Здавалка
Главная | Обратная связь

Невідкладна терапія



Промивання шлунку, катетеризація підключичної вени, сечового міхура

Інсулін короткої дії 0,1 Од на кг маси тіла хворого внутрішньовенно струминно під контролем цукру крові.

2. Гіпотонічний 0,45% розчин натрію хлориду 1500 мл (перша година), друга година – 1 літр, третя година – 1 літр і потім – 500 мл за годину; внутрішньовенно краплинно (150 крапель за хв.). Кокарбоксилаза 100 мг, 5% розчин аскорбінової кислоти 3 мл, 0,06% розчин корглікону 0,5 мл. При колапсі – 0,5 мл 1% розчину мезатону внутрішньовенно.

3. 2% розчин калію хлориду 100 мл/год внутрішньовенно краплинно на фіз. розчині.

4. Гепарин 5000‑10000 Од внутрішньом’язово під контролем часу згортання крові, а при колапсі – внутрішньовенно.

5. При низькому АТ – дексаметазон 8 мг внутрішньовенно струминно.

В подальшому при зниженні осмолярності до 300 мосмоль/л – фізіологічний розчин натрію хлориду 0,9% 500 мл/год. Кількість рідини, яка вводиться за добу, до 8‑10 л. Короткий інсулін вводиться в/в краплинно в дозі 0,1 Од/кг маси тіла в годину, контроль глікемії щогодинно. Зниження рівня глікемії не більше 3‑5 ммоль/л за годину. При глікемії в крові до 15‑16 ммоль/л доза інсуліну зменшується (0,05 Од/кг маси тіла в год) в/в та при наявності гіперосмолярності призначається гіпотонічний (2,5%) розчин глюкози в/венно в співвідношенні до фізіологічного розчину натрію хлориду 1:1. При зниженні глікемії до 10‑11 ммоль/л переходять на підшкірне введення інсуліну короткої дії по 4‑6 Од п/шк кожні 2‑3 години під контролем цукру крові кожні 2‑3 години.

З метою боротьби з гіперкоагуляцією і для профілактіки тромбозів внутрішньовенно краплинно, а потім – підшкірно гепарин по 5000 Од 4 рази на добу (контроль часу згортання крові). Проводиться постійний контроль як глікемії, так і рівня електролітів, стану діурезу.

Для боротьби з гіпоксією мозку 50 мл 1% розчину глютамінової кислоти в/венно краплинно.


Еталон відповіді

Задача №6

Діагноз: Хвороба Аддісона, важкий перебіг. Аддісонічна криза.

Враховуючи загальну слабкість, ортостатичний колапс, гіперпігментацію, відсутність ефекту від лікуванні у невропатолога, гастроентеролога.

Невідкладна терапія:

1. Налагоджуємо крапельницю:

Sol. Natrii chloridi 0,9% - 500 ml,

Hydrocortisoni 150-200 mg або Sol. Prednisoloni 3% - 2 ml

Sol. Acidi ascorbinici 5% - 50,0 ml

Sol. Strophantini 0.05% - 0.5‑1.0 ml (при необхідності)

Sol. Cordiamini 50% - 4‑5 ml

Sol. Mesatoni 1% - 2‑3 ml

2. Hydrocortisoni 75-100 mg в/м або Sol. Prednisoloni 30 мг в/м кожні 6 годин.

3. Sol. Desoxycorticosteroni acetatis oleosae 0.5% - 1 ml в/м кожні 6-8 годин.

4. Sol. Glucosae 10% 500 мл внутрішньовенно краплинно.

5. При блювоті: Sol. Natrii chloridi 10% 10-20 мл внутрішньовенно струминно.

6. Серцево-судинні засоби: кордіамін, строфантін, мезатон, норадреналін – при колапсі повторюємо.

7. Кисневі інгаляції.

8. Антибіотики.

Якщо стан хворого покращується, вливання розчинів припиняємо, дози гормонів зменшуємо до 25-50 мг на добу в/м, ДОКСА – до 5 мг на добу в/м.


Еталон відповіді

Задача №7

Діагноз: Стан після тиреоїдектомії. Післяопераційна тиреотоксична криза середнього ступеня важкості.

