Главная | Обратная связь

Особливості і рівні наукового знання

Методологія науки – система знань про принципі побудови, форми і способи організації наукового пізнання, а також способи встановлення міри достатнього обгрунтування и верифікації знання, отриманого в ході наукового дослідження природних и соціальних явлений.

Знання – як відомості про дійсність, результат пізнавальної діяльності

Джерела: власний досвід, досвід інших

Види знань за рівнем науковості:

· наукове

· позанаукове

o паранаукове (знання про таємні знання, містичний досвід, несумісні з наявним гносеологічним стандартом)

o псевдонаукове знання (оманливе знання, яке за формою дуже нагадує наукове знання, претендує на статус наукового знання). Особливості псевдонаукового дослідження. Можуть бути проведені науковими методами, але грунтуватись на неправильній основі (підміна понять і т.п.). Відкидання критики і опора на окремі випадки. Ухиляння від спростувань. Спрощення складних явищ, що маскується дуже складною процедурою дослідження. Наукове дослідження має бути простим.

o Буденно-практичне знання («здоровий глузд»)( непрофесійне, неспеціалізоване, оволодіння яким не вимагає спеціальної підготовки. Поради, рекомендації, даних популярної науки, посилання на авторитети)

Чарльз Пірс – американський філософ-прагматик ; «Встановлення переконань»,

Шляхи формування (за Пірсом)

· упертість – безумовна віра в правильність судження, яке не піддається критиці. Зумовлено ригідністю. Звертають увагу лише на факти, що підтверджують їхню тезу).

· вплив авторитету

· метод a priori – погляди формуються в результаті спільного обговорення з людьми, які дотримуються різних поглядів, без емпіричного обгрунтування.

· Досвід і спостереження. Особистий досвід є обмеженим. Властиві помилки атрибуції.

 

 

Науковий метод– спосіб наукового пізнання дійсності,штучна систем прийомів і правил, зумовлені властивостями системи субєкт-обєкт. Передбачає спец. підготовку і спец. знання.

 

Наукове знання - продукт спеціалізованої професійної форми людської діяльності, яка передбачає існування чітко сформульованої цілі та застосування спеціальних методів. Представлене у вигл. понять, ідей, гіпотез, парадигм.

 

Особливості наукового дослідження з психології:

1. Об'єктивність – повна відсутність упереджень і спотворень, точність визначення термінів, опис процедури дослідження.

2. Знання повинно бути підтверджено емпіричним досвідом і законами логіки

3. Прогностичність – базується на принципі детермінізму, на осн. Яких можна передбачити події.

4. Систематизованість - наукове знання є несуперечливою системою висловлювань, які відображають суттєві властивості явищ і обєктів та звязків між ними.

5. Відносність –

 

Принципи наукового дослідження!

 

Рівні наукового пізнання –

· Емпіричний: На відміну від буденно-побутового передбачає цілеспрямовану пізнавальну діяльність з використанням спеціальних методів і понять. Неможливо визначити ступінь загальності та застосовуваності добутого знання. (спостереження об’єктів, фіксація фактів дійсності, експеримент, встановлення причинно-наслідкових зв’язків)

· Теоретичний: пізнання абстрактне, виступає не тільки засобом пояснення емпірики, а й засобом одержання наукового знання (теоретичний аналіз, синтез). Широко застосовуються абстракції

Відмінності рівнів наукового знання

Критерії	Теоретичний	Емпіричний
Гносеологічна спрямованість дослідження	Розкриття сутнісних зв’язків та причин явищ	Вивчення явищ та поверхневих, «видимих», чуттєво фіксованих зв’язків між ними
Пізнавальні функції	Пояснення	Описова характеристика явища
Характер і тип одержуваних результатів	Знання фіксуються у вигляді законів, теорій	Фіксуються у формі фактів, зв’язків між окремими явищами
Методи одержання знання	Синтез , аналіз, дедукція, індукція, моделювання	Спостереження, експеримент, опитування
Співвідношення чуттєвого та раціонального (логічних суджень) компонентів	Домінує раціональний компонент, пізнання базується на логіці	Домінує чуттєвий компонент
	Вказує, які явища, події мають бути об’єктом пізнання, визначити, які параметри треба міряти, в яких умовах має проводитись дослідження. Вказує межі емпіричного дослідження.