані Вами матеріали про національне відродження. Вами заявлено, що своїми колегами вважаєте тих працівників з якими працюєте з 1983 року.

Для мене, правозахисника , краєзнавця,чути таку відповідь образливо. Чому?

Тому що Ви , як один із провідних особистостей за фахом і посадою

повинні б підтримати ініціативу громадського діяча , але цього не сталось.

Вважав, вважаю і буду вважати, що усі працівники Вашої газети з 26січня 1918 року до сьогодення співробітники одної і тої ж газети, як би вона не називалась є ВАШИМИ КОЛЕГАМИ. Якщо це не так,то для чого афішувати про спадкоємність редакції газети "Рідний край " з тих часів ?

Здається що це підступна реклама на гачок якої я попався.

Ви не визнаєте мою інформацію про те що у Вашій газеті в 1930-1940рр. працювали Григорій Чапля, Андрій Осип, Василь Березовець указані мною в заявах на ім'я Голови держадміністрації Павлоградського району та для Вас , керівника колективу газети .

Ви звинувачуєте мене у неетичному вчинкові в тому, що я дозволив Леоніду Романюку, павлоградському журналісту зустрітися з Вами з метою вирішення питання долі мого звернення та про публікацію моїх матеріалів.

Порушення етики не вбачаю з наступних обставин.

До Вас, як посадової особи,25 травня2011року направлена моя заява про вшанування пам'яті патріотів. Як керівник засобу масової інформації Ви не виконали свої обов'язки передбачені статтею 19,20 Закону України "Про звернення громадян". Ви порушили термін розгляду мого звернення і не надали письмової обгрунтованої відповіді до сьогоднішнього дня 15 липня 2011 року і мусите нести відповідальність. Що і послужило причиною мого звернення до Леоніда Романюка, який мені пояснював, що інформації про Г.Ф.Чаплю,А.А.Осипа ,В.М.Березовця та інших у Павлограді він не знаходить. Чому ? Тому що хтось не зацікавлений у визнанні величезного внеску павлоградських освітян-журналістів - національних патріотів у підмурок Незалежної України , якою ми користуємося з 24 серпня 1991року. Вважаю що поставленні мною питання в заявах чином тиску не буде сприяти нашому взаєморозумінні. Тому свою позицію вирішив викласти втретє і запропонувати співробітництво. Чекаю на компромісні пропозиції. М.Рябцев 15 липня 2011 р. м. Дніпропетровськ.

 

 

Голові державної адміністрації

Павлоградського району Дніпропетровської області

пану Віктору Миколайовичу Дудніку

Вулиця Карла Маркса м. Павлоград Дніпропетровської

Області п.і.51400.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.