Здавалка
Главная | Обратная связь

Біологічно активні препарати та їх вплив на врожайність сільськогосподарських культур



В даний час певну частку в обсязі виробництва насіння соняшнику займають сортопопуляціі.

Ключовим питанням насінництва є вирощування насіння з високими врожайними властивостями і посівними якостями. В даний час конкуренція на ринку насіння соняшнику вимагає наявності насіннєвого матеріалу відповідає всім вимогам ГОСТу.За оцінкою фахівців посів високоякісним насінням може підвищити врожайність культури від 10 до 30%. Хоча загальні питання технології обробітку соняшнику на насінницьких ділянках досить добре вивчені, проте для нових сортів в сучасних умовах переходу сільського господарства країни на ринкові відносини, окремі елементи технології вивчені недостатньо, а наявні дані часто суперечливі. Одним з перспективних прийомів поліпшення якості насіннєвого матеріалу, в тому числі й соняшнику, є застосування мікроелементів. Їх застосування необхідно не тільки для отримання насіння високої якості, але дозволяє також підвищити екологічну стійкість до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Цінність насіння як посівного матеріалу залежить від комплексу їх біологічних властивостей, які значною мірою визначаються як факторами зовнішнього середовища, так і прийомами обробітку.Використання в насінництві соняшнику різних схем посіву з широкими міжряддями може відігравати значну роль у формуванні кількості та якості насіннєвого матеріалу [9].

Розробка та уточнення окремих агроприйомів обробітку соняшнику для отримання високоякісного посівного матеріалу при промисловому виробництві насіння є важливим, до цього дня.Наукова новизна досліджень і практична цінність роботи. Вперше показана можливість одержання насіння соняшнику в потомстві з високими посівними якостями на основі передпосівної обробки насіння мікроелементний складом МіБАС та позитивного впливу застосованих широкорядних схем посіву на якість та вихід кондиційного насіння. Визначена також ефективність різних десикантом при їх використанні на ранніх термінах формування насіння 20 і 30 днів після масового цвітіння рослин соняшнику з метою підвищення посівних якостей насіння [6].

У Волгоградській області застосування БАВ було вивчено на зернових і зернобобових культурах. З цієї кількості посівних площ на частку зернових культур припадає 97,3%, а на частку зернобобових лише 0,7% або 15,8 тис. га. Якщо структура посівних площ коливається по роках незначно, то врожайність культур змінюється значно сильніше і залишається ще дуже низькою. Якщо врахувати, що потенційна врожайність цих культур у 3 - 4 рази вище досягнутих, то стане ясно, що реалізуються ці можливості ще недостатньо повно. Однією з причин таких низьких врожаїв є недостатнє внесення добрив. Так, якщо до перебудови в середньому на 1 га вносили по 57 кг мінеральних добрив, то в даний час менше 20 кг / га, а органічні добрива взагалі майже не вносили (0,1 т / га). Пояснюється це великими витратами праці та коштів на внесення органічних добрив і низькою рентабельністю. Для підвищення рентабельності виробництва необхідно шукати шляхи зниження витрат на обробіток сільськогосподарських культур і збільшення їх врожайності. Одним з таких шляхів можна розглядати застосування біологічно активних речовин. В даний час зареєстровано величезну кількість препаратів, що володіють одним або поруч позитивних властивостей. Застосування регуляторів росту в сільськогосподарському виробництві переслідує багато цілей: запобігання вилягання зернових культур та стікання зерна, підвищення врожайності та якості вирощуваної продукції, прискорення дозрівання, поліпшення завязиваемості плодів, полегшення механізованого збирання врожаю. Воно впливає також на посухо-та морозостійкість рослин, знижує вміст нітратів і радіонуклідів у вирощуваної продукції, впливає на її збереження. Ці речовини приваблюють своєю малою токсичністю для людини, тварин, рослин і корисної мікрофлори, низькими нормами витрати [5].

