Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності, судом взято до уваги наступне.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2012 року Справа № 924/835/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» м.Львів дофізичної особи – підприємцяМуляр Юрій Анатолійович м.Хмельницький

про стягнення 19220,18 грн. основної заборгованості, 1922 грн. штрафу,

211,42 грн. витрат на судовий збір

Представники сторін:

від позивача: Регіональний менеджер ПАТ «Концерн Галнафтогаз» Іванов В.Ф. – за довіреністю №01-208/01-04 від 02.11.2009;

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 19220,18 грн. основної заборгованості, 1922 грн. штрафу, 211,42 грн. витрат на судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу товарів за смарт-картками №СК02/01-10 В 02/04 від 05.01.2010 щодо належної та в повному обсязі оплати відпущеного товару (нафтопродуктів). Нарахування штрафних санкцій обумовлює наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.

Враховуючи приписи абз. 8 ст. 74-1 ГПК України, розгляд справи відбувався в загальному порядку.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений, письмовий відзив на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за реєстраційною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

05.01.2010 між ПАТ «Концерн Галнафтогаз» таФОП Муляр Юрій Анатолійович був укладений договір купівлі-продажу товарів за смарт-картками №СК02/01-10 В 02/04.

У п.4 договору сторони погодили строки та умови сплати за відпущений товар. Зокрема, ПАТ «Концерн Галнафтогаз»(Продавець) зобов’язувалось у порядок та строки, встановлені договором, передати у власність ФОП Муляр Юрій Анатолійович (Покупець) передати товар, а саме нафтопродукти, а Покупець зобов’язувався оплатити даний товар. Строк дії договору – до моменту повного та належного виконання умов договору. Передача у власність товарів за договором здійснюється протягом одного року з моменту його укладення. У випадку, якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення строку жодна зі сторін не повідомить протилежну строку про свою відмову від продовження цього строку, цей строк автоматично пролонговується ще на 1 рік.

Оплата товару здійснюється Покупцем в безготівкову порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця. Фактом оплати відповідно до умов договору вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Порядок розрахунків: попередня (авансова) оплата за товар, з подальшим перерахуванням коштів згідно з виставленими Продавцем рахунками відповідно до терміну дії цих рахунків.

Згідно з накладною на відпуск товарів №СК02/01-10 В 02/04 -9000537511 позивач за період 01.01.2010 по 31.01.2010 відпустив, а відповідач отримав дизельне паливо в кількості 430 л за ціною 6,20 грн., дизельне паливо в кількості 7068,28 л за ціною 6,58 грн., бензин А-92 в кількості 196,31 л за ціною 7,01 грн., бензин А-95 в кількості 687,29 л за ціною 7,57 грн. на загальну суму 55726, 17 грн., включаючи ПДВ.

Всупереч умовам даного договору відповідач неналежно виконав свої зобов’язання. Зокрема, відповідачем було здійснено попередню оплату за товар (зазначені вище нафтопродукти) на рахунок ПАТ «Концерн Галнафтогаз» в обумовлений строк у сумі 36500,00 грн., включаючи ПДВ. В подальшому, в порушення п.4 договору купівлі-продажу товарів за смарт-картками №СК02/01-10 В 02/04 відповідач не здійснив остаточну оплату за отриманий товар в передбачений період до 31.01.2010, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 19220,18 грн., включаючи ПДВ.

Неодноразово, а саме тричі 16.04.2010, 18.11.2010 та 30.12.2011 позивач направляв на адресу відповідача претензії щодо погашення заборгованості за передані у власність нафтопродукти, що підтверджується фіскальними чеками. Однак, відповідач претензії не задовольнив.

У зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань позивачем відповідачу нараховано штраф у розмірі 1922 грн. (10 відсотків від суми заборгованості).

Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності, судом взято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідач прийняв від позивача товар і зобов'язаний був його оплатити у встановлені договором строки. Однак, свої зобов'язання відповідач не виконав, оплату поставленого товару не здійснив. Факт неналежного виконання договірних обов'язків підтверджується матеріалами справи. Отже, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, передбачена договором.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У договорі сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару у вигляді сплати штрафу у граничному розмірі – 10 відсотків від суми заборгованості, що відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Концерн Галнафтогаз» м.Львів (код ЄДРПОУ: 31729918) до ФОП Муляр Юрій Анатолійович м.Хмельницький (код ЄДРПОУ: 2865606936) про стягнення 19220,18 грн. основної заборгованості, 1922 грн. штрафу, 211,42 грн. витрат на судовий збір задовольнити.

Стягнути з ФОП Муляр Юрій Анатолійович на користь ПАТ «Концерн Галнафтогаз» заборгованість з оплати товару за договором купівлі-продажу товарів за смарт-картками №СК02/01-10 В 02/04 від 05.01.2010 на суму 19220,18 грн. та 1922 грн. штрафу, а всього 21142,18 (двадцять одну тисячу сорок дві гривні 18 коп.) грн., а також211,42 (двісті одинадцять гривень 42 коп.) грн. витрат на судовий збір.

Видати наказ.

Повне рішення складено 23 квітня 2012 року.