 |
|
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ОРГАНІЗАЦІЇ ВОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
До міжнародних правових документів, що регламентують відносини у сфері морських перевезень, відносяться Афінська "Конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу", Лондонська "Конвенція про охорону людського життя на морі" (1974) та Брюссельська "Конвенція про уніфікацію деяких правил перевезення морем пасажирів та їх багажу", міждержавні угоди.
Важливим документом, що регламентує порядок морського перевезення пасажирів на лінійних лініях, здійснення фрахтування суден на визначений час, організацію круїзів на території України, є Кодекс торговельного мореплавства України(1995 р.).
Судноплавні компанії при укладанні угод з вітчизняними, іноземними клієнтами та контрагентами враховують вимоги цих документів.
Клієнтами морського транспорту виступають:
- туристичні організації, що фрахтують пасажирські судна організації круїзних рейсів або бронюють квитки на лінійні перевезення;
- індивідуальні пасажири, що купують квитки на лінійні
перевезення та тим самим укладають договори морського
перевезення.
Контрагентами виступають компанії, що займаються агентуванням суден, продажем квитків та круїзних путівок,організацією екскурсій та прогулянок тощо.
При здійсненні лінійних перевезеньдіє договір морського перевезення пасажирів, що вважається укладеним після придбання проїзного квитка. Положення цього договору розповсюджуються на визначення комерційного ризику у випадку організації круїзів пароплавством. Згідно договору морського перевезення пасажирів перевізник зобов'язаний доставити пасажира та багаж у пунктпризначення. Пасажир сплачує установлену вартість проїзду та перевезення багажу. Перевезення включає час знаходження пасажира на судні, час посадки на судно та висадки з нього, а також час доставки пасажира водним шляхом з берега на судно та назад, якщо плату за доставку включено у вартість квитка.
Крім основної угоди, що передбачає перевезення пасажира, договір перевезення може мати додаткові умови - надання під час рейсу харчування, включення у маршрут відвідання портів.
Круїзне плавання передбачає організацію роботи кожного окремого судна на оренді у фрахтівника або за програмою, узгодженою з туроператором на основі договору фрахтування, або агентської угоди за визначеним круїзним маршрутом. У випадку оренди фрахтівником судна його власник (пароплавство, мореплавна компанія) отримує обумовлену угодою суму фрахту, а комерційний ризик від реалізації пасажирських місць несе фрахтівник. При здійсненні роботи з турагентом за узгодженою програмою, комерційний ризик несе пароплавство, а турагент отримуєагентську винагороду.
При організації круїзівна зафрахтованих туристичними організаціями судах діють два види договорів - договір морського круїзу, що виступає у вигляді круїзної путівки і регламентує відносини між фрахтівником як організатором круїзу та туристом, що здійснює даний круїз, та договір оренди (тайм-чартер), що регламентує взаємодію між судновласником та фрахтівником.
Згідно цих документів у випадку зміни встановленого розкладу руху судна, що призвів до порушення програми обслуговування туристів, винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні її фактичні збитки.
Якщо судновласник не може надати судно, що обумовлене угодою, він повинен надати туристичній організації інше однотипне судно. У випадку ненадання судна у визначений термін або неможливості виконання круїзної програми у повному обсязі час затримки судна, продовження або скорочення круїзу більше, ніж на 12 год., виключається з періоду оплати оренди за узгодженням сторін, круїз продовжується на час затримки або скорочення. У випадку провини однієї із сторін вона сплачує іншій її фактичні пов'язані із затримкою, продовженням або скороченням рейсу.
У випадку, коли судно здійснює під час проведення круїзу допомогу судну або людям, що потерпають на морі, судновласник відповідальності за затримку рейсу перед туристичною фірмою не несе. Рейс за згодою сторін продовжується на термін, що був витрачений на надання допомоги. За час, використаний на надання допомоги, додаткова оренда та плата за харчування туристів не береться.
У дні посадки та висадки туристів орендна плата з період дії угоди, як правило, нараховується у розрахунку погодинної вартості оренди судна за добу.
Туристична організація несе відповідальність перед пароплавством за невиконання терміну платежів за оренду судна, встановленого у договорі. Партнери мають право анулювати угоди не пізніше, ніж за 3 місяці до початку рейсу. У випадку ануляції договору пізніше, ніж 3 місяці до початку рейсу, сторона, що анулювала договір, відшкодовує іншій стороні збитки, сума яких не повинна перевищувати 50% вартості орендної плати за рейс. Загальний розмір збитків визначається за домовленістю сторін.
