 |
|
Види, рівні, функції міжособистісного спілкування
Одна з можливих класифікацій побудована на залежності міжособистісного
спілкування від різноманітних мотивів і мети його учасників. Якщо метою
спілкування виступають психологічний контакт, психологічні взаємовідносини
співрозмовників, то говорять про мотиви спілкування, які лежать в межах самого
спілкування, або про модальне спілкування: люди отримують задоволення від
самого процесу спілкування або спілкуються для «з'ясуванням відносин». Якщо ж
мета спілкування інша — передача інформації, схилення партнера зі спілкування
до певної діяльності, прагнення змінити його погляди, виявити емоційну
підтримку - в цих випадках говорять про мотиви спілкування, що лежать за його
межами. Це характерно для так званого диктального спілкування, спілкування,
пов'язаного з тією або іншою предметною взаємодією (Леонтьев, 1997).
Характер мети взаємодії і психологічна дистанція між партнерами, що
виникає як наслідок, дозволяють виділити різноманітні рівні спілкування. Серед
них:
Ритуальний, або соціально-рольовий рівень; метою спілкування на цьому
рівні є виконання очікуваної від людини ролі, демонстрація знання норм
соціального середовища. Спілкування при цьому носить, як правило, анонімний
характер, незалежно від того, відбувається воно між незнайомими, знайомими або
близькими людьми;
Діловий, або маніпулятивний рівень; метою такого спілкування є
організація спільної діяльності, пошук засобів підвищення ефективності
співробітництва. Партнери при цьому оцінюються не як унікальні, неповторні
особистості, а з точки зору того, наскільки добре вони можуть виконати
поставлені перед ними задачі, тобто оцінюються їхні функціональні якості.
Відповідно, спілкування є психологічно відстороненим;
Інтимно-особистісний рівень; його мета — задоволення потреби в
розумінні, співчутті, співпереживанні. Для спілкування на цьому рівні характерні
психологічна близькість, емпатія, довіра (Головаха, Панина, 1989; Петровская,
1989).
У відповідності до мети, можна виділити функції міжособистісного
спілкування. Наведемо одну з найбільш повних класифікацій функцій
спілкування, що виділяються за критерієм мети:
1) контактна функція — встановлення контакту як стану спільної
готовності учасників до прийому і передачі повідомлень, підтримання
взаємозв'язку у вигляді постійної взаємоорієнтованості;
2) інформаційна функція — обмін повідомленнями, думками, задумами,
рішеннями;
3) спонукальна функція – стимуляція активності партнера для спрямування
його на виконання певних дій;
4) координаційна функція — взаємне орієнтування і погодження дій при
організації спільної діяльності;
5) функція розуміння — адекватне сприймання і тлумачення змісту
повідомлення, взаєморозуміння намірів, установок, переживань, станів;
6) емотивна функція — пробудження в партнерові бажаних емоційних
переживань, а також вияв та зміна з його допомогою власних емоцій, отримання
співчуття з боку партнера;
7) функція ____________встановлення відносин — усвідомлення і фіксація свого місця в
системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв'язків
співтовариства в якому діє індивід;
8) функція здійснення впливу — зміна стану, поведінки, особистісно-
смислових утворень партнера.