Здавалка
Главная | Обратная связь

Ризикозахищеність організації



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА

ДИЗАЙНУ

 

Кафедра менеджменту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з

дисципліни

«Ділове адміністрування»

Студента ____ курсу, ____ групи,

спеціальності (шифр, назва)

спеціалізації (шифр, назва)

Перевірила:

к

.е.н.,

доц. Бугас Н.В.

КИЇВ КНУТД-2014


Ризикозахищеність організації

Варто звернути увагу, що проблема ризиків тісно переплітається з проблемою невизначеності (неточності, недостатності, неповноти, невірогідності, ненадійності) наших знань про умови і процеси, що протікають у об’єкті, якій нас цікавить та зовнішньому середовищі, з імовірнісним характером виникнення небажаних подій. Варто виділити декілька основних ознак для побудови класифікації ризиків:

1. За рівнем системи, що розглядається – глобальний і локальний ризик.

2. За тривалістю в часі – короткочасні і постійні ризики.

3. За ступенем правомірності – виправданий і невиправданий (обгрунтований або необгрунтований ризик).

4. За можливістю страхування – ризик, що страхується і ризик, що не страхується.

5. За можливістю управління (впливу) – систематичні (некеровані) та несистематичні (керовані) ризики.

6. За характером функціонуючих систем (процесів) – соціальний, економічний, технічний, політичний, медичний, екологічний, інформаційний, комбінований та інші.

7. За джерелами виникнення стосовно підприємства – зовнішні і внутрішні ризики.

8. За сферою походження – соціально-політичні, адміністративні, виробничі, комерційні, фінансові, природно-екологічні, демографічні, геополітичні.

9. Залежно від можливого результату (ризикової події) – чисті і спекулятивні.

10. Залежно віддій персоналу – критичні і некритичні.

11. Залежно від напрямів або видів діяльності підприємства – ризики маркетингової діяльності, ризики виробничої діяльності, ризики зовнішньоекономічної діяльності, ризики торгової діяльності, ризики комерційної діяльності, ризики фінансової діяльності і т. ін.

12. Залежно від виконуваних основних та специфічних функцій управління підприємством – виробничі та управлінські. Підприємницький ризик характеризується як небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів або недоодержання доходів у порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності. Інвестиційні ризики містять у собі наступні підвиди ризиків: ризик втраченої вигоди, ризик зниження прибутковості, ризик прямих фінансових втрат.

Методи кількісного аналізу ризиків: імовірнісно-статистичний, метод зон ризику, метод експертних оцінок, аналітичний метод. Необхідно зрозуміти, що методами управління ризиками є:

1. Уникнення ризику – означає просте ухилення від заходів, пов’язаних із виникненням ризику.

2. Утримання ризику – означає, що ризик залишається за суб’єктом ризику.

3. Передача ризику – означає, що суб’єкт ризику (наприклад, інвестор) передає відповідальність за ризик кому-небудь іншому (наприклад, страховій компанії).

4. Зниження ризику – це зниження ступеню ризику, тобто зменшення ймовірності ризику і об’єкту втрат. Управління ризиками в організації може здійснюватися з різних позицій: пряме директивне управління ризиками; обмеження ризиків за рахунок лімітування операцій; обмеження ризиків за рахунок механізмів оцінки ефективності діяльності підрозділів організації або окремих виконавців з урахуванням ризику.

Кінцева мета ризик-менеджменту полягає в одержанні найбільшого прибутку при оптимальному, прийнятному для підприємця співвідношенні прибутку та ризику. В основі організації ризик-менеджменту покладено процес управління ризиками, який включає в себе наступні основні етапи: визначення ризику; оцінка ризику; контроль ризику; фінансування ризику.

Науковці виділяють основні правила ризик-менеджменту:

1. Неможна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал.

2. Слід думати про наслідки ризику.

3. Неможна ризикувати великим заради малого.

4. Позитивне рішення приймається лише при відсутності сумнівів.

5. При наявності сумнівів приймаються негативні рішення.

6. Неможна думати, що завжди існує тільки одне рішення. Можливо, існують інші. Можна відділити три стратегії підприємницької поведінки, з точки зору їх потенційної ризикованості: консервативна стратегія – передбачає збереження того, що вже створено, відмову від розширення бізнесу, якої б то не було експансії на ринку; помірно-агресивна стратегія – те або інше поєднання збереження з прагненням до захоплення часток ринку, збільшення прибутку і т. ін. При Цьому, використовуються законні способи боротьби з конкурентами; агресивна стратегія – концентрація на захопленні часток ринку, швидкому збільшенні розмірів активів і капіталу, в тому числі з використанням напівзаконних способів.

Завершальним етапом ідентифікації ризиків є розробка їх класифікації Та віднесення до однієї з трьох основних категорій: ризики, які часто зустрічаються, або «відомі ризики»; ризики, які можна передбачити; ризики, які не можна передбачити. В абсолютному вираженні ризик може визначатися розміром можливих втрат у матеріально-речовому (фізичному) або вартісному (грошовому) вираженні, якщо тільки збиток піддається такому виміру. У відносному вираженні ризик визначається як розмір можливих втрат, віднесений до деякої бази, у вигляді якої найбільш зручно приймати або майновий стан підприємця, або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або очікуваний доход (прибуток) від підприємництва.

Необхідно знати, що до основних показників оцінки ризику відносяться: ступінь ризику, імовірність настання випадку втрат, розмір ризику (середнє очікуване значення за критеріями дисперсія, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації, а також коливання (змінність) можливого результату), коефіцієнт ризику (ступінь ризику, що призводить до банкрутства), ступінь ризику при венчурному капіталовкладенні (капіталовіддача або швидкість обертання капіталу і рентабельність капіталу або норма прибутку на вкладений капітал), рентабельність виробленого та реалізованого товару. Кількісну оцінку ризику бажано проводити після того, як він ідентифікований і віднесений до однієї з трьох категорій (відомі ризики, передбачені і несподівані ризики). Вибір методу оцінювання залежить від категорії, до якої належать виявлені ризики.

Існують різні методи кількісного оцінювання ризику: метод математичної статистики; метод дерева рішень (дерева цілей); метод аналізу чутливості; метод експертних оцінок; метод доцільності витрат; метод аналізу результатів діяльності. Метод аналізу ієрархій Т. Сататті – це різновид методу експертних оцінок, який є найбільш повною процедурою виявлення ризикозахищеності підприємства. Сутність методу аналізу ієрархій полягає в декомпозиції проблеми на більш прості складові частини і подальшій обробці послідовності міркувань керівників (метод менеджерів) за парними порівняннями.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.