Територіальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв
Науковий підхід до створення методології територіальної організації небезпечних виробництв передбачає всебічний аналіз фактичного стану всіх видів ресурсів, перспектив розвитку техніки і технології виробництва. Для вивчення особливостей взаємодії потенційно-небезпечних виробництв з навколишнім природним середовищем необхідна їх типізація: радіаційно-, хімічно-, пожежо- і вибухонебезпечні та гідродинамічно небезпечні об'єкти. При цьому важливими питаннями є розробка функціонально-просторового зонування і комплексного природно-господарського районування, а також взаємодії соціально-економічної, виробничо-галузевої, природно-ресурсної структур для різного типу територій. До чинників, які істотно впливають на рівень територіальної організації потенційно-небезпечного виробництва слід віднести : • технологію, одиничну потужність підприємства, рівень небезпеки; • район розміщення підприємства; • чисельність населення і потужність промислового потенціалу міста; • розташування підприємства щодо міста; • цінність територій різних типів, які потрапляють до зони забруднення. Особливої уваги потребує обґрунтування розміщення потенційно-небезпечних виробництв, що спирається на такі принципи : • підприємства використовують тільки поверхневі води, за винятком харчових та фармацевтичних, які можуть забезпечуватись і підземними водами; • потенційно-небезпечні об'єкти не можуть розміщуватися на територіях, які входять до охоронних природних зон (народні парки, природні заповідники, курорти, охоронні ліси і місцевості, які виділяються для туризму); • питання розміщення потенційно-небезпечного об'єкта має вирішуватися за участю багатьох спеціалістів після комплексного вивчення ареалів, які підпадають під забруднення, проведення екологічної техногенної експертизи; • до вартості споруд та експлуатаційних витрат об'єкта мають включатися витрати на охорону і відновлення зруйнованого природного середовища; • при вирішенні питання про розміщення потенційно-небезпечного об'єкта має проводитися експертиза про вплив його технології на здоров'я населення, що мешкатиме навколо нього. Вибір регіону будівництва розглядається з двох позицій: мінімізації наслідків у разі аварійної ситуації та збитків для природного середовища при нормальній експлуатації об'єкта. При оцінюванні можливих альтернатив будівництва нового потенційно-небезпечного об'єкта мають застосовуватися такі критерії : • демографічні та соціально-екологічні умови; • показники фізичної, хімічної та біологічної якості навколишнього природного середовища; • особливості психологічного впливу та естетичні властивості навколишнього середовища; • наявність об'єктів, що мають культурну і виховну цінність; • екологічні властивості середовища; • вимоги до інвестицій, експлуатації та безпеки технічних споруд. Поєднання вимог техногенно-екологічної безпеки з досягненням достатнього обсягу виробництва можливе за двох умов: нове виробництво має використовувати найкращі з існуючих технологій і дотримуватися стандартів якості навколишнього природного середовища [3].
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|