Потрібно відмітити, що для здійснення фрахту пасажирських суден з метою організації морських (річкових) круїзів українським туроператорам потрібна додаткова ліцензія Мінтрансу України.
Договір організації морського круїзу може бути укладено між судновласником і турпідприємством на умовах чартерного перевезення (судно фрахтується на визначений рейс). У круїзному судноплавстві використовують декілька видів чартерів: рейсовії чартер, тайм-чартер.
Як правило, українські судновласники при укладанні договору про фрахт судна однією з умов ставлять попередню оплату фрахту у повному обсязі. У вартість фрахту входять експлуатаційні витрати судна (причальні збори в портах стоянок, збори за транзит пасажирів).
Дедвейт судна, крім пасажирської зони, як правило, знаходиться у розпорядженні судновласників. Тому у договорі тайм-чартеру круїзного рейсу (як виду змішаного перевезення) особливо потрібно обумовити, за чий рахунок будуть здійснені додаткові послуги з перевезення комерційного багажу пасажирів.
Обов'язковим додатком до договору є:
- розклад руху судна, узгоджений з туристичною організацією;
- план-карта судна, затверджена на момент укладання угоди;
-розрахунок плати за оренду судна за категоріями кают, елементарними ставками для кожного морського басейну ізврахуванням сезонних знижок;
У випадку укладання угоди на фрахтування судна обов'язки партнерів при організації морського круїзу розподіляютьсянаступним чином. Судновласник зобов'язаний: дотримуватися обумовленого розкладу руху судна. Про зміни, що виникають у розкладі руху у випадку затримки приходу судна у порт та скорочення терміну стоянки, адміністрація судна зобов'язана повідомити працівників круїзу, щоб ті вжили заходи до виконання програми обслуговування туристів.
Якщо туристична фірма бере на себе організацію проведення круїзів разом із комерційним ризиком, вона орендує на певний час круїзне судно у судновласника, їмо виступає фрахтівником. У цьому випадку між організатором фрахтівником та судновласником укладається договір фрахтування судна на рейс або на визначений час (тайм-чартер). Договір передбачає, що судновласник зобов'язаний надати судно нагороду (орендну плату) фрахтівнику (орендатору) на визначений термін з метою перевезення пасажирів.
Основні комерційно-правові умовиуказаного договору можна звести до шести груп.
1. Судно. Судновласник надає фрахтівнику пасажирське судно із зафіксованими в угоді пасажиромісткістю та розбивкою по окремих класах. До угоди додаються план розміщення пасажирських кают. Обумовлюється мореходність судна та обов’язки судновласників підтримувати його у належному технічному стані.
2. Період перебування судна у фрахтівника та орнаментація його роботи. Фрахтівник орендує судно на визначений термін, що визначається кількістю діб. Час початку та закінчення цього терміну, а також кількість рейсів точно визначені, характерною рисою даного договору є наявність узгодженого складу, що визначає регламент руху судна.
3. Розподіл витрат між судновласником та фрахтівником. Судновласник несе усі експлуатаційні витрати з використання судна під час круїзу. Як правило, на фрахтівника покладаються такі статті витрат:
- збори за посадку і висадку пасажирів у портах;
- оплата різниці між фактичною сумою портових зборів та сумою цих зборів, розрахованих за пільговими тарифами, у випадку втрати судновласником права на пільги, що надаються круїзним судам внаслідок посадки або висадки фрахтівником пасажирів у проміжних портах заходів;
- оплата плавзасобів порту заходу, що доставляють туристів з рейду на берег та назад, у випадку рейдової стоянки судна у портах, де підхід до причалів неможливий з технічних причин (невелика глибина, малі довжина причалу);
- витрати на рекламу круїзу.
В угоді детально обговорюються види послуг, що повинні бути надані пасажирам на борту судна. Це відноситься дорегулярності заміни білизни, користування шезлонгами тощо. Все це враховується у ставці фрахту, надається пасажирам безкоштовно.
4. Ставка фрахту та порядок оплати. Ставка фрахту встановлюється на все судно за добу або за весь період перебування судна у фрахтівника. Перший варіант зустрічається частіше. Причому враховується уся зафіксована в угоді пасажиромісткість, не зважаючи на її фактичне використання Обов'язково обумовлюються терміни оплати, штрафні санкції за її невиконання, назви банків-операторів.
5. Харчування пасажирів. Вартість харчування фрахтівник оплачує додатково, в залежності від фактичної наявності туристів на судні. В угоді фіксується вартість добового раціону одного пасажира. У випадку фрахтування судна під закордонні круїзи обумовлюють вартість витрат на придбання свіжих продуктів в іноземних портах.