Враховуючи зв’язок даного стану зі струмектомією з приводу дифузного токсичного зобу, наявність у хворої збудженості, слабкості, дифузної пітливості, тремору рук, різкого підвищення температури тіла, тахікардії, зниження АТ, дані гормонального (підвищений рівень тиреоїдних гормонів) обстеження та дані ЕКГ можна поставити діагноз: Післяопераційна тиреотоксична криза середнього ступеня важкості.

Невідкладна допомога:

1. Оксигенація тканин – інгаляція кисню.

2. Ліквідація збудження з метою зняти напругу хворого:

В м’язи: 1 мл 2% розчину промедолу, або 2 мл 2% розчину седуксену, або дроперидол (1-2 мл 0,25% розчину).

3. Антитиреоідна терапія.

Перорально або ректально: мерказоліл 60 мг, а далі – по 30 мг кожні 4 години (до 150‑180 мг за добу) в 100‑150 мл 5% розчину глюкози.

4. Пригнічення секреції тиреоїдних гормонів: перорально або ректально через 1‑2 години після дачі мерказолілу – 1% розчин Люголя 30-50 крапель на молоці 1 раз на день.

5. Відновлення функції наднирників та пониження периферичного ефекту тиреоїдних гормонів: в/в краплинно на ізотонічному розчині натрію хлориду ‑гідрокортизон-гемісукцинат 75‑100 мг кожні 8 годин (300-400 мг на добу) або преднізолон 60-90 мг, 50 мл 5% розчин аскорбінової кислоти; при падінні АТ в/м 0,5% ДОКСА по 1-2 мл 1-2 рази на добу

6. Нормалізацію частоти пульсу та гальмування перетворення тироксину в крові в трийодтиронін (периферичний антитиреоїдний ефект) призначають β‑блокатори. Обзідан в/в краплинно 1 мл 0,1% розчину на фізіологічному розчині натрію хлориду, або 20-40 мг через 4-6 годин перорально анаприлін.

7. Зниження гіпертермії: обгортання вологими простирадлами та обгортання хворої міхурами з льодом на рефлексогенні зони. В/м 2-4 мл 50% розчину анальгіну.

8. Регідратаційна, дезінтоксикаційна терапія: в/в краплинно або ректально 5% розчин глюкози 500 мл або реополіглюкіну 400 мл. Об’єм рідини за годину сумарно 1 л, загальна кількість рідини на добу – 2-3 л.

9. Нейтралізація впливу надлишку кінінів в крові: в/в краплинно на фізіологічному розчині натрію хлориду контрикал 40000 Од.

10. Профілактика загострення хронічної інфекції: антибіотики (за необхідністю).

 


Еталон відповіді

Задача №8

Діагноз: Післяопераційний гіпопаратиреоз, стадія декомпенсації. Гіпокальціємічна криза. Післяопераційний гіпотиреоз середньої ступені важкості, в стадії медикаментозної компенсації.

Діагноз післяопераційного гіпопаратиреозу встановлено із врахуванням даних анамнезу (операція тотальної тиреоїдектомії), на основі клінічних ознак підвищеної нервово-м’язової збудливості з приступами тонічних судом, позитивних симптомів Хвостека та Труссо, за наявності гіпокальціємії. Гіпопаратиреоїдна криза може розвиватись при рівні кальцію в сироватці менше 1,9 ммоль/л; а у хворої – 1,3 ммоль/л.

Невідкладна терапія:

1. 10% розчин кальцію хлориду 20 мл внутрішньовенно струминно.

2. При наявності: паратгормон 40‑100 Од (2‑5 мл) внутрішньом’язево або підшкірно.

3. Дигідротахістерон (тахістин) 2 мл 0,1% розчину усередину кожні 6 годин.

4. Но-шпа 2 мл 2% розчину підшкірно, магнію сульфат 10 мл 25% розчину внутрішньовенно.

5. Хлорид кальцію 10% розчин по 1‑2 столовій ложці усередину кожні 6 годин.

У міжприступному періоді призначаються препарати кальцію усередину (хлорид, глюконат та інші) з вітаміном Д3 та інші.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.