 |
|
Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники та методика визначення
Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості – в сировині.
Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об’єктивних економічних законів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою. В якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.
Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва – це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.
Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно пов’язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення України. Тому підвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольнити певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.
Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідні для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.
Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське значення і є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання результативності економіки України.
Для оцінки економічної ефективності виробництва та її виміру застосовують критерій, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні критерій – це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу його суть і є основним принципом оцінки. Тому вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці на її одиницю.
Як економічна категорія критерій ефективності відображує основну мету виробництва, суть якої полягає в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Ефективність виробництва з кількісного боку характеризується системою економічних показників, між якими повинна бути відповідність щодо змісту та методики обчислення.
Для досягнення максимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції треба визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів, необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економічну ефективність сільськогосподарського виробництва необхідно вивчати у відповідності з вимогами економічних законів, що його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.
В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємопов’язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. У зв’язку з цим для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємопов’язаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в підприємствах та об’єднаннях визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємопов’язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути для оцінки рівня народногосподарської ефективності, окремих галузей і видів продукції, агротехнічних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.
При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в підприємствах та об’єднаннях необхідно правильно визначити систему взаємопов’язаних показників, які повинні найбільш об’єктивно відбивати її рівень. Для цього широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому врожайність культур характеризує рівень ефекту, одержаного в процесі виробництва. Водночас один і той же рівень урожайності досягається при різних витратах, або різні показники продуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва. Для одержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.
Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість валової і товарної продукції господарства. на основі якої можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.
Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно обчислювати в такій послідовності:
1. Вартість валової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських угідь. Цей показник розраховують за формулою:
де - вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, т. грн;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
- площа сільськогосподарських угідь, га.
2. Вартість валової продукції на середньорічного працівника:
де - вартість валової продукції на 1 середньорічного працівника, тис. грн;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
- чисельність середньорічних працівників, чол..
3. Вартість валової продукції на 1 люд. – год.:
де 
- вартість валової продукції на 1 люд. год. ;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
- сума люд. год.
4. Вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат:
де 
- вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
- сума виробничих витрат.
5. Вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів:
де 
- вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
- вартість основних виробничих фондів і оборотних засобів.
6. Розмір валового доходу на 1 га сільськогосподарських угідь:
де 
- розмір валового доходу на 1 га сільськогосподарських угідь;
ВД – розмір валового доходу, всього;
- площа сільськогосподарських угідь, га.
7. Розмір валового доходу на 1 середньорічного працівника:
де 
- розмір валового доходу на 1 середньорічного працівника, тис. грн.;
ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;
- чисельність середньорічних працівників, чол..
8. Розмір валового доходу на 1 люд. – год.:
де 
- розмір валового доходу на 1 люд. год.;
ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;
- сума люд. год.
9. Розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат:
де 
- розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат;
ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;
- сума виробничих витрат, тис. грн.
10. Розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів:
де 
- розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів;
ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;
- вартість виробничих фондів, тис. грн.
11. Розмір чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь:
де 
- розмір чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
- площа сільськогосподарських угідь, га.
12. Розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника:
де 
- розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника, тис. грн;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
- чисельність середньорічних працівників, чол..
13. Розмір чистого доходу на 1 люд. – год.:
де 
- розмір чистого доходу на 1 люд. год.;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
- сума люд. год.
14. Розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат:
де 
- розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
- сума виробничих витрат, тис. грн.
15. Розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів:
де 
- розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
- вартість виробничих фондів, тис. грн.
16. Розмір прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь:
де 
- розмір прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь;
П – розмір прибутку, всього;
- площа сільськогосподарських угідь, га.
17. Розмір прибутку на 1 середньорічного працівника:
де 
- розмір прибутку на 1 середньорічного працівника, тис. грн;
П – розмір прибутку, всього;
- чисельність середньорічних працівників, чол..
18. Розмір прибутку на 1 люд. – год.:
де 
- розмір прибутку на 1 люд. год.;
П – розмір прибутку, всього;
- сума люд. год.
19. Розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат:
де 
- розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат;
П – розмір прибутку, всього;
- сума виробничих витрат, тис. грн.
20. Розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів:
де 
- розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів;
П – розмір прибутку, всього;
- вартість виробничих фондів, тис. грн.
21. Рівень рентабельності – це показник, який використовують на підприємствах для кількісного виміру рентабельності. Рівень рентабельності визначається за формулою:
де П – валовий прибуток від реалізації;
Вв – виробничі витрати на реалізовану продукцію.
22. Для визначення ефективності використання виробничих фондів розраховують показник норми прибутку (Нп):
де П – валовий прибуток від реалізації;
- середньорічна вартість відповідно основних виробничих фондів і оборотних фондів.
По рослинництву в цілому визначають такі показники рентабельності, як рівень рентабельності і приведену масу прибутку від цього комплексу галузей на гектар ріллі. За окремими культурами доцільно розрахувати три показники: рівень рентабельності, масу прибутку на гектар посіву і масу прибутку на реалізований центнер продукції.
23. Масу прибутку на гектар посіву певної культури (Мк) необхідно визначити з обов’язковим урахуванням її рівня товарності за формулою:
де ПК – прибуток, одержаний від реалізації певної культури;
S – площа посіву культури;
- коефіцієнт товарності.
З переходом до ринкової економіки і зростанням конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності виробництва визначити такий показник, як рентабельність продажу.
24. Показник рентабельності продажу розраховується за формулою:
тобто 
де ТП – вартість товарної продукції за поточними цінами реалізації;
Вв – виробничі витрати на реалізовану продукцію.
В буквальному трактуванні цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції.
Економічна ефективність виробництва соняшника залежить від складного комплексу природньоекономічних, технологічних, науково-технічних факторів. При вивченні даної проблеми слід рахувати наступні особливості галузі: соняшник вимогливий до умов обробітку. Агротехнічні вимоги не дозволяють вирощувати цю культуру у вузькоспеціалізованих господарствах. Рослини цієї культури дуже чуттєві до всіх видів гербіцидів. Слід враховувати також вимоги щодо олії в залежності від мети її використання.
Незважаючи на велику кількість досліджень, питання підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва не втрачає актуальності, особливо впливу факторів, насамперед мікроекономічного рівня, на ефективність вирощування соняшнику, які ще недостатньо вивчені. Тому виникає необхідність поглибленого аналізу факторів, що зумовлюють кінцеві результати господарювання та обґрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва соняшнику за сучасних умов.