6. Правові положення. Окрему групу складають питання, пов'язані із припиненням дії договору, що може виникнути у випадку непередбачених обставин, що не залежать від судновласника та фрахтівника (війна, блокада, затримка судна за розпорядженням влади у портах заходу, пошкодження судна та ін.). У даному випадку фрахт стягується лише за фактичну кількість днів перебування судна у фрахтівника.
У міжнародній практиці, як правило, рекламації за недодані послуги або неякісне обслуговування приймаються сторонами не пізніше 8 тижнів після закінчення круїзу та розглядаються упродовж 4 тижнів після отримання. З метою запобігання необґрунтованим претензіям з боку круїзних пасажирів туристичним підприємствам рекомендують у договорах фрахту обумовлювати: порядок здійснення комісійної перевірки придатності судна до рейсу та використання Франкфуртської таблиці з метою виплати компенсацій за рекламації (у відсотковому відношенні від вартості туру).
Згідно Договору морського круїзу (ст. 199) турист має право у будь-який час до початку круїзу відмовитись від здійснення подорожі.Учасник круїзу має право отримати назад плату за круїз у порядку, розмірах та в терміни, встановленідоговором. Наприклад, компанія "Роял Карибіан" встановила, якщо період, коли клієнт відмовляється від подорожі, понад 56 днів до початку круїзу, штрафні санкції складають суму депозиту. Якщо термін становить 55-30 днів, штраф становить 45% вартості круїзу, 29 днів -14-75%, 14 та менше днів - 100 %.
У випадку, коли організатор круїзу не може надати місце на судні, обумовлене договором, то за згодою учасника круїзу надаєтьсятаке ж місце на іншому судні, що за своїми характеристиками та комфортністю не нижче обумовленого, або учасник круїзу має право відмовитись від угоди та повністю отримати плату за круїз. Організатор круїзу має право відмовитись від угоди морського круїзу, у випадках військових або інших подій, що загрожують захватом судна, блокадою порту та іншими форс-мажорними обставинами. У цьому випадку організатор круїзу повинен повернути учаснику плату за невиконану частину круїзу.
6.
При організації круїзів відносини між фірмою-оператором та організаціями, що беруть участь в обслуговуванні туристів, оформлюються договорами.
Як правило, туристична фірма укладає:
1. Договір з пароплавством на оренду теплоходів, що включає:
- кількість, суден, їх назви та кількість місць по категоріях;
- маршрути круїзів та їх терміни;
- кількість білизни на один рейс для кожного судна та їх вартість;
- вартість оплати за кожен рейсообіг;
- загальну вартість за договором за перевезення туристів;
- відповідальність сторін.
2. Договір з підприємством харчування (рестораном) на організацію харчування туристів на маршруті, що включає:
- перелік суден, відомості про кількість рейсів, тривалість одного рейсу (у кількості діб), кількість туристів у рейсі, маршруті та вартість денного раціону харчування одного туриста із визначенням вартості набору продуктів;
- обов'язки контори судових ресторанів (підприємства харчування) із виконання прийнятих договірних обов'язків;
- обов'язки туристично-екскурсійної організації (забезпечення повної посадки туристів);
- розробка тематики та проведення вечорів відпочинку;
- порядок розрахунків за харчування;
- відповідальність сторін.
3. Договори з фірмами, що займаються екскурсійним обслуговуванням туристів на маршруті. До цих договорів додаються графіки заходу теплоходів у порти міст прийому з наведенням дат та термінів прибуття; програми обслуговування туристів та калькуляції.
4. Договір із музичним колективом, підприємством, що буде займатися організацією дозвілля.
Екіпаж круїзного суднаподіляється на дві основні частини: власне команда судна та дирекція круїзу та служби туристичного обслуговування.
Команда судна забезпечує управління судном, роботу усіх пристроїв та механізмів та їх технічне обслуговування. Працівники служб туристичного обслуговування виконують роботу з безпосереднього обслуговування туристів. Працівники теплоходного круїзу, як правило, сезонні.
До обов'язків служб туристичного обслуговування відносять:
- організацію і проведення посадки та висадки туристів;
- розміщення туристів на судні;
- організацію доставки багажу туристів;
- забезпечення зберігання цінних речей туристів у сейфах;
- організацію харчування туристів на судні;
- організацію роботи суднових крамниць та кіосків;
- проведення дозвіллєвих заходів з туристами;
- надання туристам побутових послуг;
- організацію прибирання суднових приміщень, в яких розташовуються туристи;
- ведення документації, пов'язаної з перебуванням на борту туристів.
.