 |
|
Радянська археографія в 1920хх.р і до сер. 1930хх.рр.
У цей період створюються спеціальні товариства і інститути, які займалися публікацією документів. У грудні 1920р засновано «Істпарт» - Інститут по изучению истории партии. У 1920р створено інститут Маркса і Енгельса. У 1924р створено інститут Леніна. Всього на території СРСР існувало близько 100 Істпартів, з яких 20 були на Україні.
Істпарт збирав і публікував документи по історії революції і громадянської війни. В 1931р інститут Маркса і Енгельса об’єднався з інститутом Леніна а пізніше ще й Сталіна. Документи публікували двома видами:
1. Окремі брошури;
2. Зібрання творів.
У 1920 – 1926р – видано перше зібрання творів Леніна ( 20 томів – 26 книг) тиражем в 133тис книг. 1-е видання: твори по хронології, в кінці кожного тому докладні коментарі і іменний покажчик. Простий папір і дешеве видання. 2-3-є видання: видано в 1925 – 1932рр – 30 томів, біля 3-ох тисяч творів, більша частина з яких до цього не була опублікована. Вперше було опубліковано близько 1500 листів Леніна. Друге видання дуже розкішне – гарний папір, дороге.
З 1924р і до розпаду СРСР почали виходити «Ленинские зборники», до 1980р вийшло до 40 випусків. Друкували ново віднайдені праці, чорнові варіанти.
У 20хх.рр було вирішено публікувати твори Маркса і Енгельса. Вийшло 4-ри томи. Більше не було оригіналів тому почали видавати «Архів Маркса і Енгельса». Вийшло 13 томів.
У 1922р йде реорганізація архівної справи і замість Головного, стає Центрархів на чолі з Покровським (1866 – 1932рр). Під його керівництвом вийшла збірка матеріалів – «Пугачовщина» в 3-ох томах. У 1925р почали виходити «Востание декабристов». Виходили збірники на тему : народництво, революція 1905 – 07рр, 1-а світова війна, громадянська війна.
З 1922р по 1941р виходив журнал «Краcный архив», редагував Покровський. Вийшло 106 номері.
1924- 1 всеросійський бібліогр. з’їзд ,2-й -1926 Троповський,Боднарський,Фомін.
У 1930- московський бібліотечний інститут.
·
· Радянська археографія в роки Великої вітчизняної війни ( 41 – 45р).
· У роки війни інститут історії партії ЦК КП(б)У було евакуйовано у тил, більшість співробітників інституту пішло на фронт, тому публікаторську роботу було тимчасово припинено. Архівні органи України у роки Вел. Вітчизняної війни були евакуйовані в глибокий тил, де вони продовжували свою роботу, пристосовуючи її до завдань оборони держави. Перед архівними органами України було поставлено завдання, врятувати документальні бази.
· Восени 1941р Архівне управління УРСР створило Центральну оперативну групу з найбільш досвідчених і кваліфікованих архівних працівників, роботою якої керував ЦК КП(б)У. Радянський уряд виділив багато вагонів для відправки найцінніших документів у глибокий тил. Було вивезено до 1,5 млн. справ.
· З 1942р випускаються збірники документів, головним чином, пропагандистського х-ру. Починається підготовка науково – популярної серії однотомних збірок, присвячених великим рос. Полководцям і флотоводцям.
· Серед наукових установ, що займалися публікацією джерел, основну роль відіграли: інститут Маркса – Енгельса – Леніна і Головне архівне управління з підпорядкованими йому архівами. Цей інститут ( М-Е-Л) при ЦК ВКП(б) в період Вел.В війни посилив увагу до справи розповсюдження ідей марксизму – ленінізму та розвитку радянського патріотизму. Одночасно продовжувалась робота по зібранню і публікації багатої літературної спадщини класиків марксизму – ленінізму, документів по історії революційного руху. Інститут підготував і випустив, декілька актуальних тематичних збірників. До їх числа відносяться збірники: «Документы Великой Октябрськой революции». Спільно з Головною редакцією «Історії громадянської війни» в 1943р був випущений збірник «Розгром немецких захватчиков в 1918г.». В період війни, інститут вів велику роботу по підготовці видань початих ще до війни. В 1941р вийшов 11 том «Архіва Маркса і Енгельса».Інститут М-Е-Л вів роботу по підготовці 4-го видання «Сочинений Ленина». В 1942р були випущені 34, а в 1945р – 35 збірники документів присвячені питанням організації молодої радянської республіки.
· Тематика збірників які вийшли в роки війни, головним чином відкликалась на події, що переживав радянський народ. Ряд збірок було присвячено 25 літтю Великої Жовтневої рев-ї. Інші збірники відбивали історію боротьби з нім. Окупантами і Укр., Грузії, боротьбу з білофінськими інтервентами в Карелії в 1918 – 1922рр, героїзм радянських воїнів на фронтах війни. Поступово підвищувалась якість видань документів. Цьому сприяла конференція істориків – архівістів 1943р, на якій були розроблені шляхи розвитку археографії.
· Результатом виконання рішень конференції був випуск в 1945р «Основних правил публікації документів» Державного архівного фонду СССР. Розширенню документальної бази для наукової і особливо, для агітаційної і пропагандистської роботи сприяла діяльність Секритаріата Головної редакції «Історії громадянської війни» і обласних комісій по історії Вел. В війни. Серед документальних видань періоду війни, важливе значення мають публікації Надзвичайної слідчої комісії про злодіяння німецько – фашистських загарбників на рад. землі.
· Радянська археографія з середини 1930хх до 1941р.
· У 1930хх.р приймається рішення публікації творів Маркса і Енгельса мовою оригіналу (німецькою) в 40-ка томах. Було видано лише 12 томів. У кінці 60х у Сх – Німеччині прийняли рішення видати твори М і Е в 40-ка томах. У 1938р прийнято рішення видати 4-те зібрання творів Леніна у 40 томах.
· У 1931р – М. Горький запропонував написати «Историю гражданской войны в 16 томах», цю пропозицію ЦК підтримав. У 1935 – вийшов 1-й том; у 1945 – другий; 1964 – 5-й останній том.
· У 1940р видані документи з історії громадянської війни. В 1936 – створено інститут історії СРСР. 1936р – опубліковано правила публікації документів 15 – 16ст.
· Багато зробив у справі публікації документів, виходець з Полтавщини, академік Греков. Видав близько 30 солідних видань.