Починаючи з 2000 року, нами на різних сільськогосподарських культурах були вивчені різні регулятори росту. На озимій пшениці: Агат 25 К і бішофіт, на ярому ячмені - бішофіт, Міва і крізацін, на зернобобових культурах в Олексіївському районі: ФлорГумат і Альбіт і в Даниловському районі: Бішофіт, Фітоспорін М, Гумат +7, Іммуноцітофіт Дослідження з озимою пшеницею і яровим ячменем проводили на каштанових грунтах, а з зернобобовими культурами на південнихчорноземах Волгоградської області [4].

Узагальнюючи результати, отримані в дослідах, можна відзначити, що при оптимальних або рекомендованих дозах всі вивчені нами препарати чинили позитивну дію на ріст, розвиток та урожайність включених до досліди культур.

Краще всього на обробки бішофітом реагував новий сорт Лакомб, а сорту Донецький 8 і Харківський 99 на обробку насіння 10% розчином бішофіту майже не реагували на тлі базового протруйника. У цьому досвіді найбільш істотна надбавка урожаю була отримана у сорту Лакомб при обробці насіння препаратом Мавіле. У середньому за три роки врожайність на контролі була 1,84 т / га, а на варіанті з Мавіле 2,21 т / га, або на 19,9% більше.Позитивна дія Крізаціна на ріст і розвиток рослин більше проявилося в більш сухому 2005 р. [19].

Спостереження за ростом і розвитком зернобобових культур (горох, сочевиця, нут) показали, що вплив біологічно активних речовин починає позначатися із самих перших фаз розвитку. Слід зазначити, що польова схожість у всіх досліджуваних культур була від 90 до 95% у гороху, 86-91,8 у нуту, і найнижчою вона була у сочевиці 84,7-87,8% [9].

Однак дії біологічно активних речовин було не однаковим.Альбіт помітно підвищував польову схожість у гороху і нуту, а ФлорГумат у сочевиці і нуту. У всіх досліджуваних культур на контролі польова схожість була на 3 - 5% нижче, ніж на варіантах з обробкою насіння альбітом і ФлорГуматом. Вплив досліджуваних факторів помітно позначалася і на активності наростання надземної маси у всіх видів досліджуваних зернобобових культур [17].

Все це, природно, позначилося на елементах структури врожаю. Найбільше бобів на рослині формує нут, потім сочевиця і горох. За кількістю насінин в бобі всіх перевершує горох. Між сочевицею і нутом за цим показником відмінностей майже не було [9].

Застосування біологічно активних речовин справляло позитивний вплив на всі елементи структури врожаю. На застосування ФлорГумата краще за інших реагував горох, а нут і сочевиця на Альбіт.

Так, у гороху число бобів на рослині від застосування ФлорГумата підвищувався на 37,5%, а від альбітом тільки на 9,4%, насіння в бобі на 66,7 і 20,6% відповідно. У сочевиці і нуту за цими показниками перевага була на боці альбітом. Все це позначилося і на величині врожаю [4].

Аналіз урожайних даних показує, що в ці роки найбільш сприятливі умови склалися для нуту. У сухому 2009 врожайність гороху і сочевиці була значно нижче, що й вплинуло на середні показники. У середньому за роки спостережень на кращому варіанті нут сформував 3,9 т / га, що на 1,29 і 2,75 т / га більше ніж горох і сочевиця відповідно. Проте позитивна дія біологічно активних речовин чітко простежується по всіх культурах. У середньому за роки спостережень найбільші врожаї по всіх досліджуваних культур були отримані на варіанті з альбітом. У гороху надбавка від обробки насіння ФлорГуматом склала 26,8%.У сочевиці надбавка до контролю склала 18,2 і 49,4% і у нуту 16,9 і 40,3% відповідно. Дещо інші дані були отримані від застосування інших БАВ на посівах нуту в Даниловському районі [5].

У середньому за два роки на посівах нуту позитивну дію було отримано тільки від застосування Гумат +7 і то лише 7,3%.Застосування інших біопрепаратів виявилося неефективним.

Але оскільки витрати на обробку насіння біологічно активними речовинами незначні, то їх застосування на зернових і зернобобових культурах в більшості випадків економічно цілком виправдане [17].







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.